Якщо говорити коротко, то президент Порошенко має зараз нагоду взяти все у свої руки: звільнити Саакашвілі, звільнити Авакова, розпустити парламент і призначити нові вибори у березні 2016 р.
Найвірогідніше люди б їх підтримали. Єдине, що такі дії не підтримали б – США.
Нещодавно до нас приїздив віцепрезидент Байден. Як стверджує у «ДТ» Юлія Мостова, українська влада отримала чіткі настонови від американського посланця:
«Минск выполнять неукоснительно. Ничего, способного привести к досрочным парламентским выборам в 2016 г., не предпринимать, ибо это ведет к дестабилизации. В вопросах бюджета и Налогового кодекса — МВФ слушать неукоснительно. С коррупцией коррупционерам бороться решительно. Реформы проводить активно. Касательно Минска. По сути, Байден настаивает на выполнении российского сценария, впервые озвученного Москвой во время встречи в „женевском формате“, а впоследствии одобренного Петром Порошенко в Минске».
Єдина проблема, що попри всі настанови Байдена-Обами, без виборів Україні не обійтися.
Перевибори ВРУ є очевидною необхідністю та вимогою часу. Людей, які б думали інакше, знайти в Україні досить важко. Правляча коаліція розвалюється на очах і тримається купи лише тому, що цього хочуть США.
Однак, проблема ще глибша. Нам конче необхідно повертатися і до президентсько-парламентської Республіки. Бо хтось має зупинити Хаос, але об’єктивно (за законом) у нас сьогодні більше повноважень має Яценюк, а не Порошенко. Той самий Яценюк, який навіть не захотів виставляти свій «Народний фронт» на місцевих виборах, бо має рейтинг у межах соціологічної похибки. Практично нульовий. Однак, саме він – глава уряду, а його міністри дозволяють собі в присутності президента, на публічному заході, голосно ругатися матом, пашталакати «бе-бе-бе-бе», обзиватися та кидатися склянками з водою.
Не те, що я підтримую Саакашвілі. Зовсім ні, Саакашвілі абсолютно не мій герой, але під час скандального засідання Аваков, зауважте, починає з того, що каже Міхеїлу Саакашвілі (порівнюючи його попередні заяви в Одесі і от безпосередньо під час засідання): «Вы сейчас выступаете гораздо мягче».
Тобто, Саакашвілі, все ж, розуміє, що в присутності президента говорити варто стримано. Натомість Аваков, як ми бачимо далі, жодного стриму не має. А чому? Бо він знає – звільнити його президент не може. Ні його, ні Яценюка, який також щось там в кінці почав собі вигукувати.
Порошенко їх звільнити не може в принципі, а особливо тепер – після візиту Байдена, який строго на строго наказав не чіпати Сєню і не розпускати парламент. У результаті всі відчувають безкарність, у Верховній раді і дня не проходить без скандалу. Депутати розмахують ногами, хапають прем’єра за причинні місця, б’ються пляшками і загалом витворяють чудо-біду. Усе це на тлі подальшого економічного занепаду та слухняного голосування за вимоги МВФ. Бо він (МВФ) буцімто «дає нам гроші», хоча дає він рівно стільки, скільки нам не вистачає, щоб повернути ті гроші назад закордон — за обслуговування свого боргу.
І тут трапляється цей інцидент з Аваковим та Саакашвілі, який, насправді, є прямою атакою на президента. Не тому, що Саакашвілі голова Одеської ОДА, а тому, що в присутності Порошенка міністр Аваков дозволяє собі публічно виявляти до нього неповагу.
Мало того, публікуючи у себе на ФБ-сторінці скандальне відео, Аваков дозволяє собі вже прямий наїзд на президента. По-суті, він йому там відкрито і привселюдно – хамить.
Безперечно, президент може зробити вигляд, що це все «нерви», але, якби Порошенко зараз виявив характер і вирішив для наведення порядку узурпувати трохи влади, то дуже вірогідно, що люди, які втомилися від безладу останніх двох років, президента б підтримали. Навіть і в діях, які формально були б – антиконституційними.
Дії ці могли б бути такими:
Відставка уряду Яценюка у повному складі
Розпуск парламенту через відсутність сформованої урядової коаліції
Призначення технічного уряду перехідного періоду.
Призначення дострокових парламентських виборів на 27 березня 2016 р.
Призначення на ту ж дату – Загальноукраїнського Референдуму з цілої низки ключових питань і, зокрема, щодо форми правління: президентсько-парламентської чи парламентсько-президентської.
З іншого боку, Порошенко міг би вчинити й менш радикально і дієво.
Президент цілком міг би звернутися до Генеральної прокуратури із вимогою невідкладно розслідувати усі звинувачення, що прозвучали як у бік Авакова, так і в бік Саакашвілі.
Дуже хороший варіант, можливо саме про нього знає голова Рівненської організації БПП-Солідарність Сергій Штурхецький, який здивував нас публічним закликом до всіх користувачів фейсбуку – молитися.
«Давайте помолимося за нашу країну… Тихо, без пафосу і, звісно, без голосних криків і матюків в ефірі. Ніколи не думав, що скажу таке публічно, але…Насправді все дуже серйозно. Насправді все далеке від шоу. Ми зупинилися за крок до… Повірте, знаю…чи відчуваю…Історики мене зрозуміють, політологи почнуть сперечатися, а народ вчергове дивитиметься на публічне знущання над … Боже, Великий Єдиний, нам Україну храни!»
Якось запатетично трохи. Більш влучним виглядає ось такий коментар. Також із Фейсбуку:
«Ты начинаешь понимать, что со страной что-то не так, когда разгорается скандал между армянином и грузином, о том, кто и сколько украл в Украине.
Що тут можна сказати?»
Сказати тут можна тільки таке:
«Посмотрел видео со стаканом. Теперь у меня к вам два вопроса! Этнический армянин спортит с этническим грузином на русском языке кто из них украинец. Я совсем запутался, кто вообще украинец? И второй вопрос . Почему они там наверху между собой говорят на русском, а на площадях на суржике?»
Дійсно, чому? )
Михайло Кульчинський, Національне бюро розслідувань України
