Зафiксовано нову схему крадiжок грошей з банкiвських карток клiєнтiв фiнансової установи
78-рiчний Володимир Добровольський поклав 32 тисячi гривень на депозит «Весна красна» в Ощадбанк у березнi цього року. Заощадження, якi з дружиною вiдкладали не один рiк, довiрили державному банку на пiвроку, пише газета «Експрес».
Оформили вклад у вiддiленнi недалеко вiд дому, де пан Володимир щомiсяця отримує пенсiю.
«30 вересня настав час забирати кошти з депозиту, бо строк його дiї закiнчувався, — розповiдає син пенсiонера, Олександр. — Батько попросив мене пiти разом iз ним до банку, бо часи непевнi. У вiддiленнi ми були десь о пiв на п’яту вечора. Спiвробiтник банку спитав, що будемо робити з депозитом — забирати чи нi. Сказали, що однозначно забиратимемо.
Оскiльки була п’ятниця, кiнець робочого дня, то спiвробiтник банку повiдомив, що не може видати нам депозит, бо в касi немає такої суми. «Я замовлю в понедiлок грошi, приходьте за ними у вiвторок», — сказав вiн. Ми погодилися, нiчого не пiдозрюючи.
О 17 годинi 20 хвилин ми з батьком вийшли з банку й попрямували до власного авто. Чую, у тата мобiлка «запiкала», надiйшло одне повiдомлення, друге. Поки батько дiставав з кишенi телефон, пролунав дзвiнок. Особа представилася керiвником служби безпеки Ощадбанку центрального офiсу. Повiдомила, що вам, мовляв, прийшла есемеска, там є чотири цифри, продиктуйте їх, будь ласка, менi. Я взяв слухавку й вiдповiв, що нiчого нiкому не повiдомлятиму. Незнайомець почав погрожувати, що заблокує рахунок на 90 днiв. Таких дзвiнкiв було декiлька, лише номери, з яких телефонували, змiнювалися.
О 17.38 на телефон прийшло повiдомлення, що з рахунку знято 829 гривень вiдсоткiв за депозитами. Я нiчого не мiг зрозумiти: паспорт — у нас, картка — теж. Яким чином i хто зняв цi грошi?! Повернулися ми до банку, щоб це з’ясувати, але вiн уже був зачинений. Ще протягом 40 хвилин на батькiв мобiльник надходили повiдомлення, щоб нiкому не повiдомляти нiякi паролi.
Пiсля 18 години 20 хвилин усе заспокоїлося. Але про всяк випадок дав батьковi настанову, щоб на нiякi дзвiнки не вiдповiдав i жодної iнформацiї не надавав. Батько запевнив, що жодного коду нiкому нiколи не називав, бо читав про такi випадки».
«У понеділок 3 жовтня о 6 годині 54 хвилини, на мобільний батька прийшло повідомлення, що з депозитного рахунка знято 32 тисячі гривень, — продовжує Олександр Добровольський. — Я зателефонував на довідку банку. Мене там заспокоїли. Мовляв, гроші з депозитного рахунка перекинули на пенсійну карточку. Й запевнили, що нічого страшного не сталося.
У вівторок, 4 жовтня, коли ми прийшли до відділення банку по гроші, нас чекав сюрприз — нам сказали, що гроші видати не можуть, бо всі кошти зняті з картки. Порадили звернутись до правоохоронців».
У цій історії загадковими залишаються декілька моментів. Якщо 78-річний Володимир Добровольський нікому не надавав конфіденційні дані своєї банківської картки, то як шахраї змогли їх дізнатися і зняти кошти?!
Очевидно, що хтось їм у цьому допоміг. Доступ до даних картки мали винятково працівники Ощадбанку. І саме до них виникає цілий ряд запитань. Наприклад, чому без згоди клієнта депозит було переведено на рахунок, якщо він попередив банк, що прийде за готівкою у вівторок?! По-друге, чому служба клієнтської підтримки дезінформувала клієнта, коли той отримав смс про зняття депозиту з картки, запевнивши, що мова йде лише про перерахунок коштів?
Підозра, що у цій оборудці замішані саме працівники державного банку, після таких запитань лише посилюється. Мотивами може бути банальна помста. «Батько отримував мамину пенсію за дорученням, — каже Олександр Добровольський. — Вона — інвалід, їй тяжко ходити щоразу в банк. Якось співробітник відділення навідріз відмовився видавати материну пенсію попри діюче доручення. Батько поскаржився на банкіра у центральне відділення».
