Тетяна Попова, котра в середу повідомила, що йде з уряду, розповіла чому пішла у відставку і чи треба країні насправді міністерство інформполітики.
Покинула посаду через скандал із “Миротворцем”
Заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова, третього серпня вирішила покинути Кабмін. Вона стала відомою після скандального оприлюднення даних журналістів проекту під назвою “Миротворець”. Екс-представниця уряду стала на сторону журналістів, котрі змушені були працювати на території “ДНР” та “ЛНР”, і чиї контакти були опубліковані на інтернет-ресурсі “Миротворець”. Ми запитали в Тетяни про те, чому вона вирішила піти з мінінформполітики.
— Що спонукало вас звільнитися?
— Я так вирішила, оскільки злочини проти представників медіа, погрози щодо них, перепони їхній роботі так як потрібно не розслідуются. Особливо це стосується останніх декількох місяців, після скандалу із “Миротворцем”. Вважаю, що не враховуючи вбивства Шеремета, жодна справа щодо медійника не розслідується. Тому я не можу перебувати в уряді, коли інші його представники, котрі повинні були щось робити із погрозами щодо журналістів, відкрито підтримують інформацію сайту “Миротворець”.
Журналістам погрожують, а владі – байдуже
— Ви хочете сказати, що журналістам, чиї контакти були оприлюднені на цьому сайті, дійсно отримують погрози?
— Так. Контакти медійників й досі ніхто не видалив. Агресія проти них продовжується. Їм надсилають погрози в соцмережах і погрожують телефоном. Зовсім недавно погрози отримувала журналістка “УП” Катерина Сергацкова. Також хочу сказати, що тривають напади на представників ЗМІ. Зокрема, напали на знімальну групу програми “Схеми”. І це зробили охоронці Ігоря Коломойського. Але правоохоронні органи вирішили не займатися цією справою. Оскільки все це вже зайшло в глухий кут, я більше не можу перебувати в стінах Кабміну.
Попова: “Мені погрожували”
— Особисто вам погрожували?
— Так, звичайно. Адреса моєї родини, яку надав “Миротворець” – у відкритому доступі , відео проїзду до моєї дачі теж опублікували, підписавши “З привітом від “Миротворця”. Усе це складає небезпеку для моїх рідних. Судитися з ними не можу, бо одразу це використають, зазначивши, що нібито я чиню тиск на “Миротворець”, переслідуючи таким чином великих патріотів України. А от коли я буду в статусі звичайної громадянки, яка отримує погрози, це все матиме інакший вигляд.
Успіхи Мінінформполітики
— Чи вдалося вам здійснити свої плани, з якими ви прийшли до Кабінету міністрів?
— Вважаю, що так. Нам вдалося на тридцять відсотків збільшити кількість передавачів на території зони АТО із нашої сторони. Раніше цього ніхто не роби. Останні передавачі встановлювалися ще за часів СРСР. Зараз необхідно продовжувати роботу в цьому напрямку: встановлювати більше цифрових передавачів не лише на Луганщині і Донеччині, а в інших прикордонних з РФ областях. Щоб цього досягнути, треба змінити законодавчу базу. Відповідний законопроект ми вже розробили і тепер я цим займатимуся виключно на волонтерських засадах.
— Однак мешканці прифронтових населених пунктів і армійці мають змогу дивитися тільки сепаратистське телебачення чи російське. Таким чином виходить, що ваші успіхи не є такими вже абсолютними?
— Це через те, що Міністерство інформаційної політики не може чинити перепони для інших мовників чи установлювати технічні перешкоди для мовлення будь-якого типу медіа. Це сфера діяльності СБУ, радше.
Мінінформації треба було створювати 24 роки назад
— Робота Міністерства інформполітики викликала чимало запитань. Як ви вважаєте, чи потрібен державі даний орган?
— Мінінформполітики не треба, коли ми не маємо на меті збільшити кількість теле- і радіо мовників в нашій державі, коли нам немає потреби знімати кіно про Крим та актуалізувати тему кримських татар. На мою думку, мінінформполітики треба було створити ще 1992 році. Якби цей орган вже функціонував, томи іммовірно б уже не мали проблем із Кримом і Донбасом, де українських телеканалів в ефірі не було, через відсутність ліцензій.
Молоді варто йти у владу
— Як вам працювалося в уряді? Чи можуть молоді фахівці в системі влади України дійсно щось змінити?
— Вважаю, що можуть. Однак необхідно, провести роботу над політичним чи суспільним договором, котрий би зробив принципово важливою для представників українського політикуму свободу слова, адже це одна із фундаментальних основ демократичного ладу. Для мене це надзвичайно важливо. Саме тому я не можу працювати в Кабміні, в той час, коли окремі його члени не стають на захист свободи слова та демократії. А у владу, на мою думку, треба йти. Тим більше, що тепер у держслужбовців зарплата є вищою, що робить державну службу більш привабливою для молоді.
