Санкції Києва проти Москви неадекватні, але виправдані – експерти

Київ анонсував другий етап санкцій проти Росії через її роль у дестабілізації ситуації в Україні. Наразі йдеться практично лише про візові обмеження та обмеження стосовно підприємств оборонного комплексу. Зважаючи на те, що Захід запровадив проти Росії уже чотири етапи обмежень, включаючи економічні санкції, багато хто вважає, що обмежувальні заходи України не є адекватними. Проте фахівці наголошують: запровадження суттєвих санкцій проти Москви без знаходження нових ринків збуту, для Києва може означати економічний колапс.

Цього тижня активісти економічного бойкотного руху у Львові висунули російським банкам ультиматум – упродовж двох тижнів піти з міста. Свою позицію активісти мотивують тим, що США та ЄС санкції проти російських банків ввели у вересні минулого року і продовжують посилювати їх, на відміну від України.

«Це не економіка винна, а переплетіння бізнесу наших можновладців з бізнесом країни-окупанта. У нас є такий жарт, що всі країни потроху бойкотують Росію, крім однієї країни – України», – зазначив Радіо Свобода координатор економічного бойкотного руху Олег Радик.

У серпні уряд схвалив другий пакет санкцій проти Росії і направив його на розгляд РНБО. Як заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, двома пакетами уряду пропонується застосувати санкції щодо 1124 фізичних та 156 юридичних осіб.

11 вересня 2014 року український уряд ухвалив перше розпорядження про запровадження санкцій проти Росії. Заборони стосувалися передусім в’їзду в Україну, виведення капіталу за межі України, участі у приватизації, забороняли експорт до Росії товарів військового призначення та подвійного використання.

Влада не шукає нових ринків збуту?

Народний депутат з фракції «Народний фронт» Микола Княжицькийпогоджується, що санкції України проти Росії мають бути аналогічними тим, які запроваджує Захід. Але для цього, наголошує він, представники української влади мали б активніше шукати нові ринки збуту для українських товарів.

«Якщо ми вимагаємо санкції проти Росії від наших західних партнерів, то самі мали б показувати приклад, – каже Княжицький в інтерв’ю Радіо Свобода. – Але дня нас це не так просто робити, оскільки значна частина нашої економіки так чи інакше пов’язана зі збутом наших товарів до Росії. Тому для того, щоб це робити мали б активніше працювати МЗС, Міністерство економіки, ті, хто міг би допомагати продавати те, що виробляє Україна в інші країни. Мені здається, що ми не дуже активно це робимо. Хоча з політичної та моральної точки зору, Україна мала б ці санкції вводити».

Голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що санкції, які Україна запроваджує проти Росії, не є адекватними.

«Весь цивілізований світ перейшов уже до четвертого етапу санкцій проти Росії, як проти країни, що розв’язала війну. А сама Україна, яка потерпає від цієї війни, ввела лише перший етап санкцій, які, при цьому, є досить неадекватними, – каже Новак в інтерв’ю Радіо Свобода. – Йдеться лише про персональні санкції проти персон російського політикуму, бізнесу і шоу-бізнесу. А другий рівень санкцій України наразі виглядає просто як розширення списку персон нон-ґрата. Також, можливо, українські санкції торкнуться військових підприємств Росії».

Неадекватна необхідність

Експерт «Фонду Блейзера» Олег Устенко погоджується, що санкції України проти Росії не є адекватними. При цьому він переконаний, що у разі запровадження Україною потужних санкцій проти Росії, це означатиме колапс для її ​економіки.

«Якщо Україна повністю заборонить свій експорт на територію Росії, це означатиме ще більше просідання нашої економіки, – наголошує Устенко. – Рівень ВВП на душу населення за результатами 2015 року складе менше 2 тисяч доларів. Даруйте, але якщо ми подивимося навіть на Румунію, то це більше 6 тисяч доларів, Польща – біля 15 тисяч доларів. Не думаю, що Україна зараз може повністю заборонити експорт».

Санкції України проти Росії – це швидше демонстрація політичної позиції, оскільки вони не можуть завдати такої шкоди російській економіці, як санкції Заходу, пояснює Радіо Свобода доктор економічних наук, колишній народний депутат Олексій Плотников.

«З точки зору ефективності, я не впевнений, що такі санкції завдадуть шкоди Росії. З точки зору України, думаю, що, на жаль, відповідні санкції з боку Росії будуть більш вразливими для України», – каже Плотников.

Відставання з санкціями не можна ставити Україні у провину – Плотников

Олексій Плотников переконаний, що у нинішній ситуації, не можна звинувачувати Україну у тому, що вона відстає від Заходу щодо запровадження санкцій проти Росії.

«Досить специфічна місія України у санкціях, тому що Україна зараз залучена до відповідного конфлікту – на відміну від інших країн, які лише опосередковано чи то допомагають Україні, чи то співчувають політично. З цієї точки зору те, що Україна відстає за етапами санкцій, думаю, це не є тим, що можна ставити Україні у провину».

Санкції були запроваджені спершу на рік – у липні 2014 року як відповідь на анексію Росією Кримського півострова і ймовірну підтримку Москвою озброєних проросійських сепаратистів в Україні. У березні цього року керівники урядів Євросоюзу вирішили, що тривалість обмежувальних заходів щодо Росії буде пов’язана з повною реалізацією мінських угод. Росія запровадила санкції у відповідь.

Джерело: Радіо Свобода