Якщо ж навіть працівники Ощадбанку прямо не причетні до цієї афери, то все ж виникає питання про надійність електронної системи цього банку.
«Коли я звернувся до служби безпеки Ощадбанку, — каже син Олександр, — то там пояснили, що, можливо, пройдисвіти зламали профіль банку, підставляли там свої дані й таким чином переправляли кошти. У службі безпеки визнали, що злочинці на півкроку попереду від них».
Не виключена й схема, кажуть експерти, коли шахраї створюють сайти-одноденки, зламали базу даних банку й шляхом вільного підбору сіві-кодів, які на зворотному боці картки, перераховують гроші з рахунків.
«У даній справі розпочато кримінальне провадження. Без розголошення конфіденційних даних картки зняти кошти з рахунка неможливо. Принаймі у своїй практиці я ще не зустрічав такого, — прокоментував в.о. обов’язків заступника начальника відділу протидії кіберзлочинності в області. — Це могло бути не обов’язково в той день, коли вкрали гроші. Може бути ще один варіант: людина передала комусь картку в руки, і дані потрапили до шахраїв. Пам’ятаю ситуації, що навіть працівники банку були задіяні в таких справах.
Коли шахраї отримують доступ до коштів людини, то можуть перераховувати їх потім на електронні гаманці, з допомогою яких можна здійснити покупку в інтернеті чи переказати їх на іншу електронну картку. На жаль, знайти слід зниклих грошей дуже важко».
От і довіряй після цього кошти державному банку. Ми уважно слідкуємо за цією історією і незабаром повернемось до неї.
Леся ЯСИНЧУК
До речі
Як вони це можуть робити
Не вірте, коли вам телефонують ніби з банку і повідомляють, що з вашої картки хотіли зняти гроші
Злодії вигадують усе нові історії, аби переконати жертв їм довіритися, і тим самим збагатитися за чужий кошт. Та як пройдисвіти переконують людей, аби ті розповідали конфіденційну інформацію?
Чи можна убезпечити себе від такого цинічного шахрайства? Говоримо про це із Михайлом Шмигликом, начальником відділу управління кримінальної поліції обласної поліції.
— Розкажіть, як найчастіше виманюють шахраї гроші з банківських карточок?
— Передусім хитрі аферисти телефонують до людей і стараються виманити в них конфіденційну інформацію, яку людина не мала б називати. Тому вони представляються працівниками фінансової установи, службою безпеки банку тощо, та лякають потенційну жертву тим, що з рахунка нібито невідомі хотіли зняти певну суму грошей, і таким чином видурюють номер картки, CVV код. Звісно, жертви, вірячи, що у такий спосіб оберігатимуть кошти, розповідають усе те, чого не варто було б.
— Можете навести приклади?
— Наприклад, нещодавно до чоловіка на мобiльний зателефонувала панi й назвалась спiвробiтником служби безпеки банку. Жiнка запевнила, що з його рахунка якiсь зловмисники намагаються зняти кошти, тому потрiбен пароль доступу до платiжної системи, аби запобiгти злочину. У підсумку, з його рахунка знято понад 20 тисяч гривень.
Ще одним шляхом ошуканства є різноманітні сайти оголошень із продажу чи купівлі товару. Нерідко покупець розміщає на ньому фото товару, свій номер телефону, банківський рахунок, на який просить переказати аванс за товар. Злодії під приводом зацікавлення тим чи іншим товаром дізнаються й інші дані, які дозволяють їм без перешкод за допомогою інтернет-банкінгу чи банкомату зняти гроші з картки, навіть не думаючи купувати товар.
— Чого не слід повідомляти таким додзвонювачам по телефону? Як порадите вберегтися?
— Насамперед, запам’ятайте: жоден банківський працівник не телефонуватиме до клієнта з проханням надати конфіденційні дані, тобто дату народження, номер банківської карточки, дату її закінчення. Не варто називати й CVV-код — це тризначний код для перевірки справжності вашої картки, який є на звороті картки.
На жаль, жодні застереження та схожа інформація не застерігають людей. Вони чомусь сліпо довіряють інформації незнайомців по телефону, навіть не уточнюючи ані даних банківського працівника, ані чи знає він особисті дані клієнта.
Дуже важливо це пам’ятати.
