Виконавчий директор Центру протидії корупції Дарія Каленюк вважає, що ми ще маємо шанс здолати безкарність у вищих ешелонах влади

Гучних корупційних справ проти високих чиновників, прокурорів, суддів останнім часом не бракує. Але обвинувального судового вироку наразі жодного. Така ситуація породжує песимізм серед пересічних громадян. Багато хто вважає, що влада провалила боротьбу з корупцією. Чи справді все так безнадійно? Думками з цього приводу з газетою «Експрес» поділилася виконавчий директор Центру протидії корупції Дарія Каленюк.

— Система електронного декларування хоч із запізненням, але все-таки запрацювала. Щоправда, багато хто з пересічних громадян сумнівається, що хтось із високопосадовців відповідатиме за брехню у декларації. Чи поділяєте ви такі сумніви?

— Наразі запрацював сайт для подання декларації. Це не означає, що запрацювала вся система електронного декларування з відповідальністю за неправдиві відомості. Чи запрацює ця система, матимемо нагоду побачити вже після того, як спливе термін подання декларацій наприкінці жовтня, і після того, як НАЗК (Нацагентство з питань запобігання корупції) та НАБУ (Національне антикорупційне бюро) почнуть ті декларації опрацьовувати, виявляти там якісь невідповідності і притягати до відповідальності.

Наші високопосадовці дуже бояться настання цього моменту. Особливо бояться чи не першого в історії України незалежного правоохоронного органу — Національного антикорупційного бюро. Саме тому тепер спостерігатимемо шалений опір (він і досі був чималий) системі електронного декларування і спроби цю систему нівелювати, зламати, дискредитувати. Тобто зробити все для того, щоб відповідальності за брехню у деклараціях не настало.

— У промові у Верховній Раді Президент назвав великим досягненням генпрокурора Юрія Луценка порушення ним ста кримінальних справ за сто днів. Чи справді можемо вважати це серйозним успіхом?

— На жаль, Луценко відрізняється від Шокіна лише тим, що він більший майстер піару. Чому мало відрізняється від Шокіна? По-перше, він залишив ключову людину Шокіна у відомстві, свого заступника пана Столярчука, який відповідає за спецслідство. Саме Столярчук поховав ще за Шокіна основні економічні кримінальні провадження стосовно Януковича та його соратників. Столярчук був процесуальним керівником у справі Іванющенка (сірий кардинал Партії регіонів, знаний як Юра Єнакіївський. — Авт.), цю справу було злито, й Іванющенко без проблем повернувся у Монако до своєї сім’ї.

Крім того що залишився Столярчук, посилився так званий департамент Кононенка — Грановського у ГПУ. Це департамент із розслідування економічних злочинів — ним керує пан Гуцуляк, заступником якого є Дмитро Сус. Так от Дмитро Сус іще за часів Шокіна влаштував полювання на реформаторів у Генпрокуратурі — на Давіда Сакварелідзе та Віталія Каська, тих, хто розслідував справи “діамантових” прокурорів. Їм встромляли палиці в колеса, щоби справи “діамантових” прокурорів не були передані до суду та щоб прокурори змогли уникнути покарання.

Той же Сус, уже за Луценка, організував викрадення й катування працівників НАБУ. Це неприпустимо. Саме той момент, коли працівник ГПУ високого чину організовує таке беззаконня, виставляє червону картку генеральному прокуророві. Луценко ще міг відбілити свою репутацію, якби відреагував на це беззаконня і звільнив Суса, який організував катування у підвалах ГПУ працівників НАБУ. Але він цього не зробив. Понад те, Гуцуляк, керівник Суса, отримав вищу нагороду від Президента України з нагоди 25-ї річниці Незалежності України. Це блюзнірство, знущання з незалежності України та її громадян.

— Останнім часом порушено чимало справ проти суддів. Щоправда, більшість із них перед тим, як втратити недоторканність, примудряються втекти. Свіжий приклад — суддя Чаус. Як вважаєте, чи можна за таких умов сподіватися, що судді-винуватці будуть притягнені до відповідальності?

— Реально це стане можливим лише якщо в Україні буде створений Антикорупційний суд за зразком НАБУ і Спеціальної антикорупційної прокуратури. Чого ми, громадськість, нині й домагаємося.

— Корупційні схеми в Україні й далі процвітають. Попри те що нинішня влада  задекларувала одним з головних своїх завдань боротьбу з корупцією. Як вважаєте: чому так діється?

— Тому що досі в нас діє принцип безкарності. Украв свиню — потрапив до тюрми. Украв мільярд — став народним депутатом або поважним бізнесменом, який “володіє” кількома десятками народних депутатів у парламенті. Для того, щоб ця безкарність була подолана, потрібні незалежні правоохоронні органи. А прокуратура, суди всі роки після здобуття Незалежності покривали ці масштабні корупційні схеми. Саме тому вони тепер так опираються змінам.

Але не все ще втрачено. Ми на етапі останнього ривка й останньої битви, після якої можуть настати необоротні зміни. На законодавчому рівні вже є сильні інструменти для боротьби з корупцією. Якщо найближчими місяцями вони належно спрацюють, буде подолано принцип безкарності, люди боятимуться красти — не лише свиню, а й гроші з бюджету. Однак є також ризик, що ми можемо цю битву програти. Сподіваюся, що ми таки зберемо нашу волю в кулак, об’єднаємо сили й ресурси та захистимо наші здобутки, даючи можливість новим правоохоронним органам подолати безкарність. Не відкидаю, що для цього доведеться виходити на вулиці, на масові протести.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ

Предыдущая статьяУкраина завершила выступление на Паралимпиаде с лучшим результатом за всю историю
Следующая статьяВ Луцке у клуба «Опера» произошел взрыв