Поява екс-соратниці президента–втікача Януковича, одіозного політика із середовища «Партії регіонів» Ганни Герман у якості ведучої одного із телеканалів викликала шквал емоцій як серед представників політичної та медійної сфери, так і серед широких верств суспільства.
Так, народний депутат Олександр Кірш вже висловив свою думку з цього приводу на своїй сторінці у Facebook:
«Прямо зараз на телеканалі «NewsOne» соратниця Януковича пані Герман розповідає про те, як треба любити свою країну, якою чесною та безкорисливою має бути влада…
Я щиро дивуюся, як в такій ситуації «моральним авторитетом», який виводить всіх на чисту воду, може виступати пані Герман».
Щодо цієї ситуації ми поцікавилися думками політиків, експертів та громадських діячів.
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
Я не хотів би давати політичних оцінок. Тому що на тому ж каналі веде програму Олег Ляшко. Там буває і Надія Савченко та багато інших. Тобто, представники як опозиції, так і провладних партій. І власником каналу, хоча й неформальним, є представник опозиційної сили. До речі, я не знаю чи був він раніше членом «Партії регіонів», але, скажемо, певна ідеологічна спорідненість з даною персоною є. Тому я не дивуюся. Чому б ні? А заборона на професію чи на те, щоб вести телепередачу у нас нема.
В усякому разі, я не знаю, щоб пані Ганні висували якісь правові претензії. Тут можна із моральної точки зору, з ідеологічних міркувань з’ясувати претензії до пані Герман. Претензії можна висувати до будь-кого. Хтось їх висуває до Порошенка, хтось до Яценюка, хтось до Тимошенко.
У неї трагічна доля – загинули два сина. Тому я не прихильник того, аби забороняти їй вести телепередачі. А до політичної позиції, з моральної точки зору, можна ставитися критично. Так що, наше право – дивитися чи не дивитися.
Левко Лук’яненко, Герой України:
Ганна Герман в моїх очах заслужила найбільшого осуду. Це людина, яка продалася «Партії регіонів» і ретельно виправдовувала всю діяльність Януковича та антиукраїнської, промосковської «Партії регіонів». Сам факт, що вона продалася цій антиукраїнській промосковській силі – це вже аморально, бо вона ж українка. Вона постійно захищала Януковича і виправдовувала його. Десь за 10 днів до Революції Гідності я був на одному каналі і вона разом із Ларисою Скорик, ну так уже розхвалювали й захищали Януковича, що просто було гидко – усі ж давно знали, який він «культурний», і який він «розумний». Тобто, це гидотна справа.
Це жінка – брехуха, яка не має сумління ні грама. І я піддаю сумніву сумління того, хто її взяв на службу. Це проблема каналу. Це проблема совісті і кадрової політики каналу, який її найняв. Вона продовжує брехати, бо така її природа. Але чому цей канал її взяв? Це означає, що він її толерує і хоче поширювати саме таку інформацію.
Олесь Доній, політик, громадський і культурний діяч:
Я говорив одразу після Майдану, що у нас був не правильно обраний алгоритм закону про люстрацію. Правильний алгоритм – це у нас мав би відбутися суд над партіями, які були причетні до злочинів режиму Януковича і до прийняття неконституційних рішень. Тобто, наприклад, неконституційна ратифікація «Харківських угод». В ній брали участь «Партія регіонів» і Компартія. Цього вже було достатньо, щоб можна було і заборонити ці партії, і, відповідно у законі про люстрацію визнати, що керівна і середня ланка представників цих партій не має права перебувати на державних посадах, бути керівниками структур державних, бізнесових, медійних тощо. Тобто, це все мало бути прописано. Так як було, наприклад, після 89-го року в Чехії: керівники Компартії і представники репресивного апарату спецслужб не мали права займати перелічені посади.
У нас же був прийнятий алгоритм не «політична відповідальність», а «державна відповідальність». Тобто, той, хто був на момент президентства Януковича на державній посаді (чиновники), той не має права займати державних посад. Натомість, люди, які були депутатами від «Партії регіонів» знову можуть брати участь у політичному житті під іншою назвою «Опозиційний блок» і очолювати різноманітні структури. Зокрема й медійні. Тобто, неправильний механізм, алгоритм було закладено у закон про люстрацію.
Тобто повинні бути зміни до закону про люстрацію і, відповідно, після визнання антидержавною діяльність «Партії регіонів» і Компартії, ті хто був депутатами від цих партій та у їхніх керівних структурах, не мають права займати відповідні посади. Тоді б у нас не було таких прикрих інцидентів, як у випадку з пані Герман.
Олег Соскін, директор недержавної фундації «Інститут трансформації суспільства»:
Якщо якийсь медійний ресурс вважає, що йому хтось потрібний, то він може це робити. В принципі, по великому рахунку, її (Анну Герман) треба було би притягнути до відповідальності — так як Єфремова затримали. Хоча в неї там дуже складна була особиста ситуація. Вона стільки вже всього втратила в житті. Сама пройшла через хворобу важку… Навіщо їй це ще потрібно робити? Я не розумію…
Хоча й це можна розглядати і через призму виконання службового завдання. Як кажуть: «кадебіст і посля смерті кадебіст». Оце єдине може бути службове завдання. Тому, якщо вона агент КДБ, тоді тільки можна раціонально пояснити, чому вона пішла на цей канал і говорить ті речі, які вона взагалі не має жодного права говорити. Її треба розглядати як людину Януковича. А Янукович зараз в розшуку. Тому на неї треба відкривати справу, її треба допитувати про Януковича, про її зв’язки і про все інше.
Олексій Гарань, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор фонду «Демократичні ініціативи»:
Я взагалі вважаю, ненормальною ситуацію, коли колишні діячі режиму Януковича, люди, які голосували за «закони 16 січня», є депутатами парламенту і дійсно розповідають нам із телеекранів, як треба правильно жити. Ну і пані Герман тут лише одна із постатей. Ми можемо згадати багатьох інших. І тих, хто є в парламенті — Бойко, Льовочкін, Королевська, Новинський. Можемо згадати Мураєва, який став власником каналу, і, так би мовити, веде теж телепередачі, розповідає нам, як треба жити. Але, знаєте, якщо ми не змогли їх дістати юридично, то бодай у громадськості має бути якесь щеплення від цих людей. Я, наприклад, не дивлюся цей канал і нікому не раджу. Я не ходжу на нього коментувати, тому що я там один раз був і бачив, як відбуваються маніпуляції з тією так званою соціологією – з опитуваннями глядачів, яка безпосередньо йде в ефір. Там все підтасовано.
Є багато й інших одіозних діячів, а ми їх легітимізуємо. Ми їх пробачаємо. Ми їм подаємо руку. Вони запрошуються на телеканали. Вони стають ведучими телепрограм. Знову ж таки, це ж не тільки Герман. Це і багато інших. Я вважаю, що по усіх цих людях потрібно було починати юридичні провадження. І доводити їх до кінця. Бодай когось із цих людей, розумієте. Треба було подати сигнал суспільству. Ну от зараз є справа проти Єфремова, але не зрозуміло, чим вона закінчиться. Там багато прізвищ навпроти «законів 16 січня». Бодай когось треба було переслідувати.
Алла Федорченко, «Вголос»
