Інтернет-тролі на службі в олігархів та політиків

Вони за гроші коментують новини, навмисне створюють конфлікти серед читачів і намагаються повернути їхню думку в потрібне замовнику русло. Це – тролі. Журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та Першого суспільного, дізналися, чим займаються українські армії інтернет-коментаторів.

Для України такі «тварючки», як тролі, не нові. Можна навіть говорити про окрему українську породу таких мешканців інтернету. Вони не надто організовані, існують не стадами, як наприклад в Росії, а поодинці. І на те є логічні причини. Перша з них – це клієнти тролів. У Росії тролі централізовано працюють на держзамовлення. Українських тролів найчастіше наймають представники бізнесу: відстоювати власні інтереси або боротися за сфери впливу. Налаштовувати суспільну думку на свою користь і псувати імідж конкурентів.

«Багато, в першу чергу, українських бізнес-клієнтів використовують їх у своїх роботі, але знову ж таки – не з метою нападу, з метою захисту. Йдеться про великі фінансово-промислові групи, які мають дуже часто ризики не тільки економічні, а й політичні», – розповідає медіа-експертМаксим Саваневський.

Боти олігархів

Приміром, «Схемам» вдалося отримати «темники» ботів мільярдера та колишнього «короля Донбасу» Ріната Ахметова – зі списком тем, тезами і списками коментарів, які вони мусили залишати під статтями у пресі та в соцмережах.

І розповів нам про це один із тих, хто виконував ці завдання, формував імідж Ахметова в мережі – за гроші.

«Жовтим виділяється – тут написано «Отслеживать и купировать негатив» – те, за чим ми мали слідкувати. Щойно там з’являвся коментар проти нашого замовника, то ми швидко виправдовувалися, все красиво виправляли, щоб останній коментар був позитивним. Інші були обов’язкові – зелені. Це статті, на яких ми могли коментувати скільки завгодно, домовлялися в «Скайпі», хто яку позицію буде відстоювати. І таким чином до нас в коментарі підключалися і реальні вже люди. І вдавалося на одній статті набити до 15 коментарів», – відкрив подробиці своєї роботи Олексій, колишній троль олігарха Ахметова.

Редакція має повне ім’я та прізвище колишнього троля, але він розмовляв за умови анонімності через страх втратити теперішню роботу, яка не пов’язана з минулою діяльністю.

Цікаво, що частина українських тролів мають російських ватажків – як у випадку з Ахметовим. Знайти такого ватажка тролів нам вдалося через те, що завдання армії коментаторів направлялося з пошти керівника проекту.

Тролеводом виявився Тимофій Ситников із Новосибірська, син російського політтехнолога Олексія Ситникова, який свого часу займався передвиборчою кампанією Юлії Тимошенко.

Сам же Тимофій таку причетність до ботів Ахметова спростовує, каже співпрацював з олігархом на інших проектах, а от саме до цього стосунку не мав. На демонстрацію листа відмовчується.

Але Рінат Ахметов – далеко не єдиний олігарх, який не гребує послугами інтернет-тролів. Його конкуренти зі списку найбагатших українців роблять те саме.

«З олігархів найбільш масово таких ботів до сьогоднішнього дня – і я це помітив по скандалам – використовують і Коломойський, і Ахметов. От був скандал навколо Коломойського, я писав допис про напад на журналіста Сергія Андрушка, журналіста якраз таки Радіо Свобода. І маса от цих Коломойських ботів завалювали сторінки щоденно з такими образливими повідомленнями», – розповів політтехнолог Тарас Березовець.

Політичні боти

Інтернет-прихильність українців – задоволення не з дешевих. Через кризу, розповідають політтехнологи, майже кожна політична сила, особливо та, що представлена в парламенті, створила свою власну команду тролів – внутрішню. Власні PR-ники відслідковують настрої, створюють тези, які треба вкладати в голову інтернет-спільноті. Адже віддавати цю роботу найманим спеціальним коментаторам через кризу стало дорого.

