Сакварелідзе розповів, що відбувається в ГПУ і що він готовий зробити для України

Щоб дістатися до Давида Сакварелідзе, минулого заступника головного прокурора Грузії, в лютому цього року призначеного заступником генпрокурора України, потрібно пройти пропускний пункт будівлі Генпрокуратури (ГПУ). Потім вийти на подвір’я, зайти в іншу будівлю і піднятися на восьмий поверх. У коридорі вже чутно грузинську мову, а значить, мета близько.

Ось і кабінет чиновника, який уповноважений реформувати ГПУ і бути головним борцем з корупцією у відомстві Віктора Шокіна. На столі стоїть великий iMac, розкидані папери. На дошці фломастером (знову ж грузинською) написано плани і завдання.

В останні тижні прізвище Сакварелідзе регулярно спливає в новинах: на початку липня за його вказівкою прямо в стінах ГПУ затримали на гарячому вищі прокурорські чини. Йдеться про Володимира Шапакіна, першого заступника начальника головного слідчого відділення ГПУ, і Олександрі Корнійця, заступника прокурора Київської області, заарештованих в момент передачі ним хабара в особливо великому розмірі.
Арешт викликав не тільки резонанс у ЗМІ, а й відповідну реакцію з боку інших заступників генпрокурора. Зокрема, Володимир Гузир, перший заступник Шокіна, спробував зам’яти справу і почати кримінальне переслідування команди Сакварелідзе.

Втрутився президент Петро Порошенко, який публічно підтримав грузинського “легіонера”. І той продовжив турбувати мирний сон корумпованої Генпрокуратури: вже через кілька днів після першого скандалу група слідчих, яку курирує Сакварелідзе, затримала одного з прокурорів Київської області, викритого в торгівлі наркотиками.

Судячи з усього, зупинятися ця людина не має наміру. Але для колишньої ГПУ він небезпечний не тільки як потенційний ініціатор антикорупційних розслідувань, але і як діяч, який вже почав масштабну перебудову всієї структури Генпрокуратури. І цей процес зупинити буде ще складніше, ніж завзятого грузина.

– Ви попередньо узгоджували з президентом операцію з арешту прокурорів-хабарників?

— Так. Ми – сміливі, але в прокуратуру нас запросив президент Петро Порошенко. Він розв’язав нам руки, сказав: “Давид, я не буду тебе питати, хто хабарник, яка він посадова особа”.

По ходу нашої розмови з Порошенком я згадав, що є цікава справа. І що Віктора Миколайовича [Шокіна, глави ГПУ] фізично немає в країні, я не хочу з ним розмовляти по відкритому телефону – може трапитися певний витік. Порошенко сказав: “Давайте працювати”.

Я розумію, що, можливо, для України це неординарна ситуація, коли на рівні президента доводиться погоджувати операцію. На мій погляд, це дрібні справи в порівнянні з державним управлінням. Але враховуючи реальний контекст і загрози державі, важливо заздалегідь заручитися політичною підтримкою президента, особливо тим слідчим, прокурорам і працівникам СБУ, які почали реальну війну з корупцією високого рангу.

Розповім вам, що зараз на вулиці мене зустрічають прості люди і дякують – це для мене і велика шана, і велика тягар. Одного разу ставши заручником суспільної довіри, вже не можеш знизити свою планку, потрібно продовжувати в тому ж дусі.

– Ця ситуація викликала великий резонанс, завели кримінальні справи стосовно вас. Наскільки ви порушили закон?

— Ніяких процесуальних порушень не було – ми не дурні, щоб йти проти кваліфікованих корупціонерів високого рівня прокуратури, які прекрасно знають кримінальний процес.

– Гузир тепер каже, що справ проти вашої команди немає. Хоча є виписка з єдиного реєстру досудового розгляду з номером справи. Тобто фактично він сказав неправду?

— Так виходить. Головне, що рішенням Віктора Миколайовича [Шокіна] ці справи закриті. Генпрокурор публічно заявив, що зробить все можливе, щоб корупціонери у цій справі були покарані. У мене персонально з ним прекрасні робочі відносини.

– Ви зустрічалися з Шокіним?

— Так, щодня спілкуємося.

– І яка була реакція на події?

— Абсолютно нормальна, у мене з ним ніякої сварки не відбувалося. Відверто кажу: ніяких непорозумінь у нас не було, абсолютно нормально працюємо.

– Проте конфлікт не усунуто. Повинні ж бути висновки, службові розслідування з приводу спроби тиску на вас. Чому цього немає?

— Це вже рішення генерального прокурора, службове розслідування конкретно в його відповідальності. Хоча я радий, що Віктор Миколайович зайняв сторону реформаторів, які йдуть у правильному напрямку. Незважаючи на досить консервативну позицію – цілком зрозумілу, адже він довше за всіх нас працював у цій системі, – він все-таки дуже розсудливо подивився на ситуацію.

– У ГПУ є каста недоторканних, яким усе дозволено? З ким пов’язані ці люди, хто з вищих ешелонів влади їх покриває?

— Останні події та посили президента показали, що таких каст більше немає і не буде. Відверто кажучи, нас зовсім не цікавить хто, ким і чим пов’язаний, хто чий родич, хто з ким разом працював.

Якщо взяти загальну кількість, то 127 працівників, включаючи СБУ і спецпідрозділ Альфа, було підключено до цієї операції [щодо арешту Шапакіна і Корнійця] – жоден з них не “злив” інформацію, не задавав зайвих питань. Звичайно, хтось побоювався, що доведеться затримувати високопоставлених людей Головного слідчого відділення прокуратури. Але все вийшло. Це означає, що все можливо. І коли президент виступив і сказав: “Хлопці, я вас відкрито підтримую”, то він не мені це сказав, а всім тим українцям, які на це пішли.

