Зупинилося серце журналіста Володимира Дідика. Завтра о 10.00 похорон

Учора, 14 березня, на 49-му році життя зупинилося серце вінницького журналіста Володимира Дідика.
Похорони відбудуться завтра, 16 березня. Попрощатися з журналістом можна буде о 10.00, за адресою: вул. Владислава Городецького (Червоних партизанів), 6.

Володимир Дідик – представник старої, радянської, журналістської школи. Співпрацював з багатьма виданнями міста Вінниці та Вінницької області. Колеги знають Володимира як порядну, чесну та надзвичайно добру людину. В процесі творчості сформував свій неповторний журналістський почерк. 
Журналіст, зокрема, співпрацював з інтернет-виданням “ILikeNews”. Запам’яталося його ексклюзивне інтерв’ю з вінничанином, актором Олександром Немченком, котрий зіграв барабанщика у культовій кінострічці Леоніда Бикова “В бой идут одни старики”. 
Декілька років тому переніс мікро-інсульт, за порадою лікаря кинув палити… 
Журналісти Вінниччини щиро співчувають родині та друзям Володимира. Нехай земля йому буде пухом! 
У соціальній мережі Facebook колеги висловлюють свій біль та згадують Володимира Дідика такими словами.
Ірина Булгакова:
“Просто не віриться. він часто приходив до нас у редакцію і тут колись працював… нещодавно у нього померла мама. А ще він слухав практично усі наші програми і телефонував на кожний практично ефір зі своїми запитаннями. Іноді ми навіть сміялися, що без нього — жодного ефіру. Але… ну просто не віриться”.
Юрій Пархомчук у соцмережі оприлюднив фото з колегами 1994 року, серед яких був Володимир Дідик (крайній праворуч)

Вікторія Родінкова:
“Ага. Помню его. Работали вместе немного и с Юрой Пархомчуком в той самой редакции на фото, но я появилась там на год позже. Самое главное, что Володя был спокойный и добрый. И, по-моему, мало изменился. А вот кое-кого здесь я узнала с трудом…”
Ірина Ярошинська:
“Знала його з 1990-го… Дисциплінований і йому можна було поручити завдання. Дуже комунікабельний і не боявся писати про скандальне…”
Світлана Вишневська:
“У п’ятницю ще бачила його живим на Соборній… Дуже прикро… Співчуваю рідним…”
Роман Ковальський:
“У квітні мало бути 49, зупинилося серце… Вічна пам’ять! Зберемось, коли буде відомо час і місце… Ок?”