«Держава просто надає підтримку фальсифікаторам продуктів харчування»
Смертельна для свиней хвороба – африканська чума – продовжує бушувати в Україні. Проблема охопила вже зо два десятка регіонів, на даний момент карантин діє у 49 населених пунктах. З початку 2017 року Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вилучила та знищила понад три тисячі тварин. Втрати від цього «мору» не обмежуються збитками окремих домогосподарств та бюджету. До цього додаються ще й зниження експорту свинини та інвестиційної привабливості сектора, -пише Главком.
Яких збитків зазнає тваринницька сфера у зв’язку із АЧС? Як малим господарствам убезпечити своє поголів’я? Куди звертатися у разі, якщо почався падіж? Як отримати відшкодування? Що буде, якщо вжити м’ясо зараженої тварини? На ці та багато інших питань, що хвилюють українців, «Главкому» дав відповіді голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.
«З початку року виявлено вже 47 випадків АЧС»
Пане Володимире, почнімо розмову з оцінки загальної ситуації. У скількох регіонах та населених пунктах уже зафіксовано АЧС?
З початку року було виявлено вже 47 випадків АЧС (45 – домашні, 2 – дикі), зокрема вперше на території Тернопільської, Донецької, Херсонської, Дніпропетровської та Івано-Франківської областей. З 2012 року в Україні було взагалі зареєстровано 195 випадків захворювання (168 – домашні, 26 – дикі, 1 – інфікований об’єкт) у 23 регіонах.
В яких населених пунктах діє карантин? Що це означає для місцевих жителів?
Станом на 24 лютого карантин діяв у 49 населених пунктах: по одному – в Закарпатській, Запорізькій, Тернопільській, Донецькій, Черкаській, Чернігівській, Івано-Франківській областях, по два – в Одеській, Київській, Хмельницькій, Рівненській, Миколаївській, по три – у Кіровоградській, Дніпропетровській, Вінницькій, чотири – в Луганській та Херсонській, шість – у Харківській та 11 – у Полтавській області.
В таких пунктах визначаються межі захисту (від 3 до 20 км) та зони нагляду (від 20 до 150 км), встановлюється карантин, відбувається контроль за переміщенням, вилучається та знищується поголів’я свиней, проводиться дезінфекція і дератизація в осередку захворювання, моніторинг у дикій фауні, роз’яснювальна робота серед населення.
Порівняно з минулими роками поширення африканської чуми зростає?
У 2012 році ми мали один випадок. В 2014-му – 16, в 2015-му – 40, в 2016-му – 91. Цьогоріч зафіксовано вже 47 випадків. Тобто поки що відбувається поширення.
Які можливі втрати?
Враховуючи динаміку поширення захворювання впродовж 2014–2016 років та здатність вірусу АЧС за короткий проміжок часу поширюватися на значні території, у 2017 році можна очікувати близько 200 випадків захворювання. А якщо тенденція до розповсюдження зберігатиметься протягом найближчих років, втрати поголів’я до 2020 року перевищать 1,2 мільйона голів чи 4 мільярди гривень, а непрямі втрати зростуть на 5–7,5 мільярда гривень.
Чому у деяких регіонах випадків АЧС багато, а в деяких її немає? Від чого це залежить?
Є три основних джерела поширення АЧС. Перше – дика фауна. Якщо не брати до уваги 2012 рік, коли АЧС була занесена нам із м’ясною продукцією, то надалі, в 2014 році, в північних та східних областях України вона з дикої фауни перекинулась на свійських свиней. Це відбувається або через людину, або через те, що впольованого дикого кабана не відправляли на дослідження, а потім рештки згодовували свійським свиням.
Друге джерело захворювання – це перевезення свиней. Якщо хвора свиня перевозиться з одного району в інший, то з’являється ще один неблагополучний пункт.