Я сумніваюся, що на сьогоднішній день нам вдасться контролювати все, що відбувається в прокуратурі. Я не знаю, скільки сьогодні корупційних оборудок там полягає, однак не сумніваюся, що їх багато. Але ця служба [команда, яку курирує Сакварелідзе] буде працювати, щоб точково, дуже серйозно і жорстко випалювати подібне.

А якого масштабу можуть бути справи, ініційовані вами?

— Ми намагаємося дійти до вищого рівня корупції в системі прокуратури. Будуть і дрібні справи, по $5 тис., а можуть бути і на кілька мільйонів. Ми хочемо зробити так, щоб бізнесмени і звичайні люди не боялися, а приходили до нас і заявляли про факти корупції. Ми їх захистимо, адже стоїмо на їхньому боці.

– Що дає новий закон про прокуратуру, підписаний президентом ще в жовтні 2014-го?

— Закон відкриває найбільш завантажену, найчисленнішу частину прокуратури для наших працівників, які хочуть цю систему поміняти. І для зовнішніх кандидатів, які хочуть зайти в систему. Не існуватиме жодної районної та міської прокуратури, крім Києва та Севастополя (там спеціальний статус), решта об’єднаються в місцеві прокуратури, їх буде всього лише 178. На даний момент у нас 639 районних прокуратур, тобто кількість зменшується. Скорочується і кількість керівників – тобто бюрократія. Це дасть можливість оптимізувати і перерозподілити зарплати і по-новому налагодити менеджмент.

Ми міняємо керівників 70% всього складу прокуратури. Це важливий крок. У всіх районах і в всіх містах, де з’являться ці місцеві прокуратури, одночасно йде відкритий конкурс [на посаді], підсумки якого просто неможливо підтасувати.

– Багато в прокуратурі людей, готових міняти колишню систему?

— Сьогодні ми вже оголосили про новий набір місцевих прокурорів та їх заступників по всій Україні. Це 700 людей, які або ніколи до цього не працювали в системі прокуратури, або працюють, але не мали можливості до цього часу самі, своїми знаннями і просуватися кар’єрними сходами.

Думаю, що в грудні ми побачимо, що система змінюється. Це буде вперше, коли місцеві прокурори та заступники виявляться незалежними від рішень обласного прокурора і не будуть повинні йому за призначення. Вони самі, своїм інтелектом, своїм юридичним досвідом, пройшовши чотирьохетапний конкурс, потраплять на нові посади.

– Ваша діяльність викликає опір? Як ви це сприймаєте?

— На мене дивляться нормально ті нові співробітники, які прийшли через конкурси.

З приходом на посаду я в першу чергу розіслав листи всім працівникам прокуратури, де були прописані основні напрямки нашої реформи, з проханням підключитися, стати учасником і надіслати свої пропозиції з приводу реформування системи. У відповідь прийшло десь 300 листів, з яких ми відібрали найцікавіші, і з їх авторами я вже провів особисті зустрічі.

Вибрав 50 осіб – класних і кваліфікованих фахівців. Одну з них призначили керівницею управління, яка зараз активно займається злочинами працівників прокуратури, інших – набрали таким же чином. Моя мета полягає не в тому, щоб не мене любили, а в тому, щоб система змінилася і зайшло багато нових партнерів.

– А яка ваша особиста мета?

— Довести, що в Україні можливо те, що вже вдалося зробити в іншій країні, і що тут це вийде краще, ніж у грузин. Прийняти цей виклик і довести, що ми тут це можемо реалізувати.

– Процес тут йде складніше, ніж в Грузії?

— Так звичайно. У Грузії було легше.

– У чому?

— Політичний спектр в Україні більш фрагментований, складний, ніж був у Грузії. У нас парламент тоді був більш згуртований і ефективний, ніж в Україні. І там було легше проштовхувати всі основні моменти, які були потрібні для реформ. Якось синхронно працював уряд, президент, парламент, правоохоронні органи, і реформи проводилися автоматично. Прокуратура реформувалася, паралельно – податкова, митниця, суди. І результати були видні відразу. За рік буквально в два-три рази збільшилися доходи в бюджет завдяки тому, що провели реформу фіскальних служб. І вже не було потрібно додаткового фінансування різних фондів для підтримки чиновників.

– До слова, яка повинна бути зарплата у прокурорів?

— Вона повинна бути адекватною. Для місцевого прокурора – мінімум $2-2,5 тис. Щоб можна було вимагати від них той рівень роботи, який сьогодні необхідний Україні.

– Яка у вас зарплата?

— Приблизно 6 тис. грн.

– Це дуже мало.

— Мова якраз про це. У Грузії у нас, по-перше, була мотивація, неймовірне почуття самореалізації, тому що ти працював і бачив результати. По-друге – була хороша зарплата і бонусна система. Тобто ти міг собі дозволити нормально жити в державі, взяти іпотечний кредит, відпочивати.

– Вам хтось ще доплачує?

— У мене є нерухомість в Грузії, можна її здавати в оренду. Ось так балансую.

– Повертатися на батьківщину не збираєтеся?

— Якось поїду, напевно. Але зараз критичний період: щодня треба приймати рішення, вести цю реформу. Зараз дуже складно.

– Наскільки я знайомий з розподілом обов’язків всередині прокуратури, вам дали недостатньо функцій. У вас вистачить важелів, щоб реформувати ГПУ ефективно?

— Добре було б мати додаткові механізми, але навіть при наявних я зібрав групу, незважаючи на те що кадри мені не підпорядковуються.

Все, процес уже запущено. Зараз той, хто піде проти цього процесу, піде проти України, це дуже чітко і зрозуміло.

Максим Бутченко

Джерело: coruption.net