20 жовтня «Українська правда» опублікувала матеріал «Три місяці без Пал Героїча. Що відомо у справі Шеремета».
У тексті ми вперше згадали, що одразу після вбивства Шеремета «Українська правда» передала слідству документи, які можуть свідчити про те, що протягом останнього півроку за діяльністю видання та роботою окремих журналістів велося стеження.
За кілька місяців до вбивства Павла Шеремета, у середині березня 2016 року хтось залишив на першому поверсі будівлі, де УП орендує офіс, конверт із позначкою «для Олени Притули», нашого керівника.
В конверті були звіти слідчих щодо розмов співробітників нашого видання.
«Можливо, це не були погрози. Можливо, цей факт жодним чином не пов’язаний з убивством. Проте ми не можемо почуватися в безпеці, поки слідство не скаже хоча б мотив або виконавця вбивства Павла», – сказала в інтерв’ю «Громадському» 23 жовтня головний редактор УП Севгіль Мусаєва.
26 жовтня речник Національної поліції Ярослав Тракало повідомив, що матеріали щодо прослуховування співробітників УП долучені до справи про вбивство Павла Шеремета.
Наші джерела серед співробітників правоохоронних органів вказують на те, що збором інформації займалася СБУ на прохання Адміністрації президента.
Також, за нашими даними, відповідні матеріали отримує також голова МВС Арсен Аваков. І стосуються вони не лише журналістів – а й політиків.
Протягом кількох місяців ми спілкувалися з багатьма співробітниками Адміністрації президента та людьми з близького оточення Порошенка, які підтверджували, що подібні аналітичні записки дійсно існують і уважно вивчаються найвищим керівництвом держави.
У серпні ми надіслали запит у СБУ відносно можливого стеження за Павлом Шереметом та керівником УП Оленою Притулою – однак там відмовилися відповідати, пославшись на закони про оперативно-розшукову і контррозвідувальну діяльність.
В Україні громадяни не можуть з’ясувати, чи СБУ прослуховує будь-який номер телефону, розповідає директор Центру демократії та верховенства права, медіа-юрист Тарас Шевченко.
Він наполягає, що законне прослуховування можливе лише за рішенням суду, а про те, що судове рішення було отримане правоохоронцями, ніхто не має права говорити.
В Україні, якщо вас прослуховували й нічого не «накопали» на вас – то всю інформацію мають знищити. По факту, якщо ви зробите запит, чи є у правоохоронців щось на вас, вони у будь-якому разі скажуть: «Ні, немає».
«Ні, немає» передбачатиме одразу три варіанти:
– справді ніколи нічого не було;
– було, але все знищено;
– і варіант, що вас надалі слухають.
Тому виходить замкнуте коло, підсумовує експерт.
«Усі документи про те, кого й чому прослуховують, є засекреченими. Тому таким чином можна робити фальсифікації і прослуховувати будь-кого. Наприклад, для цього пишуть, що отримали інформацію про причетність особи до підготовки терористичного акту. Потім це може не підтверджуватися, але ж людину слухають», – розповідає УП юрист, який раніше працював у правоохоронних органах і мав доступ до держтаємниці.
Про зняття інформації до СБУ можуть звертатися й інші правоохоронні органи, але вже за дозволом суду в конкретних кримінальних провадженнях.
Документи, що знаходяться в нашому розпорядженні, стосуються кінця минулого року – початку цього.
Їх ми публікуємо з кількох причин.
«Українська правда» занепокоєна кволим перебігом слідства відносно вбивства Павла Шеремета і відсутністю наявних результатів протягом трьох місяців.
Цією публікацією ми намагаємося захистити себе від несанкціонованого втручання у професійну діяльність та особисте життя.
Ми впевнені, що прослуховування здійснюється незаконно і є прихованим засобом цензури журналістів. Оскільки таким чином влада намагається дізнатися про зміст розслідувань та майбутніх публікацій «Української правди».
Ми впевнені, що прослуховують не лише журналістів «Української правди», але й інших наших колег.
Ми вимагаємо від президента, голови СБУ, голови МВС, голови Нацполіції відреагувати на відомості, викладені в цьому тексті.
Ми хочемо знати – хто, з якою метою і яким чином прослуховував журналістів «Української правди» протягом останнього року.
Ми свідомі того, що цією публікацією завдаємо репутаційних втрат українській владі в очах громадян і міжнародної спільноти, але вважаємо за потрібне опублікувати ці відомості.
По-перше, ми й так довго мовчали, намагаючись з’ясувати обставини нашого прослуховування та враховуючи ризики, а також чекаючи результатів розслідування Національної поліції.
