Новий консенсус декількох впливових тіньових гравців наближає спробу перерозподілити велику політичну сцену
Розвал більшості у Верховній Раді політологи прогнозують уже давно. Дотепер стояло питання лише про те, хто першим вийде з коаліції і візьме на себе відповідальність за розвал “Європейського вибору” в парламенті.
На думку політологів, після виходу “радикалів” більшість стала надто крихкою, щоб втриматися на довгу перспективу.
Як далі розвиватимуться події? Про це — у розмові газети «Експрес» з директором Міжнародного інституту демократій Сергієм Тараном та директором Українського інституту аналізу і менеджменту політики Русланом Бортником.
— Чому дедалі більше політекспертів кажуть про те, що чинна Верховна Рада не допрацює до кінця свого терміну?
Р. Бортник: — Коаліція у Верховній Раді зазнала важкого удару. Рівень недовіри між політичними лідерами такий високий, що тепер майже кожне голосування — ситуативне і часто потребує складного переговорного процесу
перед розглядом у сесійній залі.
Це й створює всі підстави для проведення позачергових парламентських виборів у державі. До того ж, рівень довіри українців до цього парламенту дуже серйозно знизився: згідно з опитуваннями, понад 80% громадян не довіряють чинним народним депутатам.
С. Таран: — Я б не поспішав із висновками, пам’ятаючи, що наші політичні сили значною мірою годує олігархат. Революція призвела до того, що вплив олігархів на політичні та економічні процеси істотно знизився. Ясна річ, їх ця ситуація не влаштовує. І вони зацікавлені в тому, аби посилювати свій вплив у
парламенті.
Саме депутати, підконтрольні олігархам, мають розхитувати ситуацію,
провокувати розпад парламентської коаліції — і, як наслідок, оголошення
дострокових парламентських виборів у державі.
Саме це є основною перешкодою, щоб був конструктивний діалог і щоб питання про дострокові вибори не стояло б узагалі. Але цього, як бачимо, не
відбувається. Партнерам, а де-факто вже опонентам Порошенка вигідніше бути показово опозиційними силами, залишаючись начебто в коаліції.
— Чому, що це їм дає?
Р. Бортник: — Тактика “внутрішньої опозиції” в коаліції, яку нині обрали
партії “Батьківщина” та “Самопоміч”, і тактика відкритої опозиції, до якої
тепер переходить Радикальна партія, на їхню думку, сприятимуть зростанню
рейтингів цих політсил. Таким чином на позачергових парламентських виборах усі вони розраховують одержати на третину більше голосів у Верховній Раді, аніж мають тепер.
С. Таран: — В Україні загалом бути в опозиції вигідно. По-перше, за це не
б’ють і не ув’язнюють, як це було ще недавно, по-друге, критикувати легше,
ніж за щось відповідати, особливо у період кризи. Українські виборці обожнюють опозицію. Ті, хто голосує завжди за владу, — це 7%, максимум 10%. Натомість перебування в опозиції дає політичним партіям значно кращі перспективи.
— Чому тоді ця Верховна Рада досі працює, а парламентська більшість
формально й далі існує?
Р. Бортник: — Є три фактори, які на сьогодні перешкоджають оголошенню у
країні позачергових парламентських виборів. По-перше, Конституція.
Відповідно до Основного Закону, народних депутатів не можна розпускати
протягом одного року після їхнього обрання. Тобто, до кінця цієї осені Верховна Рада восьмого скликання має імунітет.
По-друге, двом ключовим коаліційним фракціям — «Блоку Петра Порошенка» і
“Народному фронту” позачергові вибори невигідні. Ця обставина стримуватиме Порошенка від розпуску парламенту.
І третє — позиція Заходу. Там вимагають зберегти єдність коаліції як передумову нового фінансування.
— Як у такому разі можуть далі розвиватися події?
Р. Бортник: — Поза сумнівом, політична криза, що виникла, надалі лише
поглиблюватиметься. Урешті дійде до того, що коаліція таки розпадеться — і
парламент стане недієздатним.
Якщо фракції “Батьківщини” і “Самопомочі” услід за Ляшком вийдуть із коаліції, вона перестане існувати: “Блок Петра Порошенка” разом із «Народним фронтом» мають лише 223 голоси. Але притім із «БПП» й далі виходять депутати.
Після цього протягом 30 днів Президент буде змушений або сформувати нову
більшість (що мало реально, єдиний можливий варіант — залучити фракцію “Опозиційного блоку”), або розпустити Верховну Раду, відповідно до вимог Конституції.
— Коли це може статися?
С. Таран: — Найгірший для України сценарій — проведення позачергових
виборів уже навесні. В такому разі одразу піде загострення ситуації на сході країни, а на Заході можуть тимчасово заморозити надання фінансової допомоги Україні. Як ми знаємо, МВФ завжди має програму під конкретний уряд, тож, якщо його не буде, нові економічні проблеми для нашої держави стануть неминучими.
На жаль, у багатьох наших політиків популізм домінує над здоровим глуздом. Тому такий сценарій дуже ймовірний.
Р. Бортник: — За підсумками осінньо-зимового періоду, після того, як людям
доведеться платити за новими комунальними тарифами, рейтинг «Блоку Петра
Порошенка», до якого виборці ще не зовсім втратили довіру, може обвалитися.
І надалі увесь соціально-економічний негатив буде спрямований уже безпосередньо на Президента. Тож “Батьківщині” та “Самопомочі” вигідно,
щоб вибори відбулися уже навесні 2016 року.
Але зовсім не факт, що до наступної весни дострокові вибори встигнуть
підготувати. Оскільки літо традиційно вважають “мертвим” політичним
сезоном, думаю, переобрання парламенту відбудеться вже восени наступного
року або навесні 2017-го.
Олександра ТАМКОВА, газета «Експрес»