І третій вектор – це перенесення з м’ясною продукцією. Якщо з тих чи інших причин не відбулось на 100% вилучення зараженої свинини, м’ясо піддавалось невисокій температурній обробці (в’ялення, копчення чи соління) і рештки продуктів харчування потім були згодовані свиням, вони можуть заразитися. Бо вірус переноситься в м’ясній продукції і може «спрацювати» і через півроку.
«Заховаєш одну померлу свиню – буде друга і третя»
Як власники свиноферм можуть убезпечитися від спалаху АЧС?
На великих тваринницьких комплексах бізнес більш-менш розуміє, які заходи біобезпеки потрібно впроваджувати. Та є елементарні засоби убезпечення і для простих людей: санпропускники, душові кабінки. Зрозуміло, що у господарствах населення важко досягнути таких технологій, але елементарні засоби треба застосовувати. Коли ви виходите в поле чи в ліс, де можуть бути дикі кабани, то потім можете занести вірус на одязі. Тому перед тим, як зайти до свинарника, треба обов’язково перевдягатися, перевзутися. А харчі, які згодовуються свиням з рештками харчування, повинні проходити температурну обробку – кип’ятіння. Ці два основних засоби могли б істотно знизити ризик занесення АЧС в домогосподарства.
Також зразки впольованого дикого кабана обов’язково мають відправлятися на дослідження. Лише у разі негативних результатів його можна використовувати.
Останній приклад – Рівненська область. Там був випадок нелегального полювання, який продемонстрував, як люди шкодять самі собі і своїм сусідам. Через впольованого дикого кабана у 400 дворах треба було вилучати свійських свиней.
Що покроково має зробити людина, у якої захворіла або померла свиня?
У такому випадку треба повідомити управління Держпродспоживслужби, яке у нас є в кожному районі, усі контакти – на нашому сайті. Далі справа за спеціалістами. В першу чергу вони дивляться на клінічні ознаки. За будь-якої підозри відбирається матеріал, якщо є загибла свиня чи дикий кабан, відправляється на дослідження, і якщо зафіксовано вірус африканської чуми свиней, відбувається утилізація, вилучення і спалення.
Такі випадки, коли люди просто колють хвору свиню і реалізують м’ясо, поширені?
Є такі прецеденти. На жаль, ми не бачимо обсягів. Бо це переховування продукції.
Але хочу наголосити: для домогосподарств у разі смерті свині внаслідок АЧС передбачені відшкодування. Тому не треба йти шляхом переховування. Простіше і правильніше отримати відшкодування від держави і не дати можливості вірусу поширюватися далі.
За минулий рік 97% (від кількості випадків) було відшкодовано. Єдине – іноді різняться терміни виплати грошей, залежно від того, як у регіонах працюють обласні, районні державні адміністрації. В деяких випадках це відбувається протягом кількох днів, в деяких – тиждень-два-три. Але відшкодування всі отримують. Тому не треба боятися повідомляти службу про хвору чи померлу свиню. Бо зрештою вірус нікуди не подінеться. Заховаєш одну померлу свиню – все одно буде друга-третя-четверта… Це шлях у нікуди.
Відшкодування лягає на плечі місцевих бюджетів?
Так, з місцевих бюджетів. Це надзвичайна ситуація місцевого характеру.
Як розраховується ця сума?
Вага множиться на вартість, яка розраховується відповідно до ринкових цін. Тобто, в принципі, люди отримують ринкову ціну. Зараз ціна 33–35 грн/кг на переробних підприємствах, закупка з господарства – до 30 грн/кг залежно від регіону.
Вилучення, утилізація – це вже справа Держпродспоживслужби? Людям самим нічого робити не треба? Де саме здійснюються ці заходи?
Так, усе робить служба. Спалювання відбувається згідно з інструкцією. В 3-кілометровій зоні свині вилучаються. 20-кілометрова зона – це зона нагляду. Там обмежується переміщення свиней і, відповідно, здійснюється моніторинг захворювання. В принципі, це ефективно. Ми не маємо жодного факту повторення захворювання у тому самому населеному пункті, де спалах фіксувався раніше.