По-друге, ми переконані, що журналісти мають право на свободу та безпеку.
Здійснювати свою діяльність, розуміючи, що втручаються в твоє особисте і професійне життя, для нас є неприйнятним.
Осінь-2015 і зима 2016 року
Шостого жовтня 2015 року Севгіль Мусаєва обговорювала з тодішнім керівником журналістських розслідувань «Української правди» Матвієм Нікітіним можливість проведення розслідування, що стосується монопольного становища російської компанії «Мегаполіс» на українському тютюновому ринку.
Зокрема те, як цій монополії сприяє одеський бізнесмен Борис Кауфман завдяки тодішньому голові АП Борису Ложкіну.
Цю інформацію напередодні вона отримала від двох джерел – учасника ринку та вже колишнього міністра.
Севгіль Мусаєва попросила Марію Жартовську, політичного кореспондента УП, про допомогу в отриманні коментаря Ложкіна. Вона написала про своє прохання у месенджері Viber. Марія звернулася по коментар до радників тодішнього глави АП.
Одна з текстових аналітичних записок, що є в розпорядженні УП, стосується цього розслідування. Щоправда, її зміст не зовсім відповідає дійсності, адже Севгіль лише просила допомогу з отриманням коментаря Ложкіна для розслідування.
Зрештою, Ложкін відмовився спілкуватися з УП, передавши через своє оточення, що не має зв’язків із Кауфманом та Мегаполісом.
Розслідування щодо цієї теми було опубліковане на УП лише 29 січня 2016 року.
З цієї аналітичної записки можна зробити висновок, що інформація знімалася через текстові повідомлення месенджера Viber.
Другу тему, викладену в аналітичних записках, також обговорювали наприкінці жовтня – початку листопада минулого року.
Мова йшла про можливість проведення розслідування щодо злочинних зв’язків колишнього керівництва «Укрпошти» з нинішнім.
«У рамках розслідування редактор відділу розслідувань УП М. Нікітін отримав від своїх «джерел» у міністерстві інфраструктури України бухгалтерську документацію із розшифровкою видатків підприємства», – йдеться в тексті записки.
Це розслідування не було опубліковане, але інформацію, викладену в аналітичній записці, Нікітін підтверджує.
«Від свого джерела я отримав документи щодо внутрішнього аудиту на «Укрпошті» і обговорював це з ним по телефону. Телефонував ще й іншим людям. Але текст не вийшов. Мені здається, що він навіть не був заявлений редактору. На «Укрпошті» справді були порушення, але інформація застаріла»,– розповідає він.
Наступна записка стосується теми, що обговорювалася 1 листопада минулого року. Спочатку в Facebook-чаті між Мусаєвою, Жартовською та тодішнім кореспондентом УП Андрієм Самофаловим. Мова шла про підготовку матеріалу щодо оточення Петра Порошенка.
Ця тема здавалася журналістам актуальною після затримання Геннадія Корбана.
2 листопада, випустивши детальний текст про обставини справи, журналісти УП зрозуміли, що в оточенні президента є люди, налаштовані більш і менш радикально – умовні «яструби» й «голуби».
Тоді ми в УП збирали інформацію з цього приводу, але її було недостатньо.
На початку січня Жартовській зателефонував журналіст УП Роман Кравець, який запропонував тему на кшталт вищезгаданої – хто впливає на Порошенка.
Тоді Жартовська телефоном сформулювала тему приблизно наступним чином: «Яструби та голуби: боротьба за вуха Петра Порошенка».
В аналітичній записці допущені певні неточності: зокрема, нічого не сказано про голубів, але в цілому така розмова мала місце.
У кінцевому результаті ми підготували текст «Орбіти Петра Порошенка. Групи впливу в оточенні президента» у червні 2016 року.
Два документи з дев’яти, що були в конверті, стосуються безпосередньо Павла Шеремета.
В одному з них мова йде про 14 грудня.
Тоді на засіданні Національної Ради реформ Аваков публічно посварився із Саакашвілі і запустив у його бік склянку з водою.
В документі міститься опис телефонної розмови між Мусаєвою та Шереметом.
«Журналісти УП Павло Шеремет та Севгіль Мусаєва-Боровик розглядають можливість організаційної кампанії стосовно А. Авакова в контексті його неетичної поведінки під час засідання Національної ради реформ», – сказано в аналітиці.
14 грудня Шеремет і справді говорив телефоном з Мусаєвою щодо цього конфлікту. Шеремет повідомив, що йде на вечірній брифінг Саакашвілі, який планувався після скандалу. Пізніше журналісти також обговорювали телефоном автентичність відео, де Саакашвілі нібито розмовляє із російським олігархом Мазєпіним. Мусаєва висловила думку, що відео є фейковим, Шеремет із нею погодився.
