Минуло вже два роки з того часу, як над східною територією України було збито літак, котрий летів рейсом МН-17. Рідні загиблих у авіакатастрофі позиваються до Російської Федерації та України у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Та чи мають вони шанси?
Малайзійський літак Boeing МН17 летів із столиці Нідерландів до Куала-Лумпура сімнадцятого липня 2 роки тому.Він був збитий сепаратистами, коли перетинав небо над підконтрольними ними територіями. Внаслідок авіакатастрофи смерть спіткала двісті дев’яносто вісьмох пасажирів лайнера.
Хто винен – питання відкрито
З того часу Україна висуває звинувачення країні-окупанту з приводу того, що вони збили бортове судно ракетою “Бук”. Неофіційні розслідування, засновані на аналізі інформації та доказів із соцмереж, підтверджують цю версію. Натомість Російська Федерація відхрещується від українських звинувачень, заявляючи, що участі в конфлікті на Донбасі взагалі не бере.
Наразі інцидент розслідує міжнародна комісія. Рада Нідерландів минулого року в жовтні надала підтвердження, що малазійський лайнер був збитий “Буком”, виготовленим в РФ. Висновки 2-го офіційного розслідування, яке займалося аналізом місця запуску ракети, будуть відомі цієї осені. А зараз питання, хто ж винен в цій масштабній авіакатастрофі залишається відкритим.
У чому вина України?
Два роки тому берлінський правозахисник Ельмар Гімулла звернувся до ЄСПЛ з позовом проти України. Адвокат захищає в суді інтереси 3-х німецьких жертв. Усього було подано 4 скарги проти нашої держави. Юрист доводить суду, що на фоні військового конфлікту, офіційний Київ мав би закрити небо для перельотів цивільного транспорту. Гімулла вимагає від України по одному мільйону доларів США для кожного позивача. При цьому адвокат переконаний, що голландські розслідувачі підтвердили його тезу щодо закритості повітряного простору.
“Офіційний Київ мав би все передбачити і заблокувати повітряні маршрути для цивільних авіасуден”, — повідомив Тейббе Яустра, очільник Ради з безпеки Голландії.
Півроку чекав Гіммула відповідей щодо того, чи прийняли його позовні заяви до розгляду. Але що з ними зараз – невідомо.
“Іммовірно, Європейський суд чекає певних рішень від політиків”, — припускає адвокат.
Він стверджує, що взяття відповідальності за аварію “Боїнга” може стати розмінною картою в питанні врегулювання конфлікту під час мирних переговорів.
“Скоріш за все суд побоюється, щоб рішення з його боку чи розгляд справи не спровокували ескалацію в сфері політики”, — каже Ельмар Гіммула.
Головна мета правозахисника полягає в тому, аби такі авіакатастрофи стали неможливими у майбутньому. Він також сказав, що постраждалі можуть забирати позовні заяви. Україна ж має щонайменше взяти відповідальність на себе і визнати, що не заблокувала повітряний простір. І саме цей “грішок” спричинив ситуацію, коли масово загинули люди.
За словами Ельмара, якщо буде таке “зізнання”, то його клієнти можуть і передумати подавати до суду.
Страсбург “затягує”
У Європейському суді сказали, що зараз проти України подано дуже багато позовів і тому тривалість їхнього вивчення є не такою як зазвичай.
“Сьогодні у суді з прав людини тисячі позовних заяв проти України”, — каже Кароліне фон Галль, професор Інституту права Східної Європи.
Також суду треба ухвалити рішення щодо військових конфліктів, незважаючи на те, що апріорі він був заснований не для цього.
“Зараз виникло надзвичайно багато питань і протиріч в галузі міжнародного права. Зокрема, мова йде про військове право і права людини. Також випадок в Україні не підходить під категорію “міжнародного збройного протистояння”, тому що ні Київ, ні Москва його таким не визначають”, — каже Галль.
За її словами, ЄСПЛ має спочатку перевірити те, чи не повинні були постраждалі подати позови до судів України, адже Євросуд розглядає справи тільки після того, як нижчі національні інстанції вичерпали свої ресурси.
Від Росії вимагають понад триста мільйонів доларів
Окрім цього Європейський суд займаєтсья розглядом заяв проти російського президента та окремо держави РФ у справі малазійського “Боїнга”. Американський адвокат Джері Скіннер цього року надіслав в Євросуд позовну заяву від тридцяти трьох рідних шістнадцяти загиблих в авіакатастрофі. Передусім це австралійці і малазійці. Американський правозахисник представляє адвокатську компанію LHD Lawyers, яка спеціалізується на авіаційному праві. Найгучнішою справою Скіннера є клопотання щодо теракту над містом Локребі (Шотландія), який стався у 1988 році. Тоді юристу вдалося відсудити у Лівії майже три мільярди доларів, які держава-винуватець мала виплатити родинам загиблих (по десять мільйонів доларів на один позов). Аналогічну суму грошей він вимагає сплатити і Російській Федерації: кожній родині по 10 мільйонів доларів. Усього позивачів – тридцять три. Тому загальна сумма компенсації – триста тридцять мільйонів.
“Роботу ми розпочали одразу після аварії”, — каже Скіннер. Він стверджує, що одна заява-позов – це тринадцять аркушів, до якого підкріплюються ще 2 тисячі сторінок додатків. Американський адвокат після проведеного розслідування вважає, що Російська Федерація має відповідати за збитий малазійський лайнер. Аналогічну позицію мають і експерти з Великої Британії, які мають підозри щодо п’ятдесятьох трьох російських військових з Курська. На думку Скіннера, “Бук” – це важке озброєння, яке без дозволу президента Росії використовувати б не стали.
Докази з супутника
Американський юрист про всі деталі мовчить, але каже, що разом з фахівцями з Bellingcat аналізував записи розмов армійців Росії у соцмережах. Також вони вивчали фотографії зроблені з супутника і опитали свідків аварії. Його підсумок: “На нашу думку, докази є вичерпними”.
“Зовсім недавно супутникова компанія надала нам фото, на яких можна побачити ракету “Бук” з автівками, що її супроводжують. Вони припарковані недалеко від Макіївки та Донецька. Дата знімання – 17 липня 2014 р.”, — говорить Скіннер, — це означає, що конвой із російською ракетою в радіусів п’ятндацяти кілометрів від потенційного місця старту – за 5 годин до зіткнення “Буку” із літаком. По-моєму, це один із найпереконливіших доказів”.
Американський адвокат має надію, що справа щодо “Боїнга” завершиться в будь-якій формі вже через 2-3 роки.
“Ми проводимо роботу над тим, аби приєднати уряд однієї із залучених держав, щоб нам надали супровід з боку дипломатів”, — каже юрист. Однак що це за держава він не назвав.
За його словами, мета уряду цієї країни полягає в тому, щоб провести мирні переговори з тим, хто буде призначений російським президентом, і дійти консенсусу щодо майбутньої суми компенсації. Тут йдеться про “визнання відповідальності”.
Чи виконає Путін рішення Європейського суду?
Фахівці кажуть, що ще довго відповідальність на себе ніхто не братиме. Кароліне фон Галль має сумніви з приводу того, чи визнає Російська Федерації рішення ЄСПЛ в такій резонансній справі. Вона звернулася до минулорічного рішення російського Конституційного суду відповідно до якого лише він може вирішувати як і чи взагалі виконувати ухвали Європейського суду з прав людини.
