Вона набирає обертів: дедалі більше українців виїжджають за кордон Українці отримали надзвичайно багато посвідок на проживання в ЄС, свідчать дані Євростат, статистичного відомства ЄС. Торік нашим співгромадянам видали майже 500 тисяч таких дозволів — або 19% від загальної кількості в ЄС, пише газета «Експрес». Ця статистика охоплює людей, які отримали такі посвідки вперше. А, до прикладу, біженцям-сирійцям дісталося у п’ять разів менше, білорусам — лише 82 тисячі, росіянам — 73,5 тисячі.

За статистикою Світового конгресу українців, сьогодні приблизно 20 мільйонів українців проживають за кордоном. І незабаром це число зросте — адже майже 60 відсотків українців віком від 18 до 35 років хочуть виїхати працювати в країни з кращим економічним та політичним розвитком, свідчать дані соцопитувань. І хоч реалізовує це бажання лише кожен сьомий — хвиля еміграції з кожним місяцем набирає обертів…   Докладніше про це спілкуємось із Ярославою Хортяні, головою Європейського конгресу українців, першим заступником голови Світового конгресу українців.

— Які особливості п’ятої хвилі еміграції українців?

— Її початком вважають 2013 рік — після революційних подій на Майдані.  Триває відтік молоді з країни — в основному виїжджають люди віком від  18 до 29 років.   І якщо раніше українські емігранти працювали на низькокваліфікованих роботах, то тепер виїжджають професіонали, влаштовуються на серйозні технічні підприємства, у наукові заклади.

— У які країни українці емігрують найчастіше?

— Серед країн, куди емігрують українці, лідером за останні роки є Польща. Майже 23% українських мігрантів їдуть саме туди. За минулий рік дозвіл на роботу в Польщі отримали 800 тисяч українців. Загалом там приблизно один мільйон українських заробітчан — більше, ніж у Росії.   Поляки задоволені українськими працівниками: від лікарів до сантехніків. Процес працевлаштування багатьом спрощує Карта поляка, яку отримує велика кількість українців. Не заважає і мовний бар’єр, адже українцям легко розуміти та вивчити польську.

У Швейцарії шукають інженерів із України. В Угорщині працюють багато українських медсестер. Більшість європейських країн створюють позитивні умови для працевлаштування мігрантів. Особливо це стосується держав Східної Європи. Там існує проблема з робочою силою, бо їхні люди виїжджають працювати в Західну Європу. Тому в Польщі вже законодавчо прирівнюють  зарплату польських робітників до заробітків емігрантів. У Чехії схвалюють програми прийому на роботу тисяч українців.

— Але чому люди виїжджають?

— Частина втікає від війни. Молоді пари, які побоюються за майбутнє дітей, вирішують їхати туди, де безпечніше. Ще одна проблема — у низькому рівні заробітної плати українців. Прожити на дві чи три тисячі гривень з такими високими цінами на товари й комунальні послуги вкрай важко.

— Де українці заробляють найбільше?

— За місяць у Польщі та Угорщині в середньому можна заробити приблизно 500 євро, в Чехії — 600. В Іспанії та Португалії — 700 — 800 євро. Найбільша оплата в Німеччині, там людина зі середньою спеціальною освітою отримує більше як тисячу євро в місяць. Та працювати у цій країні нелегально майже неможливо. Тому там українців відносно небагато.

— Чи багато серед українців за кордоном нелегалів?

— Останні декілька років країни Європи активно вели політику легалізації трудових мігрантів. Тому їхня кількість зараз значно зменшилась. Приблизно  65% українських мігрантів у Європі працюють легально.

— Які наслідки для країни може спричинити чергова хвиля еміграції?   — Наслідки відчутні вже зараз. В Україні бракує кваліфікованих кадрів та працездатного населення. Єдина надія — на те, що в найближчі 10 років ці люди повернуться на Батьківщину. І привезуть сюди нові технології, знання та вміння.

Україні дуже важливо подбати зараз про своїх мігрантів, бо кошти, які надсилають емігранти сюди, наповнюють велику частину ВВП країни. Так, за даними Національного банку України, за минулий рік із Польщі було передано в Україну 54 мільярди гривень. І це лише з однієї країни!   Крім того, українська влада мала б подбати про створення певного органу, який би займався справами заробітчан. Бо за статистикою, кожен сьомий емігрант стикається з проблемами порушення трудової дисципліни.   — Чи є надія, що заробітчани з часом повертатимуться додому?

— Тільки якщо відбудуться зовнішні та внутрішні зміни в країні: боротьба з корупцією, прозорі правила ведення бізнесу…  Лише тоді можна говорити про повернення робочої сили, яка буде здатна швидкими темпами розбудовувати українську державу.

Источник: Експрес Online

Предыдущая статьяЮнкер: избрание Трампа ставит под угрозу отношения США и ЕС
Следующая статья«Я не украду ни копейки», — Евгений Червоненко попросил назначить его губернатором Одесской области