У науковій роботі екс-прем’єр-міністра України виявили близько 40% плагіату
Лідер “Народного фронту” Арсеній Яценюк поповнив список крадіїв інтелектуальної власності. 70 зі 163 сторінок основної частини його кандидатської роботи містять тексти без посилання на справжніх авторів.
У плагіаті екс-прем’єра викрила доктор філософських наук, начальник відділу етики секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Тетяна Пархоменко. Звинувачення пані Пархоменко не голослівні — вона виклала в інтернет-публікації уривки наукової роботи екс-прем’єра, які збігаються з уривками праць інших авторів, пише Експрес.
— На чому ж саме погорів екс-прем’єр Яценюк? — питаємо у Тетяни Пархоменко.
— Арсеній Яценюк захищав дисертацію 2004 року в Сумах — в Українській академії банківської справи. Його наукова робота мала назву “Організація системи банківського нагляду і регулювання в Україні”. Нині її можна придбати за невелику суму на декількох сайтах. Розділи ж “Вступ” та “Висновки”, як і автореферат дисертації, є у вільному доступі.
Ознайомившись із повним текстом роботи екс-прем’єра Яценюка, можу стверджувати: 70 сторінок (з них 39 цілковито або за винятком одного-двох речень) основної частини (обсягом 163 сторінки) містять тексти без посилань на справжніх авторів. І це не рахуючи 7 сторінок буквального перекладу з англійського оригіналу, наведеного з порушенням правил цитування.
— Які найразючіші приклади плагіату можете навести?
— У дисертації екс-прем’єра скопійовано матеріали навчальних посібників інших авторів без посилань. Для прикладу, тексти з посібника “Банківське право. Українське та європейське” чотирьох авторів “перекочували” на 18 сторінок дисертації Яценюка, з яких 14 сторінок — слово у слово або за винятком одного речення.
Без проблем Яценюк привласнює і фрагменти монографії Максима Алексеєнка “Капітал банку: питання теорії і практики”. До слова, формулювання чотирьох із п’яти рекомендацій у “Висновках” дисертації Яценюка збігаються з рекомендаціями монографії Алексеєнка.
Крім підручників і монографії, знайшлося у науковій роботі екс-прем’єра місце і статтям. Із двох статей (усі джерела я назвала в інтернет-публікації) він запозичив декілька важливих фрагментів. Третю ж статтю, надруковану у “Віснику Нацбанку”, скопіював фактично повністю, разом із таблицями та графіками — так у Яценюка з’явився підрозділ 2.2.
— Як вам вдалося відстежити факти плагіату?
— По-перше, всі тексти, які Яценюк використав у дисертації без посилань на авторів, були розміщені в інтернеті. Я у своїй статті, розміщеній на одному зі сайтів, дала посилання на всі ці джерела. Поки що вони не заблоковані. Чому кажу “поки що”? Тому що після виходу моїх публікацій про плагіат у дисертації Катерини Кириленко, дружини віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка (Тетяна Пархоменко торік першою заявила про це. — Авт.), багато таких посилань заблокували.
По-друге, всі матеріали, розміщені в інтернеті, я перевіряю так само у бібліотеці. Роблю фотографії з паперових носіїв, щоб подати їх для порівняння з текстом дисертації.
— Яку мету ставите перед собою, докладаючи титанічних зусиль для аналізу чужих дисертацій? Чи вірите у те, що викриття матиме якісь наслідки для Арсенія Яценюка?
— Арсеній Яценюк — представник влади. Він, хоч не має нині державної посади і не є народним депутатом, фактично є лідером однієї з двох парламентських фракцій, що складають коаліцію.
Я роблю такі викриття для того, щоби людям у владі принаймні важче було дурити всіх нас. Особливо молодь, особливо студентів, особливо після того, як вони, політики, зокрема й на крові студентів, прийшли до влади. Прийшли і, як у відомій казці Шварца, прибравши одного дракона, самі стали драконом. Публікую свої розслідування для того, щоб люди, надто молодь, розуміли, що у нас відбувається. Щоби пам’ятали євангельську істину: “Не за словами, а за ділами судіть їх”.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
