Спiльна декларацiя українського та польського парламентiв сподобалась не всiм
Найбiльше здивував спосiб, у який вона була ухвалена. У польському сеймi все вiдбувалося за процедурою, документ ретельно обговорювали, а тому в текст вносили суттєвi правки.
В українському парламентi все було, як завжди, — поспiхом, не читаючи, без обговорення. У пiдсумку — два рiзнi тексти документа, хоча декларацiя й називається «спiльною», пише газета Експрес.
Тим часом народний депутат Юрiй Шухевич, який є сином головного командира УПА, вважає, що ухвалений документ, що мав би сприяти примиренню українцiв i полякiв, може дати протилежний результат. Ситуацiю аналiзуємо в розмовi з народними депутатами Юрiєм Шухевичем та заступником голови комiтету ВР з питань культури та духовностi Вiктором Єленським.
— Якi зауваження маєте до змiсту ухваленого документа?
Ю. Шухевич: — По-перше, у спiльнiй декларацiї Польщi та України вказано, що ми через зовнiшнiх агресорiв втратили незалежнiсть у роки Другої свiтової вiйни. Хто втратив? Польща? Так, вона справдi втратила незалежнiсть. Якщо ж говорити про Україну, то ми на той час були роздiленi мiж чотирма державами: СРСР, Польщею, Угорщиною та Румунiєю. Тобто з-пiд однiєї окупацiї (польської) ми потрапили пiд iншу окупацiю (радянську). Отже, ця теза некоректна.
По-друге, у декларацiї засуджено пакт Молотова — Рiббентропа 1939 року, за яким Захiдна Україна вiдiйшла вiд Польщi до Радянського Союзу, i пiдсумки Ялтинської конференцiї 1945 року, на якiй фактично були закрiпленi нинiшнi захiднi кордони України. Це означає, що депутати своїми голосами де-факто визнали таке: захiдноукраїнськi землi були вiдiрванi вiд Польщi незаконно, i Захiдна Україна — iсторична територiя iншої держави. У документi визнано, що 1 вересня 1939-го було порушено європейський правопорядок. Це застереження нам, мовляв, майте на увазi: те, що сталося пiсля 1 вересня, є нелегальним!
— На що ще ви звернули увагу?
Ю. Шухевич: — Начебто спiльна декларацiя має розбiжностi в українському та польському варiантах. В українськiй редакцiї документа вказано: «Ми пам’ятаємо про боротьбу польських i українських нацiональних сил антикомунiстичного та антинацистського руху опору, якi створили моральну основу для повернення незалежностi наших держав». У польському ж варiантi йдеться лише про «боротьбу сил антикомунiстичної опозицiї». Тобто згадки про боротьбу з нацизмом немає. Це можна трактувати як вiдмову польського сейму визнавати факт боротьби ОУН-УПА з нiмецьким нацизмом.
В. Єленський: — Я польського варiанта декларацiї не бачив, тому коментувати це не можу. Що ж до засудження пакту Молотова — Рiббентропа, то це виправдано. Це пiдлий акт, який абсолютно неприйнятний анi з точки хору мiжнародного права, анi з точки зору iсторичної пам’ятi. Тi землi, якi вiдiйшли Радянському Союзу (а не Українi), згiдно з пактом Молотова — Рiббентропа, належать Українi за фактом iсторичної справедливостi (це етнiчнi українськi землi!) та за фактом перемоги у Другiй свiтовiй вiйнi.
Захiднi землi ввiйшли до складу України не тому, що їх подарували нам двi тоталiтарнi держави, якi схопились мiж собою. Нам нiчого задарма не дiсталося. Українцi щедро полили своєю кров’ю не лише цi землi, а й Сахалiн, Кенiгсберг, Камчатку. Розплатились за них сповна.
— Чи може ухвалена декларацiя призвести до нового витка iсторичних непорозумiнь мiж поляками й українцями?
В. Єленський: — Нi. На моє переконання, ухвалення цього документа є позитивом. Бо дуже важлива солiдарнiсть українського та польського народiв не просто перед спiльним ворогом, а й перед тими викликами, якi постали нинi перед Європою та цiлим свiтом.
Ю. Шухевич: — А я вважаю, що такий документ може викликати нову хвилю взаємних звинувачень. Треба було серйозно обговорити текст декларацiї. Поляки не ухвалювали її так поспiшно, як ми. Я уважно слухав дискусiю в польському сеймi пiд час ухвалення документа. Там було перше i друге читання. Виступало дуже багато депутатiв. Пiд час обговорення деякi неабияк обурювалися: «Якi українськi нацiональнi сили боролись проти нацистського режиму? Це, певно, УПА?» Я вважаю, що надалi вони можуть вимагати змiн у нашому законi про визнання ОУН та УПА борцями за незалежнiсть України. Тобто захочуть писати нам iсторiю.
Джерело: Експрес Online