Але тут є цікавий нюанс. Після конфлікту на засіданні Нацради реформ про інтерв’ю з Аваковим домовлялася саме Жартовська.
Під час погодження тексту інтерв’ю Аваков в електронному листі попросив відійти від особистості Саакашвілі в заголовку, але редакція обрала заголовок «Арсен Аваков: Моя пошта переповнена величезною кількістю всякого лайна відносно Саакашвілі». Це була пряма цитата міністра.
Авакову це не сподобалося. Тож ввечері він написав повідомлення в Facebook Жартовській, що подача інтерв’ю ангажована, і що їй, як журналісту, ставлять завдання подати інтерв’ю заангажовано, а не за суттю сказаного.
Навесні УП вдалося ознайомитися з однією з «довідок про отриману інформацію» з числа тих, що лягають на стіл міністру МВС.
Це кілька сторінок, де більш важлива інформація виділена червоним, а звичайна – чорним кольором.
У довідці мова йде і про політиків, і про журналістів. Наприклад, про те, що телеканал «112» домовився про інформаційну підтримку Савіка Шустера зі співвласником його студії Павлом Єлізаровим. Або про те, що 112 телеканал планує підписати договір про співпрацю з європейським офісом «Радіо Свобода».
Але повернімося до довідок з конверту УП.
Інша з них стосується періоду кінця 2015 року.
Мова йде про те, що Шеремет повідомив найближчому оточенню про бажання керівництва «Радіо Весті» звільнити одного з ведучих Матвія Ганапольського з радіо до кінця року.
«За інформацією П. Шеремета, замість кандидатури М. Ганапольського керівництвом холдингу розглядається можливість залучити відомого російського журналіста Отара Кушанашвілі», – сказано в аналітиці.
Як нам вдалося дізнатися, цю інформацію Павло Шеремет обговорював із колишнім ведучим радіо «Вєсті» Сакеном Аймурзаєвим.
Наприкінці листопада минулого року керівник УП Олена Притула підозрювала, що за нею та Шереметом стежать.
Під вікнами будинку, де вони жили, вона помічала одних і тих самих підозрілих людей ледь не щодня на новому авто.
Однак, МВС та особисто радник міністра внутрішніх справ і нардеп Антон Геращенко переконували, що стежили не за ними, а за підпільним казино.
Тоді ж Олена Притула попередила журналістів видання Самофалова і Жартовську про те, що варто бути обережнішими, оскільки їхні телефони можуть прослуховувати, а за ними самими – стежити.
Ці події співпали з публікаціями УП про одного з найближчих соратників тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка, тодішнього нардепа від фракції «Народний фронт» Миколу Мартиненка.
Мова йде про кримінальну справу проти Мартиненка у Швейцарії та розслідування про уранові оборудки Східного ГЗК, де також фігурувало його прізвище. Це розслідування проводили спільно Севгіль Мусаєва та Андрій Самофалов.
Тоді Мартиненко публічно звинувачував УП у політичному замовленні проти нього, інформаційних маніпуляціях. У підсумку Мартиненко вирішив скласти мандат народного депутата України, а НАБУ досі розслідує справи проти нього за мотивами матеріалу УП.
16 грудня Мусаєва повідомила в закритому редакційному чаті УП на Facebook про те, що їх разом із Андрієм Самофаловим викликають на допит у НАБУ щодо цього розслідування.
Також Севгіль розповіла Андрію про це телефоном.
18 грудня Марія Жартовська отримала від одного зі своїх співрозмовників у правоохоронних органах фото двох аналітичних записок. Одна з них стосувалася цього допиту, а інша – майбутнього інтерв’ю УП з іще одним найближчим соратником Яценюка, Андрієм Іванчуком.
Можливість проведення цього інтерв’ю обговорювалося Мусаєвою, Жартовською і Самофаловим наприкінці минулого року в редакції.
Йшлося про те, що Іванчука потрібно спитати про корупцію на держпідприємстві «Укрспирт», до якої він нібито причетний, а також про конфлікт з Саакашвілі.
В записці перекручений зміст розмови, зокрема там, де мова йде про те, що під час інтерв’ю планується спростування звинувачень Саакашвілі.
Текст інтерв’ю з Іванчуком був опублікований на УП 9 лютого 2016 року, але можна зробити висновок, що правоохоронні органи знали про нього набагато раніше.
Зима і весна 2016 року
Третього лютого 2016 року «Українська правда» опублікувала текст авторства Матвія Нікітіна та Романа Кириченка під назвою «Операція «Легалізація». Як Медведчук і Ко «вПАРюють» вугілля Україні».
