То що, вже бігти в банк?

Попри незначне укріплення влітку, курс гривні знову знижується. Одні звинувачують у цьому Міжнародний валютний фонд, що тягне з рішенням про черговий транш позики для України, інші — уряд, який має сентименти до експортерів, пише газета Експрес.

Національному банку доводиться щодня потрохи знижувати офіційний курс. Якщо 1 вересня він становив 26,08 гривні за долар, то вже наступного дня — 26,66 гривні. Українці запанікували й стали активніше переводити свої гривні в долари та євро. Стурбований такий активним підвищенням курсу, регулятор вперше з березня вийшов на ринок для продажу валюти. 31 серпня та 1 вересня він продав банкам по 30 мільйонів доларів, а 2 вересня — 50 мільйонів.

— Чому падає гривня?

— Восени відбувається традиційне пожвавлення бізнес-активності, збільшується імпорт, — каже Дмитро Чурін, голова аналітичного відділу ІК «Eavex capital». — Статистика Нацбанку підтверджує, що дефіцит поточного рахунка платіжного балансу збільшився в липні й швидше за все зросте також у серпні, вересні та жовтні. Ці економічні фактори ігнорувати неможливо й вони тиснуть на гривню.

Також 1 вересня уряд виплатив купони за єврооблігаціями. Йшлося про суму в межах 500 мільйонів доларів. Думаю, що не вся ця сума взята з резервів. Якусь частку забрали з ринку, а це могло також негативно позначитися на курсі.

— Кому вигідно підвищувати курс?

— За спекулятивним коливанням курсу, мені здається, стоять аграрії та металурги, які експортують свою продукцію, тому їм вигідно опускати гривню, — вважає економіст Борис Кушнірук.

— Зараз Нацбанк уперше з березня почав виходити на ринок із продажем валюти, щоб уникнути різкої девальвації гривні. Але чому лише тепер, коли курс пішов догори й підвищився на 1,5 гривні?

— Можливо, курс перетнув певну небезпечну межу в 26,5 гривні за долар, — розмірковує Віктор Рекачинський, експерт валютного банківського ринку. — Пропозиція валюти на міжбанківському ринку була набагато меншою за попит. Однак в Україні всі очікували, що восени і готівковий, і безготівковий курси зростуть.

— Яким був попит на валюту на аукціонах?

— У перший день продажу заявок було на вдвічі більшу суму, але вже 1 вересня їх поменшало до 50 мільйонів доларів. 2 вересня було ще менше. Тобто ринок потрохи заспокоюється. Нацбанк фактично зняв напругу. Якщо НБУ буде протягом кількох днів гасити перевищення попиту над пропозицією, то ринок заспокоїться й, можливо, відбудеться певна корекція курсу.

— Чи вистачить запасів валюти у регулятора для стримування коливань?

— Слід зауважити, що він продає невеликі обсяги, але при цьому з березня викупив на ринку дуже багато коштів. Зараз у НБУ 14 мільярдів доларів золотовалютних резервів. На ринок дуже сильно впливає те, що Міжнародний валютний фонд ще не дав нам транш і навіть не прийняв рішення щодо нього. У цих умовах Нацбанк лавірує між відсутністю стабілізаційних грошей МВФ і запасами на своєму рахунку, тобто резервами. Запас у регулятора є, але він не дуже активно ним користується. І це правильно, бо викинути все на ринок — небезпечно.

Б. Кушнірук: — У НБУ немає достатніх резервів, щоб довго забезпечувати підтримку гривні. Але невдовзі попит на валюту зменшиться й, можливо, почнеться гра в інші ворота.

— Уже з’явилися прогнози деяких аналітиків, що восени курс стрибне до 29 — 32 гривень за долар, оскільки МВФ не дає нам грошей. Які ваші передчуття?

Д. Чурін: — Передумов для різкої девальвації гривні наразі немає, однак зростання курсу протягом найближчих двох років не уникнути. Економіка України й ті монетарні показники, які зараз є, припускають девальвацію. Питання лише в тому, якою саме вона буде: незначною (на 5 — 7%) чи значною (10 — 12%). Думаю, що навіть за найгіршого розкладу девальвація через півтора роки не вийде за межі 12%, тобто курс не буде вищим 29,80 гривні за долар.

В. Рекачинський: — Курс у нас в голові. Якщо ми не будемо реагувати на такі «прогнози», не понесемо останні гроші, які ще є в кишені, в обмінник, щоб конвертувати їх у долари чи євро, то ринок буде спокійним. І навпаки — якщо побіжимо в банки, то тим самим підштовхнемо курс до 29 гривень чи вище за долар. Хтось заробить на нас. Хочу зауважити, що зараз інтернет-ресурси дуже маніпулюють нами, пересічними громадянами, і розхитують ринок.

— А чого очікувати пересічним українцям внаслідок девальвації гривні?

— Девальвація знижує купівельну спроможність населення та підприємств, які не є експортерами, — каже Андрій Новак, голова Комітету економістів України. — Якщо іноземні валюти дорожчають, то починається ланцюгова реакція. Спершу зростає в ціні імпортний товар, який купується за іноземну валюту, потім дорожчають послуги, а далі — і вітчизняні товари. Отже запущено черговий маховик інфляції на всі без винятку товари і послуги в економічній системі країни.

Бензин уже зростає в ціні, тому що в Україні 85% пального є імпортним. Його купують за валюту. Та сама ситуація з газом. Загалом енергоресурси — обов’язковий і значний елемент собівартості будь-яких товарів і послуг. З вересня, як відомо, в Україні подорожчала електроенергія. Це також позначиться на цінах продуктів харчування, промислових товарів. Та найгірше, що чим холодніше ставатиме надворі, тим важче буде українцям виживати, бо доведеться платити чималі суми за комунальні послуги.

Нам слід готуватися до чергового витка зниження рівня доходів, до погіршення рівня життя. Доведеться змінювати свої звички, бо споживчий кошик ставатиме дедалі біднішим і меншим, тому готуймося затягувати пояси.

Світлана ОЛІЙНИК