Під орудою помічника Парубія відбувся тендер на ремонт опалення в парламентських офісах. Чверть із 16 мільйонів пішло на заміну «хорошого» «поганим».
Днями в регламентному комітеті Верховної Ради стався скандал. Депутати з’ясовували, чому в приміщеннях аграрного та екологічного комітетів по вул. Шовковична, 2 та 4 стало раптом холодно, а стіни виявились подовбаними, хоча після ремонту системи опалення вже давно мало б бути тепло і комфортно. З’ясувалось, що ремонт опалювальної системи виявився трохи розпилювальним. Ну як трохи… За оцінкою «Наших грошей», як то кажуть – «невмотивовано витратили» близько 5 мільйонів гривень із 16-мільйонного кошторису, — пишуть Наші Гроші.
На жаль, ми поки що не знаємо, чи депутати будуть по-справжньому шукати винуватців побутової катастрофи. Тому про всяк випадок розкажемо, як то все сталось і хто до цього причетний.
Отже, влітку 2016 року Управління парламентськими будинками розпочало підготовку комітетських будинків до зими. Вирішили замінити вентиляторні теплообмінники (фанкойли), які виглядають схожими на кондиціонерні блоки, кріпляться на стіні чи підлозі.
Відповідно до всіх норм та приписів замовили розробку проектно-кошторисної документації ТОВ «Інженерні системи плюс». Потім спеціалізована держслужба провела експертизу і підтвердила адекватність кошторису. У нього було закладено встановлення у парламентських офісах цілком пристойних фанкойлів «Carrier» (США).
Петро Боднар – колишній помічник Андрія Парубія, який у квітні 2016 року очолив Управління справами Верховної Ради
У лпні ще у «Віснику держзакупівель» оголосили тендер. Тобто до цього моменту все йшло «як книжка пише». А далі у справу втрутилось начальство – Управління справами апарату ВР, очолюване помічником Парубія Петром Боднаром.
Управління справами дуже прискіпливо поставилось до умов тендеру і кілька разів примушувало підлеглих з Управління парламентськими будинками змінювати тендерну документацію. Вносити туди якісь додаткові вимоги, уточнювати старі. Здавалось би, що це не проблема. Тільки-от кілька разів такі директиви спускались з Олімпу буквально за пару годин до розкриття пропозицій. Відтак тендер доводилось постійно переносити, так і минув серпень.
У вересні начальству урвався терпець. Управління справами повідомило своїм підлеглим, що скорочує їм бюджет на 20 мільйонів, а відтак у них банально тепер немає грошей на ремонт офісів. Тож тендер довелось скасувати назавжди.
Анатолій Федоренко, співвласник ТОВ Вулвер і ПАТ Шведсько-Українська група – SU group
Але дешевші претенденти були вперті і настільки впевнені у порушеннях з боку замовника, що навіть оплатили скаргу в АМКУ. Однак там не зрозуміли, у чому проблема взагалі, і дозволили парламентським завгоспам продовжувати свою справу.
Ось так наприкінці жовтня вже у розпал розпалювального сезону тендер на ремонт опалення завершився перемогою ТОВ «Вулвер» із ціною 15,83 млн грн. Формально була отримана економія понад півмільйона. Але хизуватись перемогою тут не варто. Бо без розпилювальних нюансів не обійшлось.
З одного боку допущені до участі фірми «Вулвер» та «Елман плюс» хоч і зареєстровані в різних місцях, але мають офіси та склади за однією адресою вул. Бориспільська, 9 та використовують будівельне устаткування однієї марки «Макіта».
Але не це головне.
Справа у тому, що «Вулверу» дозволили встановити замість американських фанкойлів італійські теплообмінники Galletti. На фото ліворуч проектні розрахунки у які закладають ціни американських «Carrier», праворуч – договір з підрядником, у якому вже значиться італійське устаткування по проектним американським цінам:
Але ринкові ціни на продукцію цих компаній відрізняються: італійський товар дешевший приблизно на 20%.
І не тільки в Україні. Наприклад, в Росії фанкойли Galletti із потужністю охолодження 1,54 кВт можна знайти у продажу по 21 119 руб. Натомість фанкойли Carrier такого ж типу з подібною потужністю охолодження 1,44 кВт там коштують 25 608 руб.
Також «Вулверу» дозволили використовувати італійську теплоізоляцію K-Flex замість визначеної у проекті німецької Armaflex. А між ними різниця ще більша – до 40%. У відкритих джерелах є дані про продаж K-Flex 13х20 по 27 грн./м., тоді як Armaflex подібного розміру 13х22 продають по 45 грн./м.
Так само підряднику дозволили замінити радіатори Lipovica (Хорватія) на Nova Florida (Італія).
Відтак, за підрахунками «Наших грошей», заміна «гарного» «поганим» дозволила підрядникам отримати «дельту» до 4 мільйонів гривень – чверті загального кошторису. До цієї маржі ми зараховуємо не тільки різницю у цінах на американські, німецькі, хорватські та італійські товари
Справа в тому, що підрядники ще в грудні отримали від парламентських замовників 13,16 млн грн. за, скажімо так, не зовсім виконані роботи. Тобто актів виконаних робіт ще й приблизно не могло бути, бо стіни були ще подовбані, тепло не заведене і парламентські клерки з дому тягали свої калорифери грітись у робочих офісах. А гроші вже пішли. Тому скандал зрештою і трапився, бо доводити роботи до кінця довелось власним будівельникам парламенту.
Наостанок дві важливі деталі, які стосуються одного класичного питання: «Торги пройшли через Прозорро? То які проблеми?».
Перша проблема полягає в тому, що коли тендер переносять чотири рази, то на п’ятий більше ніхто не прийде, оскільки українські бізнесмени у більшості своїй не ідіоти і розуміють, для чого це все робиться.
Друга – в очікуваній ціні. Якщо Управління справами вирішило, що для обігріву вистачить і менш вибагливої техніки, то чому не була зменшена очікувана ціна? Тим паче, що зміни в конкурсну документацію вносились регулярно.
… Після прочитання цього тексту дехто може запідозрити оточення Парубія у банальному бажанні отримати «підйомні» на опалювальному тендері. Однак все це може мати і якесь інше пояснення, яке ми з задоволенням опублікуємо.