На думку експертів, перевірка порядності прокурорів в Україні за допомогою анонімних анкет, навряд чи стане ефективним та частовживаним інструментом.
Результати перевірки будуть на сайті ГПУ
Уже менш, ніж за кілька днів українські прокурори подаватимуть “анкети добропорядності”. Усі вони будуть зібрані і опубліковані на офіційному інтернет-порталі Генеральної прокуратури України. Саме на основі цієї інформації здійснюватиметься подальша анонімна перевірка добросовісності, доброчесності та добропорядності прокурорів всіх рівнів. У разі, якщо будуть наявні порушення, представники прокуратури понесуть серйозну відповідальність.
Перевірять реальні статки
У першу чергу перевірятимуть відповідність даних, вказаних в деклараціях з реальними доходами прокурорів. Такий план таємничої перевірки був запропонований генпрокурором Юрієм Луценком.
Відповідальним за ці перевірки став АТОвець Петро Шкутяк, який отримав прізвисько від генерального прокурора “чистильщик”. За словами Луценка, ветеран АТО Шкутяк як очільник групи під назвою “внутрішня безпека ГПУ” має перевірити прокурорів як у центрі, так і на місцях.
Відзначимо, що вищезгадане анкетування проводитиметься вже після, того як на місця колишніх корупційних прокурорів прийшла “свіжа кров”. Кадрові ротації відбулися ще в минулому році. Відповідно до реформи прокуратури працівників цього органу тепер обирають на основі публічного конкурсу. А через півроку нових прокурорів вирішили протестувати на добропорядність та чесність.
Реформу провалили
Як стверджують експерти, причиною даної перевірки є те, що в плані кадрових змін реформа прокуратури зазнала гучного фіаско. Адже на посадах залишилися ті ж самі одіозні особи.
“Понад дев’яносто відсотків – це представники попередньої «системи», — говорить Олександр Лємєнов, менеджер групи антикорупційної реформи Реанімаційного Пакету Реформ. – Це як з картами: колоду перемішали, перетасували, а прізвища залишилися одні й ті ж, щоправда тепер вони на посадах в інших структурних підрозділів органу”.
Аналогічна ситуація і з провідними кадрами. Адже, після проведення конкурсу на головні прокурорські посади прийшли знову ж таки «попередники».
“Таке враження, ніби то була просто формальність, яка узаконила попередні корумповані кадри прокуратури”, — каже Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції.
Перевірки можуть стати інструментом тиску?
До слова, такі перевірки мають і інший бік медалі, адже можуть допомогти усувати не тільки прокурорів-корупціонерів, а й стати інструментом потужного впливу на генпрокурора. За словами Лємєнова, таких тенденцій бояться працівники прокуратури, для яких Юрій Луценко, на відміну від попередника Віктора Шокіна, ще не став потужним авторитетом.
“Шокін був представником старої системи, новий навіть в юридичному ВУЗі не навчався”, — пояснює експерт ситуацію.
За допомогою ретельного моніторингу декларацій та анкетування Луценко хоче перевірити чи втручалися високопосадовці з прокуратури в діяльність інших прокурорів. Це, на його думку, дасть змогу проконтролювати керівників прокуратур усіх рівнів.
“Відповідно до закону прокурори мають незалежний статус, а так як кадри не змінилися, це означає, що втручання в діяльність інших представників прокуратури було”, — говорить Лємєнов.
Зокрема, є багато випадків офіційно зафіксованих на папері, коли керівник дає вказівки підлеглим. Причиною для того, аби людину звільнили це бути не може. Однак інструментом тиску на “незгодних” з основною політикою партії – так.
Сумнівна ефективність
Якою б масштабною та благородною не була мета перевірок прокурорів на чесність, їхня ефективність може бути поставлена під сумнів. Віталій Шабунін стверджує, що Генпрокуратура через відсутність доступу до реєстрів перевірити реальні майнові статки прокурорів не зможе.
І хоча відповідно до результатів перевірки недобросовісного чиновника можна буде звільнити, він знову ж таки зможе повернути собі втрачену посаду, звернувшись до суду.
“Якщо є велике бажання і багато вільного часу, цю іммовірність можна зменшити. Однак даний інструмент не може використовуватися масово та регулярно”, — сказав Шабунін.
На його думку, ініціатива Луценка є радше вдалою картинкою для медійників, а в юридичній площині вона немає сенсу.
Та й шкоди великої ці таємні анкетування не нададуть.
“Ситуація може покращитися. Але все це залежить тільки від Юрія Луценка”, — відзначив експерт.
