Після повернення Надії Савченко із російського полону її персона почала обростати реальними плітками, здогадками і новими гіпотезами на зразок: як так могло статися, що добрий цар “Русского міра” проявив милосердя і вирішив відпустити українку на Батьківщину. Особливо вартою уваги є підозра Савченко у тому, що її звільнили, аби вона виконувала роль “троянського коня”, якого за два роки перебування за гратами добряче нашпигували спецслужби Російської Федерації. Мета “агента Савченко”, на думку прибічників цієї теорії, – дестабілізувати політичну ситуацію всередині країни для того, щоб в Росії з’явилися потенційні козирі і бонуси у вирішенні конфлікту на Сході України.
І справді, враховуючи останні заяви української льотчиці, роль агента, котрий працює на державу-агресора, не видається такою вже міфічною.
Мінські угоди – це добре, але треба домовлятися з “ДНР-ЛНР” без зайвих вух
Загострила хвилю нищівної критики в бік Надії одна із її останніх заяв про те, що із ватажками терористів «ДНР-ЛНР» варто сідати за стіл переговорів. При чому, без третьої і четвертої сторін.
І хоча Савченко авторитетно стверджувала про те, що особисто готова домовлятися із Плотницьким та Захарченком, яким чином вона шукатиме з ними спільну мову та які умови вона пропонуватиме, журналістам депутат не сказала. Живий ідол сучасності обмежилась лише фразою про те, що їм або вдасться домовитися, або – не вдасться.
Але заява Надії Савченко суперечить тому, що вона розповіла на своїй першій прес-конференції. Тоді вона зазначила, що наявність Мінських угод є беззаперечним плюсом і першочерговим завданням є консолідація всіх зусиль для їх виконання.
Чому ж льотчиця вирішила так кардинально змінити свою позицію щодо питання війни на Сході, залишається таємницею.
Лідери терористичних псевдореспублік – “ЗА” Савченко
Теорію про те, що Надія – імовірний проект Кремля, знову підтвердили офіційні коментарі лідерів «ДНР» про те, що начебто СБУ готувала замах на Савченко. Як повідомляють ЗМІ із псевдореспублік, терористи особисто попередили українку про небезпеку. Наразі депутатка від «Батьківщини» це ще жодним чином не прокоментувала, тому подібні заяви із «ДНР-ЛНР» можна списати на пропаганду.
Неоднозначним є те, що льотчиця публічно «пожаліла» ватажків «ДНР» та «ЛНР», стверджуючи, що вони заручники Москви і змушені виконувати політичну волю Путіна. Звідки в українського військовослужбовця раптово з’явилося почуття жалю до тих, від чиїх рук полягли тисячі наших бійців і постраждали мільйони українців – невідомо. Та й вираховувати, скільки в цих словах патріотизму, теж не будемо.
Як повернення Савченко переформатує українську політику
І хоча льотчиця-нардеп заявила, що готова пройти детектор брехні в СБУ, щоб спростувати те, що вона завербована Росією, її поведінка, заяви та рішення можуть спровокувати справжній політичний переполох. Наслідком цього може стати зміна політичних фігур на шаховій дошці українського політикуму.
По-перше, Петро Порошенко хоча й отримав персональні бонуси завдяки героїзованому медіа звільненню Савченко і відвернув тимчасово увагу ЗМІ та громадськості від 2-річних підсумків своєї не такої вже й успішної президентської діяльності, звільнена полонена ще зможе вкинути ложку дьогтю в порошенківську бочку з медом. Адже лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко ще не полишила своїх політичних амбіцій. І цілком імовірно, що всіляко спонукатиме Надію активно і регулярно критикувати президента, перетворюючи його в мішень номер один, і таким чином, послабити його політичний вплив.
По-друге, довіра українців до Савченко, як свідчать дані Київського міжнародного інституту соціології, є надзвичайно високою – 35 відсотків. Такий рівень народної популярності перетворив Савченко в потенційно привабливу політичну інвестицію для українських фінансово-політичних олігархічних груп. Тому, якщо безкомпромісна льотчиця зможе адаптуватися в українському політикумі і прийняти “правила гри”, в неї активно вкладатимуть гроші українські олігархи.
Не виключено навіть створення політичної сили, навколо фігури Надії. Оскільки, як показують результати парламентських виборів, епатажні та одіозні політики з популістськими гаслами користуються попитом в електорату. І зовсім не важливо, що стане модним на наступних виборчих перегонах: сільські вила, чи босі ноги нової месії.
По-третє, із появою Надії Савченко на політичній арені України, вплив та знащущість військових помітно зросте. Оскільки передумови для формування політсил з мілітаристськими позиціями вже давно з’явилися, багато АТОвців у будь-яких починаннях підтримуватимуть льотчицю. Чого варта тільки заява Віри Савченко, коли на запитання журналістів, щодо того, куди повезуть Надію із борту літака, та відповіла, що точно не в СІЗО. А, якщо і в СІЗО, то сюди одразу прибудуть військові батальйони. У сенсаційному хаосі, тоді, 25 травня, коли Надія босоніж ступила на українську землю, словам її сестри не надали занадто великого значення. Однак чіткий меседж прозвучав: військові можуть вступити в гру, у разі виникнення будь-яких претензій до Савченко. Принаймні, вона на них розраховує.
А поки що епатажність, різкість, алогічність Надії Савченко настільки вражає, що люди не встигли розібратися, чи є вона дійсно самостійною у вираженні власної політичної волі, чи грає за чужими правилами.