«Якщо ти свинину не здаєш, нічого не відшкодують»
Скільки в цьому та в минулих роках було вилучено та утилізовано свиней з АЧС?
З 2012 року було вилучено та знищено понад 120 тисяч голів свиней: у 2014-му – 339, у 2015-му – 67,8 тис., у 2016-му – 51,9 тис., у 2017-му – понад 3 тис. голів, заходи тривають.
Який це обсяг збитків?
За інформацією головних управлінь Держпродспоживслужби, станом на 17 лютого 2017 року збитки через вилучення свиней в особистих селянських господарствах внаслідок карантинних заходів з 2012 року становили 13,77 млн грн, у спеціалізованих свинарських господарствах – 123,87 млн грн. Власникам особистих селянських господарств (приватний сектор) з 2012 року фактично компенсовано 12,61 млн грн (91,6%), виплати тривають.
Яким є поголів’я свиней на сьогодні в Україні?
На кінець 2016 року нараховувалося 3,6 млн голів свиней у сільськогосподарських підприємствах і 3,4 млн голів у господарствах населення.
Відомий випадок, коли в селі на Вінниччині ветеринар висловив підозру на АЧС в одному з господарств. Господарі порізали всіх 30 свиней. Але подальші аналізи показали, що АЧС не було. Люди отримають компенсацію у такому разі?
Так, ми розбиралися з цим випадком. Дійсно, він сказав, що є підозра на африканську чуму свиней, відібрав матеріал, відправив на дослідження. А люди, не чекаючи результатів, позабивали свиней і наробили собі шкоди.
Але ж, як казали господарі, саме ветеринар наказав знищувати тварин.
Це той випадок, коли не варто бігти поперед батька в пекло.
Тобто цим людям відшкодування не отримати?
А що відшкодовувати? Якщо ти тварин не здав, то нічого не можуть відшкодувати.
Результат дослідження з’являється десь протягом доби. Місцева лабораторія за кілька годин уже дає результати. Передослідження в Києві може трохи затягнути процес. Але немає сенсу працювати на випередження. Відшкодування відбувається лише у разі, коли підтверджується діагноз і свиней вилучають. У таких випадках не варто діяти на власний розсуд.
Окрім обіцянок відшкодування, як ще запобігти приховуванню хворих свиней?
Вперше цього року у нас запрацює державна програма з відшкодування. Також наразі працюємо над тим, щоби відновити ідентифікацію – ми зараз на фінальному етапі затвердження порядку.
«Зрозуміло, що немає сенсу палити здорових свиней»
Чи варто турбуватися через те, що м’ясо свині, яка хворіла на чуму, може потрапити на ринок?
Шкоди для здоров’я людини від того немає. Але реалізовувати це м’ясо не можна, бо через реалізацію може поширюватись захворювання, що, вочевидь, ми частково і бачимо в Україні. Той, хто утримує свиней, також повинен бути дуже обережним, купуючи молодняк (повинні бути ветеринарні документи на підсвинків) і згодовуючи м’ясну продукцію невідомого походження.
До речі, зараз ми змінюємо інструкцію, яка у нас ще радянського зразка: все має вилучатись. Зрозуміло, що, з одного боку, це створює соціальне напруження, а з іншого боку, це додаткове навантаження на місцеві бюджети. Більшість країн (зокрема Польща) вилучають і спалюють свиней тільки з осередку захворювання. А тих, що перебувають у трикілометровій зоні, буде можна реалізувати, але після досліджень, коли буде чітко зрозуміло, що ризику немає. І лише за умови відправлення на високу температурну обробку. Відповідний проект інструкції буде спрямовано до Міністерства юстиції для реєстрації. Бо зрозуміло, що немає сенсу палити здорових свиней.
