Про президента або добре, або ніяк. Так найбільш популярні телеканали висвітлюють діяльність голови держави. Що це? Цензура, самоцензура чи політичні домовленості власників, — пише 24 канал.
Петро Порошенко звернувся до уряду. Петро Порошенко заявив. Петро Порошенко висловив співчуття. Так у теленовинах показують роботу президента. Тобто «він працює». А уся критика дістається уряду, парламенту і правоохоронним органам, які теж працюють, однак, судячи із новин, не так добре, як президент.
Місяць тому разом із одним із моніторингових агентств і журналом «Новое время» я проаналізувала зміст підсумкових випусків теленовин на чотирьох каналах, які є лідерами телевізійного ринку. Ми переглядали і читали сюжети за період з вересня 2016-го по травень 2017-го років. Власники цих каналів – українські бізнесмени Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Ігор Коломойський, Дмитро Фірташ і Сергій Льовочкін. Наш аналіз показав, що за цей період президента згадували у підсумкових новинах їхніх телеканалів більше 450 разів.
І тільки 27 висловлювань натякають на негатив. Наші розрахунки показують, що в ефірах не більше 6% критичних висловлювань про Порошенка. На центральних каналах намагаються уникати будь-яких оцінок діяльності президента, навіть якщо для цього є інформаційний привід. Наприклад, три роки перебування при владі. У новинах просто не помітили цю дату.
Носіями того маленького відсотку критики, зазвичай, стають не ведучі чи репортери, а політики, яких запрошують у телестудії. Їхні висловлювання у прямому ефірі неможливо проконтролювати. Так, Юлія Тимошенко у березні, даючи інтерв’ю «1+1», сказала, що «Опозиційний блок» і президент сьогодні – одне ціле. А екс-голова СБУ Валентин Наливайченко у грудні минулого року на «Інтері» заявив, що корупція починається у діючого президента в офісі. Але подібні висловлювання – рідкість. І мова йде не про цензуру, а скоріше про особливості медіабізнесу в Україні.
Не секрет, що президент дуже болісно сприймає критику на свою адресу і активно цікавиться, що про нього показують і пишуть. «Українська правда» зазначала в одній із публікацій, що президент кілька разів на тиждень зустрічається зі своїми медіарадниками.
Знаючи про чутливе ставлення президента до критики, власники телеканалів, тобто олігархи, не хочуть псувати відносин із головою держави. Адже в Україні у них працює бізнес, і краще не сваритися із президентом. Тим більше, що телеканали ніколи не були основним активом у бізнес імперіях наших багатіїв. Це, зазвичай, дотаційний бізнес, який додає політичної ваги. Звісно, власники телеканалів особисто не слідкують за кожним випуском новин і кожним сюжетом про президента. Для цього є менеджмент каналу, у якого є загальне і просте розуміння, що президента та його родину краще не чіпати.
В ефірі програми «Лівий берег» із Сонею Кошкіною міністр внутрішніх справ Арсен Аваков скаржився, що «Інтер» критикує виключно «Народний фронт» і не чіпає соратників президента.
Цікаво, але тепла телеванна для Порошенка діє лише на топ-5 телеканалах. На інших телевізійних кнопках є багато критичної інформації про президента. В Україні існють потужні телевізійні програми журналістських розслідувань, де розповідають і про вілу Порошенка в Іспанії, і про його офшори. На інформаційних же телеканалах запрошують в студії представників усіх партій, груп впливу та експертів, які теж не обмежують себе у власних висловлюваннях у прямому ефірі.
Наприклад, навіть на 5 каналі, який належить Порошенко, кілька років тому у прямому ефірі я розповідала про негативний вплив його друга – нардепа БПП Ігоря Кононенка – на державні підприємства України. Та і зараз у цьому блозі я, не боючись, критикую президента.
Навіть, якщо домовитися із власниками найбільш рейтингових каналів про «ненапад», повністю контролювати інформацію в Україні, на щастя, вже неможливо. Глядач, при бажанні, все одно знайде інформацію. Тому дивує, чому великі телеканали так легко йдуть на поступки, обмежуючись пакетом на кшталт «президент приїхав», «президент сказав».
Я так розумію, що Порошенко вже думає про свій другий термін. І, можливо, його радники чи він сам вважають, що лояльність великих телеканалів якось допоможе переобратися. Але це навряд. Зараз рівень довіри до президента складає усього 14%, незважаючи на теплу телеванну. Картинка у телевізорі завжди програє реальності. Тому раджу президенту зосередитися, перш за все, над реальними, а не телевізійними змінами.
