Усе більше людей дізнаються про терористичні акти з соціальних мереж. Та як вони можуть впливати на людей і чи можна довіряти повідомленням в соцмережах? Про це нам розповів професор із комунікацій Олівер Квірінг.
Жахливі кадри врізаються в пам’ять
— Яким є вплив на людей повідомлень у медіа та соцмережах про насилля та теракти?
— Страхи людей, у першу чергу, не базуються на раціональних уявленнях. Адже відповідно до статистики іммовірність стати жертвою терористів є дуже незначною. Але картинки та повідомлення про теракти, дуже щільно врізаються у свідомість людей і їхній розум. Це означає, що зловмисникам вдається досягати своєї мети.
Негативні новини сприймаються на “ура”
— Як продемонстрували дослідження Дрезденського та Дармштадтського вищих навчальних закладів, у мережах найчастіше поширюють інформацію про злочинні дії та насилля. Як це можна пояснити?
— Так, дійсно такими є результати досліджень. Доведено, що люди сильніше сприймають повідомлення про насильницькі дії та загалом негативні новини. Причина – прагнення дізнатися про сенсацію, а також – потреба стати уважнішим та пильнішим. Тому й індивіди надають перевагу саме негативу.
Звичайні люди емоційніші за журналістів
— У чому тоді при цьому полягає роль соціальних медіа, які люди використовують щодня? Чи може це призвести до того, що мережа стає перенасиченою плітками та чутками, до яких журналісти стосунку жодного не мають?
— Медійники як фахівці оцінюють інформації зовсім по-іншому. А звичайні користувачі є навпаки більш емоційними. Таку тенденцію можна прослідкувати, наприклад, у обговореннях питання мігрантів. Дискусії у соцмережах розгортаються на повну силу, але їхніми учасниками є тільки звичайні люди. Адже їхні побоювання “розігрівають” на підсвідомому рівні. Тому чутки стають першочерговішими, ніж офіційно підтверджена інформація. Наприклад, щось починають виривати із загального контексту і інформація набуває зовсім інакшого сенсу.
“Кухонні розмови” вийшли в соцмережі і ЗМІ
— У чому тоді полягає роль смартфонів, які для людей є інструментом для швидкої актуалізації інформації?
— Індивіди часто мають перенасичення негативними інформаційними приводами. У соціумі є тиск, який спонукає, зокрема й медіа, продукувати нову інформацію. Тому те, що раніше просто обговорювали з друзями на кухні чи в кафе, сьогодні стало приводом для публічних дискусій. При чому це стосується не тільки усної форми, але й набуває текстових форм. Ось чому важливо звертати увагу на джерела інформації та їх надійність.