Ми також разом із Нацполіцією створюємо спільні робочі групи для перевірок ефективності заходів, що здійснюються на регіональному рівні. Плюс запроваджуємо моніторинг відшкодування: які суми, в яких пропорціях, наскільки швидко відшкодовуються домогосподарствам. Якщо будемо бачити істотні затримки, будемо звертатися і до керівництва обласних держадміністрацій і до уряду.
Фінансування протиепізоотичних заходів, яке отримує служба, достатнє?
Недофінансування не сприяє покращенню епізоотичної ситуації в країні, зокрема щодо АЧС. Для порівняння: в 2010 році було виділено 95,4 млн грн, що становило 61,2% від потреби. Далі цифра змінювалась. У 2016 році за напрямком «придбання ветпрепаратів» було виділено 52,8 млн грн, тобто 26,1% від потреби. Тож виконання обов’язкових програм контролю за здоров’ям тварин було обмежене. На 2017 рік потреба становить 361,6 млн грн, а доведений обсяг фінансування – 113,6 млн, тобто 31,4% від потреби.
«Я б не радив купувати м’ясо на вулиці»
Ще одна проблема. У багатьох населених пунктах як гриби повиростали маленькі свиноферми, які продукують нестерпний сморід навколо себе. Свиней там годують спеціальними добавками. Що саме згодовують тваринам? І як це впливає врешті на здоров’я людини?
У цьому та минулому роках було зафіксовано кілька випадків захворювання на АЧС на таких нелегальних свинофермах із украй низьким рівнем технологій і біобезпеки. І це також один з важливих факторів поширення АЧС. Я вже не кажу, що в таких випадках не дотримуються ані санітарних зон, ані будь-яких інших технологічних умов, що впливає не лише на ризик епізоотичної ситуації, а й на людей, які проживають поруч.
Такі ферми нелегальні. І ми зараз працюємо на регіональному рівні з Національною поліцією для того, щоб їх виявляти і припиняти їхнє існування. Наприклад, у Чернівецькій області виявлено понад 35 таких господарств, всім зроблено приписи.
Але їхня кількість лише зростає.
Там, де ми виявляємо нелегальні свиноферми, там робиться припис. По-перше, ферма має бути зареєстрованою. По-друге, треба отримати дозвільну документацію. Бо одна справа, коли в тебе дві-три свині, інша – коли ти ведеш бізнес і ставиш у некомфортні умови сусідів. Таких свиноферм в європейських країнах уже немає. Це пережиток минулого. Хочеш працювати – будь ласка, санітарні захисні зони, елементарні технології. Далі ці фірми або виконують припис, реєструються, запроваджують технології, або закриваються.
Або не виконують і продовжують працювати.
Або так, але тоді ми передаємо матеріали до поліції, вони підключаються.
То чим годують тих свиней, що стоїть такий сильний сморід? Явно ж не бурячками і зерном.
Думаю, раціони харчування в кожному окремому випадку індивідуальні. Типові раціони харчування на таких свинофермах ми не вивчали. Це не наше завдання. Наше завдання – припиняти їх існування.
То чи є шкода для споживача від вживання м’яса з таких свиноферм?
Справа в тому, що якщо свинина проходить через легальні бійні чи експертизу на ринках, вона на основні захворювання перевіряється. Якщо це м’ясо продається десь просто на вулиці, я б не радив його купувати.
«Я б не виключав нових випадків пташиного грипу»
Ситуація із пташиним грипом не така гостра як з АЧС?
З листопада минулого року й до сьогодні в Україні зареєстровано дев’ять випадків пташиного грипу. Зокрема, виявлено чотири спалахи у Херсонській області (1 у дикій природі і 3 у домашніх господарствах), один на Одещині (домашнє господарство), два у Чернівецькій області (1 у дикій природі, 1 у домашньому господарстві), по одному на Тернопільщині (у дикій природі) та на Миколаївщині (зоопаркові птахи). А от у країнах Євросоюзу тільки за цей рік зафіксовано вже понад 100 випадків. І тут, на відміну від АЧС, важко контролювати шляхи поширення. Бо, як правило, переносники – це перелітні птахи. І зрозуміло, що обмежити їхнє міграцію нереально.