«Суми вимірюються – для того, щоб ви реально могли впливати на те, що відбувається в інтернеті – від 50 до 100 тисяч доларів на місяць, щоб ви реально могли побачити ефект. Це дуже дорого в порівнянні з іншими інструментами», – розповідає медіа-експерт Максим Саваневський.

Знайдіть відмінності

Та в українських ботів є більш розвинений російський аналог – щедро фінансово вгодовані, вони швидше еволюціонували. Їх прозвали кремлеботами.

На відміну від українських тролів, російські боти – централізовані, працюють у справжньому офісі, наприклад, Ольгине поблизу Петербурга або ж на вулиці Савушкина, 55 у самій Північній Пальмірі.

Українські ж тролі найчастіше не мають єдиного центру, працюють на розрізнені компанії, найчастіше сидять в регіонах, а не столиці.

«У тій же Росії замовником є уряд Росії і там це майже така індустрія ботів. Це державна програма, в Україні такого нема. В Україні це невеличкі приватні групи, які можуть такі послуги політикам робити», – підтверджує політтехнологСергій Гайдай.

Через те, що для багатьох українських коментаторів за гроші – це просто підробіток з домашнього або ж робочого комп’ютера, місцеві тролі менш філігранні і більш ліниві за російських родичів. У них немає позмінної цілодобової роботи. Наштампував коментарів – відпочивай.

«Зазвичай таку роботу беруть студенти, яким цілий день лінь щось робити. А потім за годину-дві вони намагаються наштампувати ці коментарі. Просто копіювання тексту чи однакові тези. Тому в коментарях відчувається якась пластмаса», – розповідає колишній бот Ріната Ахметова Олексій.

Крім того, ми знайшли ще одного організатора таких коментаторських інтернет-акцій. І він погодився розповісти «Схемам» про специфіку своєї роботи письмово. Розповів, приміром, що українські тролі менш принципові – одночасно можуть працювати на конкурентів, відстоювати інтереси ворогуючих структур.

«Моя команда таких замовлень не брала. Але в принципі це досить частий випадок. Конфлікту в цьому інтересів немає, тому що зіткнення ботів – не дуже інтелектуальний процес», – розповів співбесідник «Схем».

Та й українські коментатори стають тролями по знайомству, а не через оголошення в інтернеті, як у Росії. Гучних політичних вакансій ви на сайтах пошуку роботи, як правило, не знайдете. Російських тролів, навпаки, набирають через оголошення, проводять співбесіду.

«Вони досить відкрито виставляють вакансії на HeadHunter. Через HeadHunter я і знайшла роботу. Просто потрібні кореспонденти, аніматори, ще низка людей, аж до прибиральниць. Звичайний набір для компанії. Зарплата непогана – 40 тисяч рублів», – розповіла Російській редакції Радіо Свобода жінка, колишній «кремлебот».

Тобто російський троль із фабрики заробляє десь 800 доларів за місяць за те, що він формує суспільну думку.

В Україні ж політику чи олігарху утримувати одного просунутого троля коштує тепер не менше. Ціни зросли під час Євромайдану – ринок перенаситився замовленнями. Понад 1000 коментарів на місяць можуть принести боту до 1000 доларів. Щоправда, провінційні тролі зазвичай дешевші за столичних.

То ж читаючи коментарі до новин та публікацій в інтернеті, варто пам’ятати: за кожним коментатором може ховатися підступний троль. Втім, розпізнати їх можна: емоційний меседж – не висловлення власної думки, а чітка теза із закликом. Сторінка в соціальній мережі – одноманітна, мало віртуальних друзів, немає власних постів, тільки перепости, сторінка створена нещодавно.

І коли ви щиро вірите думці опонента з коментарів чи вступаєте у «батли» з коментаторами під резонансними новинами чи публікаціями, подумайте, чи не сидять по той бік екрану професійні капосні тролі, для яких сперечатися з вами – робота.