Темою НАТО в Україні часто спекулюють, оскільки вона завжди позначала український соціум на категорії “свої” та “чужі”. Тема Альянсу зажди існувала в політико-дипломатичному середовищі за спинами тих, хто веде переговори. Навіть, якщо безпосердньо про НАТО мова не йшла. Однак реалізовані путінські амбіції в Україні – загарбання АР Криму та Донбасу в черговий раз вивели із непробудної сплячки членів українського політикуму. І всі нарешті усвідомили, що питання безпеки для держави – це питання номер один.
Внаслідок путінської агресії для України з’явилося широке “вікно можливостей” для взаємодії з Альянсом.
Та поки що співпраця з НАТО не є системною і чітко спланованою. І враховуючи появу нових можливостей після Майдану, для відновлення активної співпраці з Альянсом зроблено ще замало кроків.
Напрями співпраці з НАТО: які вони?
Зараз Україна співпрацює з НАТО у кількох напрямках, аби забезпечити процеси та механізми ефективнішої інтеграції.
Нацорган з координації і міжвідомча Комісія
Суть першого напряму полягає в тому, щоб скоординувати та привести до ладу всі процеси, які мають відношення до співпраці з НАТО. Наразі вже закінчується робота з відновлення Національного органу з координації по співробітництву з Альянсом. Також вже практично створена міжвідомча Комісія з питань координації євроантлантичної інтеграції нашої країни на чолі з віце-прем’єром з питань євро- та євроатлантичної інтеграції. До складу цього органу ввійдуть нацкоординатори – заступники міністрів, кожен з яких матиме свій напрям у сфері співпраці з НАТО.
НАТО підтримують 78 % українців
Інформаційний супровід євроінтеграції – така суть другого напряму роботи. Українці вже дедалі більше підтримують членство нашої держави в НАТО. Як повідомляє фонд “Демократичні ініціативи” і Центр Разумкова, 78 відсотків жителів України підтримали б вступ країни до лав Альянсу, якби референдум був проведений в травні цього року.
Робота з надання і поширення інформації про НАТО поступово відновлюється, зокрема органи виконавчої влади мають проводити роз’яснювальну кампанію щодо формату співпраці з Альянсом.
А міністерства і відомства разом з Держкомтелерадіо займаються підготовкою проекту Держпрограми інформування громадськості у сфері євроатлантичної інтеграції до 2020 року. Після того як даний документ буде готовий, його вдосконалюватимуть із залученнням експертів, волонтерів, бізнесменів, міжнародних та неурядових організацій.
Бракує фахівців з інтеграції
Третій напрям щодо співпраці з Альянсом полягає в тому, аби здійснити кадрову підтримку. Адже проблемою номер один є те, що в Україні немає кваліфікованих фахівців у цій сфері. Зараз проводиться моніторинг кадрів та фахових передумов. І навіть поверхневий аналіз свідчить про те, що необхідно практично все реформувати.
Суспільство має контролювати владу
Підтримка українським суспільством роботи по інтеграції з НАТО – такий четвертий напрям. Його мета полягає в тому, щоб громадянське суспільство “контролювало” центральну владу та інші органи в сфері проведення політики по взаємодії з Альянсом і дотриманні принципів Річної нацпрограми співробітництва України з НАТО та моніторингу зміни думки громадян щодо Альянсу.
Парламент як оплот для співпраці з НАТО
Суть п’ятого напряму співпраці – політична. Це означає, що необхідна підтримка інтеграції з НАТО на рівні парламенту.
Верховна рада України вже давно співпрацює з Альянсом та Паралментською асамблеєю. Наприклад, засідання ради Україна-НАТО відбулося в Києві зовсім недавно. Також у Раді функціонує МФО “Україні – Євроатлантичний простір”.
Зараз для України важливо чітко викристалізувати і визначити мету кінцевої співпраці з Альянсом і розібратися із законодавчою базою.
Процеси інтеграції повинні стати змістовними
Шостий напрям роботи з Альянсом полягає в тому, аби надати зрозумілого змісту процесам інтеграції.
Головним офіційним документом є Річна нацпрограма співробітництва України з НАТО (РНП). Саме вона є потужним інструментом для реформ в нашій країні завдяки допомозі Північноатлантичного Альянсу. Уже в межах цієї програми тридцять органів центральної та виконавчої влади залучені до інтеграційних процесів.
РНП повинна мати орієнтацію на стратегічні реформи. Однак поки що відповідно до цієї національної програми план її виконано тільки на 30 відсотків. На жаль, це ще дуже замало, що свідчить про неефективність міжвідомчої координації. Тому, щоб процеси виконання РНП прискорилися необхідна активна участь ЗМІ, контроль ВРУ і з боку соціуму. Успішна реформа безпеки і сектору оборони повинна цьому сприяти.
Зараз же корткострокова ціль номер один – це повне та функціональне “дотягування” армії та інших структур сектора безпеки до натівських стандартів. Ця реформа має здійснюватися відповідно до документу “Стратегічний оборонний бюлетень”. Саме там чітко прописані всі нюанси та кроки реформи оборони. Зокрема передбачається, що оборонно-промисловий комплекс буде оглянуто за допомогою фахівців Альянсу.
Українські військові вже беруть участь в програмах НАТО
На фоні агресії Російської Федерації ми маємо пам’ятати і про військових, які несуть службу за межами країни, як миротворці від НАТО. Як засвідчила практика бійці від ЗСУ, які мають досвід роботи в міжнародних програмах Альянсу виявилися професійнішими і добре показали себе під час активізації конфлікту на Сході України.
Українські військові наразі беруть участь в рамках місії Альянсу “Рішуча підтримка” на території Ісламської Республіки (Афганістан), Сербії, Косова. Також Україна підтримує спецоперацію Альянсу в Середземному морі.