Також ми ефективно попрацювали в плані локалізації. Там, де були виявлені випадки захворювання, всі заходи були виконані, захворювання вже не фіксується. Відповідно до інструкції, через 21 день пункт вважається оздоровленим. Але ризик є навесні, коли відновлюється міграція диких птахів. Тому я б не виключав появи нових випадків пташиного грипу в Україні.
У випадках захворювання птиці на пташиний грип якесь відшкодування власникам теж передбачено?
Там менші масштаби. Коли йдеться про кількох качок, гусей чи курей, зрозуміло, що там значно менші цифри.
В лютому через пташиний грип Молдова закрила ринок для української курятини. Які ще країни зробили так само? І як змінився експорт м’яса – курячого та свинячого – через спалахи АЧС і пташиного грипу?
Через пташиний грип офіційно ввели заборону на ввезення продукції птахівництва з України ЄС, Ірак, Білорусь. Гонконг ввів заборону на експорт столових яєць та яєчної продукції з трьох областей, де були спалахи. Саудівська Аравія дозволила експорт на певних умовах м’яса птиці, але з благополучних територій щодо грипу птиці. Заборону запровадила Йорданія на ввезення певних продуктів за винятком яєчних продуктів, які пройшли обробку, достатню для гарантування знищення збудника. КНР призупинив розгляд заявки на експорт української яєчної продукції. Також надходять повідомлення про зупинення конкретних вантажів з боку Ємену, Оману, Філіппін. З цією метою ми через дипломатичні канали просимо ці країни пропускати вантажі, які були вироблені до дати спалаху. Іншої інформації про заборони поки що не надходило. ЄС запровадив заборону на імпорт курятини із України, але після того, як ми надали детальну інформацію про заходи, які вживаються, заборону було знято, вона залишається лише для проблемних областей.
У зв’язку з АЧС заборону на ввезення продукції ввели КНР, Росія, Білорусь. І деякі країни Латинської Америки, ПАР призупинили розгляд заявки України щодо експорту свинини.
Так, динаміка експорту за минулий рік була негативною. Та загалом експорт свинини не був масштабним і в попередні роки. Він у нас номінальний. Наявність захворювання не сприяє його нарощуванню.
Чи контролює служба вміст антибіотиків у курятині, що продається в магазинах? Чому домашню курку треба варити три години, а магазинна готується за 20 хвилин?
У нас діє програма моніторингу залишків антибіотиків. Якраз за цією програмою у вересні ми мали інспекційний візит Європейської комісії – DG Sante (The European Commission Directorate-General Health and Food Safety). Вона перевіряла ефективність дії цієї програми в Україні. Плюс, якщо говорити про ту продукцію, яка постачається на експорт, то, відповідно, в країнах-імпортерах вона перевіряється.
Були випадки перевищення, але я б не сказав, що це масове явище. По кожному такому випадку проводиться розслідування і вживаються заходи з вилучення продукції або, якщо продукцію вже не можна вилучити з ринку, вона реалізована, то, відповідно, робляться приписи таким господарствам щодо корегування технологій.
Ви можете детальніше розповісти про ці випадки, назвати цих виробників? Чию курку не можна купувати?
У минулому було зафіксовано сім випадків невідповідності – один щодо перевищення вмісту ртуті і шість щодо перевищення вмісту антибіотиків. Серед видів продукції – свинина, яловичина, риба, яйця, мед. Велика проблема із обігом ветеринарних препаратів – зараз це ринок, на якому багато підробок або препаратів кустарного виробництва. Радив би виробникам (як професійним, так і домогосподарствам) звертати увагу, чи зареєстрований препарат, чи ні.
«Ми отримуємо по 500 і більше скарг щомісяця»
З чого складаються ковбаси чи сосиски, вартість яких є нижчою за ціну на м’ясо?
