Оголтілий популізм і заперечення навколишньої дійсності привели Грецію до економічного краху і впритул підштовхнули її до виходу з єврозони
Це літо видалося надзвичайно спекотним для країн ЄС – вперше єврозона затріщала по швах. Після того як Греція в призначений термін відмовилася заплатити борг МВФ у розмірі в €1,5 млрд, вона де-факто стала першою в історії країною з розвиненою економікою, яка допустила дефолт.
Далі – більше. Зайшовши в глухий кут у питаннях оплати боргу і переговорів з кредиторами, Греція на час закриває банки і оголошує референдум з приводу умов надання країні стабілізаційного кредиту. Більшість греків – а саме 61,3% – відмовилися погоджуватися з вимогами міжнародних кредиторів, підтримавши позицію прем’єр-міністра країни леворадикал Алексіса Ціпрас і на той момент міністра фінансів Греції Яніса Варуфакіс.
Останній порівняв дії Єврогрупи і міжнародних кредиторів з тероризмом, хоча вони всього лише вимагали від Греції реформ і заходів економії. Втім, відразу після плебісциту Варуфакіс поспішив подати у відставку, пояснивши це тим, що європейські чиновники не хочуть бачити його на переговорах.
Рейтингове агентство Standard&Poor’s знизило довгострокові кредитні рейтинги Греції в національній та іноземній валютах до CCC— з CCC з негативним прогнозом. На даний момент вірогідність виходу Греції з єврозони оцінюється S&P в 50%.
На сьогоднішній день Греція винна ні багато ні мало – € 312 млрд, що становить 175% її ВВП. У той же час безробіття в країні досягає величезних 27%. Починаючи з 2010 року Афіни отримували десятки мільярдів євро від МВФ, банків і приватних інвесторів. В обмін на гроші грецька влада схвалила пакет антикризових заходів, який передбачав скорочення бюджетних витрат і збільшення податків.
Тепер же, на думку ряду високопоставлених чиновників ЄС, вибір грецьких виборців означає пряму відмову країни від угод з кредиторами.
Зокрема, глава Єврогрупи Йерун Дейсселблум заявив, що результат референдуму сумно позначиться на майбутньому Греції, а віце-канцлер Німеччини Зігмар Габріель підкреслив, що йому складно уявити, як можуть поновитися переговори з Грецією.
Опитані НВ міжнародні аналітики також розводять руками.
“У центрі нинішнього кризи не стільки питання про саме борг, скільки питання про бажання платити борг”, – зазначає в коментарі НВ німецький економіст Йенс Бойсе-Хогрефе, експерт з Кільського інституту світової економіки, підкреслюючи, що якщо Греція прийшла б до згоди зі своїми партнерами, то дефолту не було б. Сказали б греки “так” на референдумі, це змінило б ситуацію, але їх “ні” залишає ситуацію з боргом у глухому куті, пояснює експерт. Тепер навряд чи Єврогрупа і ЄС почнуть нові переговори з щедрими пропозиціями для греків, у той час як грецький уряд навряд чи прийме пакет угод, проти якого проголосував народ. “Відповідно, Grexit [так західні аналітики називають вихід Греції із зони євро] став більш ймовірним”, – говорить Бойсе-Хогрефе.
Історія одного боргу
Економічне падіння Еллади триває не перший рік. Ще після світової фінансової кризи 2008 року з’ясувалося, що грецька влада підробляла фінансову звітність для Єврокомісії. Тобто насправді ніхто, крім невеликої групи високопоставлених грецьких чиновників, не знав, наскільки кепські справи в країні.
Фальсифікації, брехня, кумівство, корупція – саме так характеризують аналітики грецьких політиків останніх років. “40 років абсолютної корупції”, – саме таку оцінку в коментарі НВ дає діяльності лідерам лікар-фізіотерапевт з Афін Олена Потаміті, при цьому підкреслюючи, що вона не довіряє взагалі ніяким політикам, у тому числі і Ципрас.
Небажання прощати обман і прагнення покарати партії, що раніше правили, призвели до того, що на останніх парламентських виборах перемогла ліворадикальна партія СІРІЗА з Ціпрасом на чолі.
Крім того, несподівано високий відсоток на виборах набрала ультраправа і відверто расистська партія Золота зоря, посівши третє місце і отримавши 17 місць в парламенті.
Ципрас пообіцяв грекам збільшити соціальні виплати, вступивши у конфронтацію з кредиторами. Причиною, з якої греки сприйняли таку риторику, аналітики називають втома від заходів жорсткої економії.
Наприклад, суттєво зросло податкове навантаження на простих греків і їх бізнес. В цілому податки за підсумками минулого року склали 38% від ВВП, тоді як в 2011 році цей показник дорівнював майже 36%. Для порівняння – в Польщі цей показник становить 32% від ВВП.
У минулому році економіка Греції впала на 0,6%, а в 2013-му – і зовсім на 3,9%. ВВП Греції на душу населення становить $ 25.800 – що вище деяких побратимів по ЄС – наприклад, Польщі ($ 24.400) і Латвії ($ 23.900).
Однак Теодор Пелагідіс, професор економіки Університету Пірея, у коментарі НВ характеризує людей, які підтримують Ціпраса, як суміш любителів національної валюти, розчарованого середнього класу, що не дуже грамотної нігілістичної молоді, а також шанувальників радикалів. “Він буде політично знищений. Ось побачите “, – пророкує Пелагідіс.
