12 березня українські газети пишуть про те, що принесуть Україні гроші від МВФ, успіхи і невдачі уряду за 100 днів, можливі продовольчі бунти на Донбасі та банківські ризики.
Чим кредит допоможе?
Газета «Сегодня» пише, що схвалена Радою директорів Міжнародного валютного фонду фінансова допомога Україні врятує державу від дефолту, а по суті гроші витратять без користі для пересічних українців.
Видання зазначає, що нова програма співпраці уряду з МВФ розрахована на чотири роки. «Домовленість мусить сприяти невідкладній економічній стабілізації в Україні, а також низці глибоких і всеохоплюючих реформ», — цитує газета главу МВФ Крістін Лагард, пише моніторингова служба BBC.
На думку експертів, допомогу фонду українці відчують як з позитивного, так і з негативного боку. Зокрема, позитив — у невеликому зміцненні і тривалій стабілізації курсу гривні, що зменшить інфляцію, яка зараз прискорилась до 34% на рік, зазначає газета.
«Ціни на основні продукти точно зупиняться, а імпорт — бензин, побутова техніка, автомобілі, фрукти-овочі — подешевшають, оскільки із цих товарів підуть ризики, які закладаються бізнесом на випадок різкого стрибка курсу гривні», — пояснює економічний експерт Олександр Охрименко.
А негатив кредиту, за його словами — у зростанні цін на газ, електроенергію і комунальні послуги до економічно обґрунтованих, адже це — одна з умов МВФ.
Перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський вважає, що кредиту вистачить для підтримки економіки в найближчі роки, оскільки програма Фонду розрахована до 2018 року.
«Економічного дива чекати не варто. Але за цей час ми зможемо стабілізувати ситуацію в Україні шляхом проведення реформ, створення нових робочих місць і поліпшення інвестиційного клімату», — цитує видання пана Уманського.
Успіхи і невдачі
Газета «Комсомольская правда в Украине» пише про успіхи і невдачі уряду, призначеного рівно 100 днів тому.
Видання нагадує, що під час призначення уряду в парламенті, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк пообіцяв депутатам не затягувати з реформами. І певні кроки зроблено, зокрема з оптимізації бюджету.
«Податкова реформа пройшла, бюджет наповнюється — і це позитив. Але занадто багато людей незадоволені введеними зборами і тим, як пройшла децентралізація податкового законодавства. Моя оцінка — три бали (за 5-ти бальною шкалою)», — каже політолог Тарас Березовець.
Торкаючись теми боротьби з корупцією, газета зазначає, що крім заяви прем’єр-міністра про перемогу на макрорівні, згадати нічого.
«Назвіть мені хоч одного корупціонера, якого б посадили за хабар. Чи хоча б одну зламану схему, на який наживаються. Тут очевидна двійка», — вважає політолог Кость Бондаренко.
Реформи інфраструктурних проектів, зокрема розробка плану реформування залізниць і «Укравтодору», політолог Володимир Фесенко оцінює так:»Немає ні грошей, ні плану. А Міністерство інфраструктури працювало в режимі пожежної команди. Спасибі, не розвалили, і можна ставити задовільно».
Чекає свого часу і пакет законів про реформу агропромислової системи, зазначає газета.
А за словами міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі, село скоріше відчує на собі медичну реформу, ніж адміністративну, пише газета.
Назріває бунт?
Газета «Україна молода» пише, що життя на окупованих територіях самопроголошеної «ДНР» виявилося не таким безхмарним, як обіцяли раніше її керманичі.
Зокрема в найбільшому після Донецька місті — Макіївці — назріває «продовольчий бунт».
«Місцеве населення висловлює крайнє незадоволення цінами, встановленими на продовольчі товари. Ескалації соціальної напруги сприяє той факт, що в Макіївку масово повертаються озброєні дезертири -«ополченці» «ДНР» з числа місцевих жителів, які втікають з «війська» через хронічну невиплату зарплати»,- цитує газета координатора «Інформаційного спротиву» Дмитра Тимчука.
На думку жителів шахтарського міста, ціни в ньому «кусаються»: кілограм картоплі коштує 10-15 гривень, моркви — 18 грн, часнику- 100 грн, свинини -110 грн, борошна — 10-12 грн, рису та гречки — 26-30 грн, один літр молока -10-12 грн, сметани -30-32 грн, нерафінованої олії — 40 грн.
«Мені за 8 місяців лише двічі виплатили пенсію, тому грошей не вистачає. Крім продуктів, дуже подорожчали ліки. В аптеці 10 пігулок від підвищеного тиску ще в листопаді коштували 55 гривень, а сьогодні — 170. Все б, можливо, нічого, якби не доводилося їх купувати один, а то й два рази на місяць», — каже місцева жителька пані Людмила.
За її словами, в місті почастішали випадки мародерства, як з боку сепаратистів, так і місцевих жителів. Багато мешканців полишили майже все майно і виїхали на безпечні території.
Від мародерства після відходу українських військ страждають і жителі Дебальцевого, зазначає газета.
Банківські ризики
Газета «День» пише, що у списку неплатоспроможних банків — поповнення, а експерти застерігають: далі — буде.
Видання розповідає про крах колись популярного серед вкладників «Дельта — Банку» і попереджає, що подібне може спіткати й деякі інші фінансові установи.
Убезпечити фінустанови і їхніх клієнтів від ризиків мав би новий закон про посилення відповідальності власників банків. Таку можливість вже озвучила глава Національного банку України Валерія Гонтарєва, пише газета.
Зміни до законодавства регулятор оцінює позитивно і називає їх революційним кроком. Щоправда, чи реально хтось із власників відповість за банкрутство своїх банків, фахівці сумніваються. В Асоціації українських банків узагалі вбачають небезпеку від такої новації.
«Власники стають заручниками НБУ. НБУ може створити для будь-якого банку проблеми. І за це відповідатиме не НБУ, а власник», — каже президент Асоціації Олександр Сугоняко.
«Зараз багато банків на тій стадії, коли якісь руйнівні процеси вже пройдено», — каже експерт Віктор Стеценко.
«Є дуже багато банків, більше 100, які, за великим рахунком треба було б закрити… Якщо на банківському ринку залишатимуться лише ефективні банки, то користь від цього буде», — цитує газета економіста Бориса Кушнірука.