Вочевидь, відбувається заміщення певних видів продукції. Один з варіантів заміщення – соєвий білок. Але соєвий білок може бути з ГМО, може бути без ГМО.
Кілька років тому було багато галасу через продукти з ГМО. Зараз про це згадують доволі рідко. Ситуація покращилась?
Кілька років тому було інше регулювання. Тоді зобов’язували писати на кожному виді продукції, з ГМО вона чи ні. Доходило до абсурду, коли на мінеральній воді писали «без ГМО», хоча там ГМО в принципі не може бути. Потім була запроваджена норма, що маркуватися має продукція з ГМО, щодо іншої, то це право, а не обов’язок. І була встановлена гранична межа у 0,9%. Якщо більше – треба маркувати «з ГМО».
У 2014-2015 роках був мораторій на перевірки. В 2016-му можна було здійснювати планові перевірки або перевірки за обґрунтованою скаргою споживача. Але для того, щоб споживачу обґрунтувати скаргу, потрібно було провести випробування на ГМО і заплатити за це досить великі гроші. Зрозуміло, таких скарг ми не отримували.
Цього року знову було змінено порядок здійснення державного контролю. Зараз ми отримуємо скаргу споживача, далі даємо згоду центрального апарату і мусимо ще отримати згоду органа, який формує політику у сфері безпечності харчових продуктів, це Міністерство аграрної політики. Тобто проведення контролю і нагляду ще ускладнилося. Законодавець обмежив можливості проведення перевірок.
Взагалі, Держпродспоживслужба почала працювати з квітня минулого року. За цей період, повторюся, відповідно до закону «Про основи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», переважно ми працювали за скаргами споживача.
Скільки за цей період отримали загалом скарг? Чого вони переважно стосувались?
Ми отримуємо скарги переважно у сфері захисту прав споживачів, 500 і більше скарг на місяць. У цій частині велика частка щодо інтернет-торгівлі, є скарги щодо повернення товарів, виконання гарантійних умов, останнім часом багато щодо паління в заборонених місцях. Щодо безпечності харчової продукції дещо менше – щодо складу продукції, прострочених термінів при реалізації тощо.
Чи контролює служба ринок питної води? Чи чули ви про такі проблеми, коли в деяких селах виробники фактично залишили без води місцевих жителів, викачавши її з верхніх шарів?
Тут ми так само можемо здійснювати перевірки за скаргами споживачів. Питання того, що якісь фірми залишили мешканців без води, скоріше до екологічної інспекції.
«На ринку молочної продукції рівень фальсифікацій найбільший»
Де ви особисто купуєте продукти?
Як і більшість людей – у супермаркетах. Є свої вподобання. Плюс я дивлюся на етикетку, на маркування, на вміст, порівнюю якість-ціну. Я не дуже відрізняюсь від пересічного споживача, просто маю трішки більше фахових знань, як якісну продукцію відрізнити від не дуже якісної.
Погоджуєтесь, що якість української продовольчої продукції погіршується?
Тут є дві залежності. Перша – від рівня регулювання і контролю. Зрозуміло, що якщо той чи інший виробник відчуває безкарність за введення в оману споживача – це спокуса для нього. І друга – можна продавати менш якісну продукцію за меншу ціну. І тут постає залежність від купівельної спроможності громадян. Зрозуміло, що вона за останні роки не зросла. І на дорогу, якісну продукцію попит скорочується, а збільшується на продукцію середнього, низького цінового сегменту. Це віддзеркалення економічних процесів, які відбуваються в Україні.
Поясніть для чайників: у чому різниця між написами на продукції «ТУ» та «ДСТУ»? Що краще купувати?
ДСТУ – державний стандарт – це документ, який розробляється відповідними технічними комітетами і затверджується як документ на державному рівні. Він є обов’язковим, якщо згадується в технічному регламенті, тобто в акті вищої нормативної правової сили, але в більшості випадків зараз є добровільним. А ТУ – технічні умови – розробляються кожним окремим виробником для себе, це власність конкретного виробника. Якщо написано ДСТУ, є ймовірність, що у цієї продукції якість вища.
