У суд, проти Росiї

У Мiжнародному судi ООН у Гаазi почалися слухання першого позову, який Україна 16 сiчня подала проти Росiї, пише газета Експрес.

Україна звинувачує Росiю в тому, що вона фiнансово, органiзацiйно та в iншi способи пiдтримує терористiв на Донбасi, а також у дискримiнацiї кримських татар.

Москва ж висунула фiнансовi претензiї Києву.

За що саме й де судяться Україна з Росiєю i якi нашi шанси на виграш у справах? З’ясовуємо це в розмовi з правозахисником Антоном Кориневичем та юристом Євгенiєю Макаренко.

— У яких саме судах i за що тривають мiжнароднi спори мiж Україною та Росiєю?

А. Кориневич: — Найголовнiшим судовим органом сучасного правопорядку є Мiжнародний суд ООН у Гаазi. Україна подала в цей суд позов до Росiї через порушення нею Конвенцiї про заборону расової дискримiнацiї та Конвенцiї про заборону фiнансування тероризму.

Українi треба буде довести, що Росiя порушує права кримських татар як етнiчної групи, а не як окремих осiб, полiтично незгодних з росiйською окупацiйною владою. Зробити це дуже важко, зважаючи на те, що є кримськотатарськi органiзацiї, якi спiвпрацюють з окупантами, як-от «Къырым» («Крим»), «Къырым бирлиги» («Єднiсть Криму») й iншi.

Крiм того, треба буде довести, що «ДНР» та «ЛНР» є терористичними органiзацiями, при тiм, що їх нiхто в сучасному свiтi такими офiцiйно не визнав.

— У якi ще суди Україна скерувала позови проти Росiї?

А. Кориневич: — Україна подала п’ять заяв до Європейського суду з прав людини у Страсбурзi. Позови стосуються ситуацiї з Кримом i Донбасом. Iдеться, зокрема, про масовi вбивства, обстрiли мирних територiй, незаконне вивезення українських дiтей-сирiт, переслiдування кримських татар тощо.

У Мiжнародний кримiнальний суд, який також засiдає в Гаазi, Україна подала двi заяви про визнання юрисдикцiї суду щодо злочинiв, що вiдбувались на територiї нашої країни. Перша заява стосується перiоду 22 листопада 2013 року — 22 лютого 2014 року. Iдеться про подiї Майдану i питання вiдповiдальностi найвищих керiвникiв РФ за злочини проти людяностi, скоєнi на територiї України. Друга позовна заява безстрокова — вона стосується подiй, починаючи з 20 лютого 2014 року, тобто з дати початку окупацiї Криму, i дотепер. Мова про вiдповiдальнiсть Росiї та її лiдерiв за злочини проти людяностi та воєннi злочини, скоєнi на всiй територiї України, тобто i в Криму, i на Донбасi.

Тут iдеться про iндивiдуальну кримiнальну вiдповiдальнiсть посадових осiб РФ за скоєння можливих злочинiв. Розгляд цих справ може тривати декiлька рокiв.

Є. Макаренко: — Крiм того, Україна подала проти Росiї позовну заяву до Мiжнародного трибуналу з морського права про порушення прав у прилеглих до Криму морських зонах.

— Якi комерцiйнi структури України судяться з Росiєю через наслiдки її агресiї в нашiй країнi?

Є. Макаренко: — Позови проти Росiї щодо захисту їхньої власностi у зв’язку з окупацiєю Криму вже подали Приватбанк, «Укрнафта», аеропорт «Бельбек», «Stabil», «Everest Estate», Ощадбанк та Феодосiйська суднобудiвна компанiя «Море». Українськi компанiї обгрунтовують свою вимогу тим, що їх позбавили доступу до власностi у Криму та можливостi отримувати прибуток вiд користування цiєю власнiстю. Адже здебiльшого ця власнiсть була просто вкрадена. Спори розглядають в Арбiтражному iнститутi Торгової палати Стокгольма.

Є. Макаренко: — З червня 2014 року у Стокгольмському арбiтражi також судяться «Нафтогаз України» та росiйський «Газпром». Україна сторона вимагає встановлення справедливої i ринкової цiни на газ. Росiя претендує на компенсацiю за недобiр газу 2014 року та порушення поставок за правилом «бери або плати».

У лютому 2016 року Росiя звернулася до Вищого суду Лондона з вимогою повернути їй три мiльярди доларiв за єврооблiгацiями, розмiщеними за два мiсяцi до втечi Вiктора Януковича.

— Чи можна сподiватися на те, що Росiя, якщо суд визнає її вину, виконуватиме рiшення мiжнародних судiв?

А. Кориневич: — Мiжнароднi суди не мають iнструментiв примусу. Для прикладу, в ООН тiльки Рада Безпеки може змусити пiдкорюватися вердиктам Мiжнародного суду, який є її найвищим судовим органом. А Росiя має право вето на рiшення Радбезу ООН.

Те саме можна сказати про Євросуд iз прав людини. Як Москву змусити виконати рiшення цього суду, якщо в Росiї ухвалено закон, яким дозволено не робити цього?

Однак нам важливi прецеденти притягнення Росiї i її вищих посадових осiб до вiдповiдальностi. Якщо Москва не виконуватиме судових рiшень, це буде пiдставою для запровадження ще жорсткiших санкцiй проти неї. А якщо Мiжнародний кримiнальний суд видасть ордер на арешт мiнiстра оборони РФ Шойгу чи начальника Генштабу Збройних сил Росiї Герасимова, це означатиме, що нiкуди вони виїхати не зможуть, за межами Росiї їх заарештують.

Наталiя ВАСЮНЕЦЬ