Після звільнення з посади високопоставлений податківець відкрив у банку депозит на астрономічну суму
Розмір цього депозиту — 300 мільйонів. Євро. Це — не помилка. І не жарт. А документально встановлений факт.
Депозит у відділенні “Сбербанк Росії” в Луганську відкрив Євген Пухальський. Сталося це у червні минулого року.
Сталося не будь-де, а в Луганську. Тобто у місті, яке на той час захлиналося у сепаратистському штормі: масові мітинги, погроми, арешти людей та захоплення адмінбудівель.
Утім, це не злякало пана Пухальського. Він був упевнений, що через рік, тобто у червні 2015 року, розбагатіє на суму відсотків, нарахованих на депозит
відділенням “Сбербанку Росії”. Так, саме цю фінустанову вибрав клієнт у той напружений час. Чому? Наразі можна лише здогадуватися.
Чоловікові трохи не пощастило. Після того, як у Луганську почалася воєнна катавасія, банк відмовився повернути гроші.
А лише сума відсотків за рік набігла чималенька — 24 мільйони ДОЛАРІВ.
Тепер чоловік подає до суду. Вимагає від банку повернути борг — основну суму та відсотки.
Він звернувся із позовом до Печерського райсуду міста Києва і вимагає, щоб йому повернули заборговану суму — 8 040 877 128 гривень! Вісім мільярдів!!!
Перша сторінка позовної заяви до суду. Позивач просить стягнути з банку понад 8 мільярдів гривень. Фото Zaxid.net
Звісно, сума депозиту — астрономічна, можливо, навіть рекордна. А ще цікавіше стало, коли ми поцікавилися, хто він — власник депозиту. Хто такий Пухальський? Яким бізнесом займається? Зрештою, де у свої 33 роки встиг заробити астрономічну суму?
Як з’ясувалося, це колишній високопоставлений податківець.
33-річний Євген зовсім не публічна особа. Ба навіть більше, цей чоловік — щось на кшталт темної конячки. З 2011 по 2014 рік він працював у ГУ Міндоходів у Рівненській області. Ким? Головним державним ревізором-інспектором відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.
А вже через п’ять мiсяцiв пiсля звiльнення з податкової пiшов у банк — класти депозит на триста мiльйонiв.
Телефоную до вiддiлу кадрiв, щоб дiзнатися про успiхи пана Пухальського на цiй нивi. Натомiсть у вiдповiдь чую: «Нiчого не знаємо. Луганська команда давно вже в нас не працює. Пухальський звiльнився. Куди пiшов? У партiю до
Ляшка — на вибори».
Справдi, прiзвище мiльйонера зазначено у списку Радикальної партiї України пiд номером 102. Можливо, в центральному офiсi розкажуть про загадкового кандидата? «Ой, що ви, — бiдкається голова фракцiї Радикальної партiї в Київрадi. — Я про такого навiть не чув. А шукати у списках, даруйте, немає часу».
В iнтернетi таки знаходжу деякi данi. У партiйних списках зазначено, що Євген Пухальський народився 18 жовтня 1982 року. Останнiм часом жив у Києвi i працював першим заступником генерального директора ДП «Українська геологiчна компанiя». Тобто, вочевидь, влаштувався туди пiсля закiнчення кар’єри в податковiй. Щоправда, i цього разу менi не пощастило. У
приймальнi сказали, що в цього чоловiка з геологiєю також не склалося. Що робить тепер? Нiхто не знає.
Можливо, далi розвиває свiй бiзнес? Який? «Королiвський зв’язок». Так винахiдливий пiдприємець назвав своє ТзОВ, зареєстроване в 2007 роцi Оболонською районною держадмiнiстрацiєю в мiстi Києвi. Мета дiяльностi — здавання в оренду власних примiщень. Цiкаво, що в графi «кiлькiсть працiвникiв» зазначена цифра — 1. Невже мiльйоннi статки Євген спромiгся заробити наодинцi? Щось не вiриться. Телефоную за номером мобiльного,
вказаним у реєстрацiйному свiдоцтвi. Нiхто не вiдповiдає. Очевидно, не хоче.
Невдовзi знаходжу ще кiлька цiкавих фактiв з бiографiї мiльйонера. У 2000 роцi вiн закiнчив унiверситет податкової служби, який очолював сумнозвiсний ректор-хабарник Петро Мельник. А через чотирнадцять рокiв, коли працював на державнiй службi, на посадi головного державного ревiзора-iнспектора, не заповнив податкової декларацiї про свої доходи. Забув чи не захотiв оприлюднювати iнформацiю про мiльйони? Вiдповiдно до рiшення суду, з порушника стягнули штраф у розмiрi 170 гривень.
Коли iсторiя з мiльярдним депозитом набула розголосу, Євген Пухальський поспiшив пояснити, мовляв, депозитнi кошти належать не йому, а офшорнiй кампанiї. Вiн же спiвпрацює з нею згiдно з довiренiстю.
Ось так. Попрацював у податковiй, вiдповiдаючи за боротьбу з брудними грошима. А потiм, так би мовити, «за довiренiстю», цi ж, швидше за все, «бруднi грошi» й отримав в управлiння. I якби не вiйна, був би, як то кажуть, в «шоколадi».
Ну, трiшки не пощастило. Але чомусь не вiриться, що триста мiльйонiв — останнi. Мабуть, вiзьме хлопець нову «довiренiсть» i розкошуватиме далi.
А ви кажете: вам пенсiї i зарплати на життя не вистачає. Вчiться жити.
Володимир IСАЄВ, газета «Експрес»
