Президентська партiя стала епiцентром гучних скандалiв
Щоб написати цю статтю, можна було знайти безліч приводів, але найкращим стало звернення відомих українських письменників Капранових, адресоване безпосередньо Петрові Порошенку.
Воно таке змістовне, що дозволю собі дещо вибірково зацитувати:
«Шановний Петре Олексійовичу!
Коли ми з Вами познайомилися 16 років тому, Ви справляли враження притомної людини, і це враження зберігалося у нас до 2014 року.
А тому дайте відповідь на просте питання: чому Ви оточили себе кретинами?..
Взяти хоч би 21 листопада. Організовувати концерт на Майдані — це хіба не кретинізм? Ставити сцену, яку — зрозуміло — одразу захоплять, святкувати у час, коли народ розчарований і злий. Якому ідіоту це могло спасти на думку?
Здається, Ви потрапили у пастку, якої не оминули Ваші попередники, — Ви живете у вигаданому світі. Світ для Вас вигадують ложкіни,.. шокіни та інші, вони і самі в нього вірять, тому й роблять ідіотство, прикладів якого можна наводити безкінечно.
Але відкрийте очі — вони кретини! Тільки кретини можуть робити таке за два роки після Майдану, коли люди вже не ті, що раніше, коли ми відчули своє право та свою силу, коли відстань до спускового гачка зменшилася до міліметрів.
У чому небезпека від цих кретинів особисто для Вас? У тому, що якщо ситуація стане критичною, вони не захистять Вас…»
Написане письменниками — це саме те, що вже давно на вустах багатьох людей, які цікавляться політикою.
Найцікавіше, що в оточенні Порошенка теж є люди, котрі помітили, що щось іде не так.
Так, нещодавно губернатор Міхеїл Саакашвiлi зробив цікаву заяву. У партії Порошенка є чесні люди, але їх небагато, визнав запальний грузин. Але вони мають почати боротьбу за партію, очищати її від тих, хто прийшов у неї, щоб зберегти свої корупційні схеми.
Це справжня дилема для партії Президента. З одного боку, вона мала би бути двигуном змін, реформ. З іншого — партія опинилася у тенетах корупційних інтересів багатьох її членів, які просто використовують партію, аби мати доступ до
державних ресурсів. Прізвища Кононенка, Березенка, Дубневича, безумовно, увійдуть в історію, а їхні оборудки мають усі шанси стати хрестоматійними прикладами — як можна безсоромно грабувати державу.
То чи має шанс партія Порошенка змінитися уже в недалекому майбутньому? Хто переможе в ній — нечисленна група людей, які вболівають за країну, чи «професійні кровосісі», котрі, учергове змінивши партію, прибилися цього разу до партії Порошенка?
Про це — у розмовi з полiтологами Iгорем Решетнюком, Олегом Завадовським та Андрiєм Балою.
— Чи наважиться Порошенко на чистку у своїй партії?
А. Бала: — Я сумніваюся. Справдi, очистити лави БПП — це означає викинути звiдти щонайменше 70 вiдсоткiв тих, кого нинi громадськi активiсти називають «колишнiми». Мiж тим, саме «колишнi» наповнюють партiю грошима, потрiбними зв’язками й адмiнресурсом. Крiм того, якщо б таке сталося, то вся ця братiя перейшла б до табору особистих ворогiв Порошенка i, вiдповiдно, працювала б на його усунення з посади. А саме цього Петро Олексiйович чи не найбiльше
боїться.
— Разом із тим, Юрiй Луценко все ж анонсував «полiт голiв». Про що це свідчить?
I. Решетнюк: — Вони вiдчувають, що довiра поступово падає, i щось треба робити. Але чому цей «полiт голiв» не здiйснювали ще до мiсцевих виборiв? Це бiльше схоже на просторiкування: мовляв, ось ми прийдемо до влади, а потiм розслiдуємо загибель Небесної сотнi. Прийшли. На запитання — де розслiдування, мовчазна вiдповiдь: їм уже це не допоможе, значить, i поспiшати нiкуди.
Приблизно так i тут. Усi, кому треба, стали депутатами, а потiм можна зняти кiлькох чоловiк з голiв обласних осередкiв. Але таке очищення — як мертвому кадило. Мандати вiд цього в обранцiв не вiдберуть.
О. Завадовський: — Швидше за все, усi цi чистки закінчаться шельмуванням кiлькох «стрiлочникiв». Про яке очищення можна говорити, якщо народнi депутати вiд партії Порошенка, на кшталт Березенка, публiчно схвалюють реiнкарнацiю екс-регiоналiв у своїх лавах. Нещодавно один iз них навiв такий приклад: якщо є головний лiкар лiкарнi, котрий через обставини в країнi почергово вступає в рiзнi партiї влади, щоб i далi мати можливiсть пiдтримувати свій заклад на плаву, то невже ми повиннi вiд нього вiдмовлятися?
Уявiть собi, до чого вони добалакалися: це ж завтра цей лiкар може вступити до КПРС чи «Єдіної Росії», а в БПП його й далi вважатимуть «хорошою людиною».
А. Бала: — Партію Порошенка врятує не очищення, а повне кадрове перезавантаження, яке має вiдбуватися паралельно з реформами. Бо це партiя влади, тому вона одна з перших повинна починати люстрацiю iз себе. Причому люстрацiю не позiрну, а справжню, фундаментальну i нещадну — таку, щоб у неї повiрили люди.
Інакше вже за пiвроку-рiк цю партiю чекає нинiшнiй рейтинг «Фронту змiн». Навіть бiльше, словосполучення «колишнiй порошенкiвець» уже незабаром може звучати з не меншим вiдтiнком негативу, анiж нинi звучить «колишнiй регiонал».
I. Решетнюк: — Рiч у тiм, що союз Петра Порошенка з регiоналами тiльки на перший погляд видається дивним i неприродним. Бо це люди, з котрими Президент України говорить однiєю мовою — мовою олiгархiчної полiтики, для якої iдеологiя i партiйнi прапори — нiщо у порiвняннi з можливiстю конвертувати владу в цiлком практичнi преференцiї.
Я теж не вірю у здатність партії Порошенка змінитися на краще.
Юрiй ГРИЦИК, газета «Експрес»