Чи можна вірити написам на обгортках продуктів? Якщо написано ДСТУ – це дійсно ДСТУ чи не обов’язково?
Якщо говоримо про етикетку, треба розуміти базові принципи. Важливо дивитися на склад продукції і розуміти, що цей склад зазначається в послідовності зменшення масової частки. Тобто якщо спочатку написано «рослинний білок», то, зрозуміло, що м’яса в цьому продукті менше, ніж інших компонентів. Та це відносини виробника і споживача. Є краща якість, але там вища ціна. І є менша якість, там менша ціна.
Та проблема виникає, коли на етикетці написано одне, а за фактом – інше. Такі випадки є. І вони не поодинокі. Декілька таких ситуацій були предметом розслідування минулого року. Єдине, що важко було здійснювати подальші заходи контролю. Із супермаркету така продукція вилучається. Але те, як це вплине на виробника, – це вже новий захід контролю, знову потрібно отримувати згоду на те, щоб його проводити.
Що це була за продукція, яку ви вилучили через невідповідність реального складу тому, що написано на етикетці?
В першу чергу фальсифікації стосувались молочної продукції. Це продаж спреду під виглядом масла, продаж сметанкового продукту під виглядом сметани і так далі. На жаль, на цьому ринку рівень фальсифікацій найбільший.
Яка ситуація із відповідністю дати виготовлення, строку придатності продукції, вказаної на етикетці, реальній ситуації? Часто в магазинах її «перебивають»?
Більшість магазинів виходять із ситуації по-іншому – дають знижки на продукцію, в якої закінчується термін придатності. Але скарги на продаж простроченої продукції є.
Але якщо ми говоримо про здійснення державного контролю, то ситуація, яку ми маємо в Україні, – це просто нонсенс. У жодній країні світу такого немає. Якщо є загроза потрапляння на ринок фальсифікованої продукції, продукції, небезпечної для споживача, практично у всіх країнах компетентний орган виходить на перевірку день в день.
Скільки минає часу у нас між підозрою і перевіркою?
Після того, як набула чинності нова редакція закону «Про основи державного нагляду (контролю)…», тобто з 1 січня 2017 року, обережно скажу, цей термін становить не менше місяця. Стільки минає від того, як хтось написав скаргу до часу, доки ми отримаємо згоду або Міністерства аграрної політики, або Міністерства економічного розвитку, і виходимо на перевірку. І це називається «державний контроль». Але який сенс у його існуванні? Бо про його ефективність говорити дуже важко.
Зрозуміло, що логіка закладалася така, щоб зменшити тиск на бізнес. Але зрештою від системи, яку ми маємо зараз, у першу чергу, цивілізований бізнес і страждає. Бо виробник, який виробляє продукцію відповідно до норм чинного законодавства і маркує її відповідно до вмісту, просто не витримує конкуренції з тими, хто виводить на ринок фальсифіковану продукцію. Держава просто надає підтримку фальсифікаторам продуктів харчування.
Я сподіваюсь, що Верховною Радою буде підтримано законопроект №0906 («Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин»; 21 лютого його було відправлено на повторне, друге, читання. – «Главком»), який гарантує специфіку проведення контролю у сфері безпечності харчової продукції. Якщо його буде схвалено, то після перехідного періоду ми матимемо можливість здійснення такого контролю. Він адаптований до європейських норм і розв’яже нам руки. З одного боку, він дає можливість за наявності підстав проводити перевірки без попередження. З іншого – запроваджує і певні антикорупційні інструменти. Це, наприклад, можливість відеофіксації перевірок як контролюючому органу, так і господарюючому суб’єкту. Ми підтримуємо цю норму і зацікавлені в тому, щоб наша діяльність була максимально прозорою.