У статті йдеться про схему, за якою під виглядом вугілля з ПАР люди, наближені до кума російського президента Віктора Медведчука, продавали антрацит українським ТЕС з окупованого Донбасу.
Телефонні розмови Нікітіна, Кириченка та Мусаєвої щодо підготовки цього розслідування були «зняті» правоохоронцями.
В аналітичних записках вказано, що наше видання готує розслідування про незаконне переміщення та контрабанду вугілля з території підконтрольної «ЛНР» в Україну.
«Я говорив із Севгіль і Ромою по відкритій лінії. А що? – Нехай собі знають. По телефону говорив також з деякими інформаторами, дзвонив навіть на Зміївську ТЕС», – говорить Нікітін.
Журналіст підкреслює, що з власних джерел у СБУ йому було відомо, що його телефон прослуховували восени- взимку 2015 року, після розслідування про призначення керівником УЗ Олександра Завгороднього.
Ще одна аналітична записка нібито стосується проведення розслідування щодо президента державної будівельної корпорації «Укрбуд» Максима Микитася.
«Це абсолютна брехня. До мене ніхто з цього приводу не звертався і я таке ні з ким не обговорював, я навіть нічого не знаю про «Печерськ-Холл», – стверджує Нікітін.
В межах редакції УП в цей час ця тема також ніколи не обговорювалася.
Влітку минулого року ми проводили розслідування щодо іншого скандального забудовника – Анатолія Войцеховського. Але мови про Микитася не було.
Ще два документи стосуються прослуховування телефону колишнього журналіста УП, а сьогодні народного депутата з фракції БПП Сергія Лещенка.
Про те, що його телефон може прослуховуватися, Лещенко знав ще минулого року. Його колега по фракції Світлана Заліщук тоді отримала дзвінок з номеру Лещенка, однак говорив з нею зовсім інший чоловік.
«Чоловік сказав 3 речі: хочу вас попередити, проти вас готується «провокація», ваші телефони записують, він натякнув, хто за цим може стояти – фігуранти останніх розслідувань Сергія, і поклав слухавку», – писала вона у Facebook.
В одній із записок, де згадано Лещенка, йдеться про підготовку тексту для УП.
«За матеріалами народного депутата України від БПП Сергія Лещенка, головний редактор інтернет-видання «Українська правда» («УП», власник О. Притула) Севгіль Мусаєва-Боровик планує провести журналістське розслідування щодо діяльності компанії «Актив Солар» (власник А. Клюєв), яка виготовляє сонячні електростанції», – зазначено в аналітиці.
Лещенко підтверджує факт такої телефонної розмови.
«Справді, ми про це говорили телефоном. Це було наприкінці минулого року. Але потім в УП з’явилися більш актуальні теми», – говорить нардеп.
Інший документ щодо Лещенка стосується обговорення між журналістами УП інформації про його конфлікт з Оленою Притулою.
«За словами журналістів, підґрунтям конфлікту стали, нібито, виключення С. Лещенка зі складу засновників ГО «Українська правда»…», – сказано в папері. Виключення Лещенка із ГО було обов’язковою умовою подальшого її існування, та нардеп погодився вийти зі складу засновників.
Лещенко підтвердив, що суперечка справді була, але стосувалася іншого питання й про неї ніхто не знав.
«Формулювання неправильне, це ніхто не обговорював. Ми (з Притулою – ред.) переписувалися через sms, і про конфлікт не знали інші люди», – пояснює Лещенко.
За його словами, таке спілкування відбулося теж приблизно рік тому.
16 березня поточного року УП також отримувала інформацію про прослуховування Мусаєвої та Жартовської напередодні виходу матеріалу про книгу тодішнього голови АП Бориса Ложкіна.
Нам відомо, що мова йшла про те, що ми нібито хочемо оприлюднити тенденційний матеріал.
Але насправді Мусаєва і Жартовська лише обговорювали телефоном концепцію майбутнього матеріалу, в якому мали бути опубліковані найцікавіші тези з книги.
Вже через 2 дні після цієї розмови на зміст статті про книгу Ложкіна намагалися вплинути люди з Адміністрації президента.
Однак, дізнавшись про прослуховування, УП ухвалила рішення публікувати його як editorial з авторським коментарем.
* * *
Після березня цього року ми не отримували документальних свідчень щодо «прослушки» журналістів УП. Це не означає, що прослуховування не продовжується.
Сподіваємося, що слідство та українська влада дадуть відповіді на всі запитання, викладені на початку цього тексту.