Однак Ципрас може продовжити своє політичне життя, зробивши хід конем. Луїс Фаріа, президент португальського дослідного центру Contradictorio, у коментарі НВ не виключає, що Греція може знайти нових кредиторів зразок Китаю чи Росії, яких влаштує план відновлення економіки, запропонований грецькою владою. Тим більше що Ципрас вже встиг прославитися своєю проросійською риторикою.
Грецька трагедія
Молодий грек Дімітріс, що не побажав назвати прізвище у пресі, говорить НВ про те, що на референдумі голосував проти пропозицій кредиторів. Структури ЄС він бачить як зло, а вступ Греції в ЄС в 1981 році називає не інакше як помилкою. На його думку, Греція – країна з багатою культурною та історичною спадщиною в Європі – перетворилася на периферію єврозони. Вона в буквальному сенсі була задавлена більшими і впливовими гравцями – адже погоджуючись на квоти ЄС, Греція урізала свою промисловість і сільськогосподарський сектор, давши зелене світло більш потужним країнам. “Країни єврозони пожинають плоди своєї політики”, – коротко відрізав грек.
Потаміті, пояснюючи НВ, чому її співвітчизники сказали “ні” кредиторам, наводить ряд цікавих фактів. Ще до того, як Греція прострочила виплату € 1,5 млрд, греки отримали неофіційну інформацію про те, що її уряд запропонував ряд заходів кредиторам, що полягали в тому, що країна виплатить € 8 млрд за 18 місяців. Європейська комісія відхилила пропозицію Греції, і 25 червня країна покинула переговори, а вже 30 червня у неї не було достатньо фінансування для покриття боргу МВФ – і люди прокинулися в країні з закритими банками і накладеним контролем на рух їх капіталів. Далі – більше. У ЗМІ з’явилася інформація про те, що, згідно викриттів Wikileaks, німецький канцлер Ангела Меркель ще кілька років тому знала, що Греція не може розрахуватися за боргами і проте наполягала, щоб країна продовжувала дотримуватися поточної неефективної програми.
Також перед самим референдумом голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер виступив з прес-конференцією в Брюсселі, на якій заявив, що кредитори ніколи не просили Грецію скорочувати пенсії, а закликали лише знизити витрати на військові потреби, посилити боротьбу з корупцією, ввести незалежну податкову адміністрацію. Це викликало шквал негативних емоцій греків у бік високопоставленого єврочиновника.
Пітер Шпігель, журналіст авторитетного видання The Financial Times, відкрито звинуватив Юнкера у брехні. “Ні скорочень пенсій в пакеті пропозицій, каже президент Єврокомісії Юнкер. Вибачте, але це просто неправда “, – написав аналітик у своєму блозі.
Також Потаміті розповідає про те, що телеканали, які належать олігархам, розгорнули справжню військову кампанію проти тих, хто збирався сказати “ні” заходам економії на референдумі. Крім іншого, справа тут в тому, що Ципрас погрожував закрити неугодні телеканали в разі несплати податків державі. Один з таких каналів – який повинен державі мільйони – віщав навіть за день до референдуму, який мався на увазі як день тиші.
Перебуваючи під таким тиском, а також проживши тиждень із закритими банками, греки в підсумку сказали “ні” на референдумі. “З іншого боку,” ні “може бути відповіддю заходам жорсткої економії і того, що до нас ставляться як до експерименту в єврозоні”, – зазначає Потаміті, при цьому підкреслюючи, що, якби питання на референдумі стояло, виходити або залишатися в єврозоні , більшість греків проголосувало б за єврозону.
До слова, західні ЗМІ вже відзначають, що частина греків скаржилися на те, що не зрозуміли питання, яке в бюлетені звучав так: “Прийняти чи проект угоди, який був представлений Європейською комісією, Європейським центральним банком і Міжнародним валютним фондом на Єврогрупі 25.06.2015 і який складається з двох документів, що становлять єдину пропозицію? “
“Дуже небагато зрозуміли, що насправді означало питання”, – відзначив і Пелагідіс. На його думку, люди, переважно молодь, сказали вкотре “ні” старій політичній системи і колишнім політикам, що затіяли цю гру з кредиторами, а зовсім не єврозоні.
На момент здачі номера в друк Греція перебувала в підвішеному стані – кредитори чекають, коли вона представить свою програму виходу з кризи.
У той же час аналітики прораховують ризики від виходу країни з єврозони. “Прямий економічний вплив Grexit не буде сильний. Греція – невелика периферійна країна, і фінансові ринки не зможуть сильно постраждати “, – відзначає Бойсе-Хогрефе.
Луїс Фаріа вважає, що списання боргу буде поганим прикладом, тому що інші боржники ЄС отримають меседж, що погану поведінка окупається, і захочуть таких же преференцій. “Греція не є країною з низькими доходами і нерозв’язними економічними проблемами; греки повинні здійснити ринкові реформи і зменшити бюрократію “, – відзначає Фаріа.
Фаріа також говорить про те, що вихід Греції із зони євро насправді не буде великою проблемою для ЄС. Проте урядам низки країн ЄС – а саме Франції, Італії та Іспанії – у разі повного списання грецьких боргів доведеться пояснювати своїм громадянам, чому вони по суті подарували Греції мільярди євро державних коштів.
“Як наслідок економічних труднощів до влади в цих країнах можуть прийти ультраліві сили (на кшталт СІРІЗА в Греції) або ультраправі популісти, які виграють наступні вибори. І це найбільша загроза для ЄС “, – підсумовує аналітик. Фаріа вважає, що питання про те, як стримати політичну та економічну заразу, що витікає від Grexit, є питанням номер один на столах єврочиновників.
Наталія Мечетна
Джерело: news.finance.ua