Як тільки розмова заходить про енергоефективність, багато українців починають говорити про дорожнечу і відсутність коштів. Значною мірою ці розмови мають солідне підґрунтя — доходи українців справді невисокі. Однак головна причина песимізму — відсутність комплексної державної підтримки енергоефективності.
Попри численні обіцянки та презентації Міністерства регіонального розвитку та будівництва, фонд енергоефективності досі не запущений, хоча робота над ним триває понад два роки і навіть прийнятий відповідний закон.
Фінансування за «теплими» кредитами явно недостатнє. Сотні мільйонів гривень на рік не можуть суттєво змінити ситуацію, адже комплексна термічна модернізація лише одного старого радянського будинку — це мільйони гривень.
Виділені урядом кошти бліднуть поряд з десятками мільярдів гривень субсидій, які він щороку викидає на неефективне споживання енергії українцями.
Полегшують ситуацію програми, які запроваджують міськради та обласні ради. Однак такого фінансування теж недостатньо. Без залучення приватного капіталу можливості для скорочення споживання енергії та економії коштів громадян у багатоквартирних будинках будуть реалізовані не повною мірою.
Альтернатива державному фінансуванню
У розвинутих країнах залучення приватних інвесторів до проектів із скорочення споживання енергії часто відбувається за схемою Performance Contracting.
В Україні ця схема більше відома як ЕСКО. Вона дозволяє поєднати інтереси власників приміщень щодо заощадження енергетичних ресурсів та інвесторів, надаючи їм можливість отримати прибуток.
ЕСКО-контракти передбачають, що інвестор утеплює будинок чи встановлює ІТП, що дозволяє скоротити витрати енергії на його обігрів та освітлення. В українських умовах комплексні заходи з термічної модернізації старих радянських будинків можуть давати до 60% економії витрат на тепло. Ці відсотки можуть бути різними, однак саме в них закладений прибуток ЕСКО-компанії та економія клієнта.
Іншими словами, ЕСКО-компанія залишає собі значну частину економії і після отримання інвестованих коштів та свого прибутку залишає все обладнання своєму клієнту. Частка від економії, тривалість ЕСКО-договору та прибуток інвестора — це предмет домовленості між ним та клієнтом.
В Україні такі експерименти почалися давно, однак донедавна вони закінчувалися фіаско. Для роботи з бюджетними закладами було відсутнє законодавство.
Ситуація з ЕСКО для житлових будинків також була не надто привабливою для інвесторів через немонетизовані субсидії та проблему неплатежів мешканців. Однак, схоже, крига скресла: перший ЕСКО-договір між житлово-будівельним кооперативом «Політехнік» та ЕСКО-компанією було укладено 12 жовтня.
Тристоронній виграш
ЕСКО-контракт між компанією «Київ-ЕСКО» та ЖБК «Політехнік» укладений на п’ять років. Він передбачає встановлення в будинку індивідуального теплового пункту з автоматичним погодним регулюванням. Тепер мешканці не переплачуватимуть, коли надворі тепла погода, а «Київенерго» постачає тепло за своїм графіком.
Невідповідність між фактичними потребами багатоповерхівок у теплі та його подачею з теплової мережі є одним з ключових джерел перевитрат енергетичних ресурсів та коштів мешканців. Саме цю проблему вирішує встановлення ІТП.
Показники його роботи щогодини відстежуватимуть представники ЕСКО-компанії. Це дозволить не лише оперативно реагувати на зміни погоди та споживання тепла, а й протягом кількох годин усувати будь-які неполадки.
Підписання контракту стало результатом співпраці київської міської влади, ЕСКО-компанії та донора — GIZ. Він профінансував енергетичний аудит вибраних п’ятьох будинків та визначив найбільш привабливі з них для підписання контракту.
Тобто сертифіковані енергетичні аудитори визначили, які заходи дозволять ефективно скорочувати витрати енергії і скільки коштів потрібно інвестувати у такі заходи. За цими розрахунками, встановлення ІТП у ЖБК «Політехнік» дозволить скоротити споживання тепла на 20%. Це дозволить зменшити платежі мешканців будинку, а інвестору — повернути інвестиції з прибутком.
Інвестор не розголошує фінансових показників договору та іншої комерційної інформації. Однак можна отримати приблизну картину стосовно сум економії на прикладі аналогічних проектів.
Так, наприклад у Луцьку в будинку, що керується ОСББ на вулиці Ковалевської 23А ІТП встановили до опалювального сезону 2016/2017. Це дозволило досягти економії розміром 65,51 грн з квадратного метра порівняно з попереднім опалювальним сезоном. Це означає, що власник квартири площею 50 м2 заощадив 3275 гривень протягом опалювального сезону.
Д того ж, до проекту долучилася і міська влада. КМДА вирішила безкоштовно надати будинку тепловий пункт для гарячого водопостачання. Інвестор не міг профінансувати встановлення такого теплового пункту. Через занижену ціну на гарячу воду у Києві модель ЕСКО не працює у сфері гарячого водопостачання.
Виправданий ризик
Повернення коштів інвестора з прибутком — ключове питання, що стоїть перед ЕСКО-компаніями в Україні. Особливо гостре воно для проектів ЕСКО у багатоквартирних будинках. Причина — відсутність законодавчих норм для боротьби з неплатниками. Іншими словами, інвестор не може змусити платити за тепло співвласників будинків, у термічну модернізацію яких він вклав кошти.
У розвинутих країнах є механізми вирішення проблем з неплатежами — аж до примусового продажу квартири боржника. Однак українські законодавці та урядовці вже котрий рік відмовляються вирішувати це питання.
Через це ЕСКО-компанії можуть покладатись лише на історію платежів співвласників того чи іншого будинку та їх здатність до ухвалення спільних рішень.
Приблизно за такими критеріями інвестор відібрав ЖБК «Політехнік» для підписання ЕСКО-договору серед інших будинків, що надали інформацію про своє споживання та виявили бажання підписати такий договір. Не менш важливим критерієм для відбору став потенціал економії енергії у будинку. Саме він визначає, наскільки привабливим є ЕСКО-контракт з фінансової точки зору.
Крім цих критеріїв, є ще вимоги законодавства. Останнє не має положень щодо ЕСКО-угод, але визначає, що рішення стосовно спільної власності в будинку ухвалюються не менш як 51% мешканців. Прихід інвестора — саме той випадок, коли законодавство вимагає голосування співвласників.
З точки зору інвестора половина жителів будинку є хитким показником. Тому вони розглядають будинки, де таке рішення підтримують хоча б дві третини власників.
Як доводить практика, в українських умовах зібрати людей на таке голосування складно, тож результати ЖБК «Політехнік» приємно вражають: понад 80% його членів уповноважили голову кооперативу підписати ЕСКО-договір.
Такий результат не є дивом або збігом обставин: для його досягнення було проведено десятки зустрічей, переговорів та узгоджень текстів договорів. Додатковим важливим чинником довіри стало те, що на голосуванні були інвестор та представники КМДА, тож люди могли обговорити пункти договору.
Лише початок
Перший ЕСКО-контракт у багатоквартирному будинку — це ризик для інвестора, однак він перший з десятків тисяч таких контрактів, що можуть допомогти українцям скоротити споживання енергії і заощадити свої кошти.
У першій половині 2018 року за результатами опалювального сезону можна буде робити висновки з приводу успішності впровадження ЕСКО в ЖБК «Політехнік». У разі успіху цей контракт стане першою цеглиною в розвитку багатомільярдного ринку ЕСКО-послуг для житлових будинків в Україні.
