Ідея нового Майдану схоже оволодіває головами все більшої кількості українців. Всечастіше від цілком мирних людейможна почути, що треба, аби хтось всіх тих політиків та чиновників перестріляв.
Соціологи константують, що вже 53% людей готові знову йти на Майдан.Найдраматичніше у цьому те, що в 2013-му, за декілька тижнів до Майдану, таких людей був лише 51%.
До чого це все може призвести? На це запитання у своєму нещодавньому інтервью «Експресу» намагалися відповісти кандидат психологiчних наук, співробітник Iнституту соцiальної та полiтичної психологiї НАПН України Павло Фролов i кандидат фiлософських наук, полiтолог Сергiй Грабовський.
Тож у даній публікації ми наведемо лише кілька основних цитат без значних скорочень і без зайвих коментарів…
П. Фролов: «Вiдчуття неспокою, зброя на вулицях, слабка влада у столицi i майже вiдсутня в регiонах. Це все речi, що бачили Париж наприкiнцi 50-х, чилiйська столиця Сантьяго наприкiнцi 70-х, Белград наприкiнцi 80-х…
У своїй бiльшостi українцi навряд чи готовi до масових розстрiлiв чиновникiв i встановлення жорсткої диктатури. Однак нинi серед людей чимало прихильникiв чогось на кшталт торiшньої «смiтникової» люстрацiї. Iсторiї з полiтиками, яких пiсля Майдану натовп iз насолодою саджав у смiтники, поливав зеленкою, закидав яйцями, а подекуди й жорстоко бив, свiдчать, що чимало українцiв вважають такi методи тiлесного та психологiчного насильства дiєвiшими, нiж демократичнi форми суду i покарання.
Водночас тим людям, якi побували на передовiй, бачили кров i вбивства, самi вбивали ворога, не важко взяти до рук зброю i пiти вiдстрiлювати чиновникiв. Таких людей ще не дуже багато, але якщо вони дiйдуть до того, що полiтики — це ворог, то зупинити кривавий сценарiй буде дуже важко…».
С. Грабовський:«Згадаймо, пiсля Помаранчевої революцiї були дуже схожi настрої у суспiльствi: безхребетнiсть Вiктора Ющенка породила потужний суспiльний запит на сильного керiвника. Зрештою до влади прийшов Янукович. Але такий режим людям не сподобався ще бiльше, — i, як наслiдокдругий Майдан.
Люди сподiвалися, що нова революцiя принесе реформи i справедливiсть, але цього знову не вiдбулося, i знову маятник суспiльних настроїв хитнувся в iнший бiк. Якщо чинна влада не братиме це до уваги, то така ситуацiя може мати дуже прикрi для України наслiдки.
В умовах тотальної корупцiї, неефективного управлiння, кумiвства i загального зубожiння населення, пов’язаного не стiльки з об’єктивною економiчною ситуацiєю, скiльки з дiями олiгархiв, люди шукають захисту й справедливостi. Народ очiкує появи такого собi українського де Голля — завзятого бойового генерала, який прийде, вiзьме владу в кулак i покаже всiм корупцiонерам та олiгархам, де має бути їхнє мiсце.
Тож не дивно, що дедалi бiльше українцiв хочуть сильної руки. Полiтики цим манiпулюють. А натомiсть мали б, принаймнi керуючись iнстинктом самозбереження, рiзко пришвидшити темп реформ i покращити якiсть життя людей. Бо до нового лиха ми стали дуже близькими».
Славко Пригода
Источник: newspravda.com
