Протистояння Варшави з Брюсселем продовжується. Європарламент цього тижня рекомендував застосування санкцій проти Польщі, — пише Європейська правда.
Голосування в Європарламенті акурат випало на дні відзначання другої річниці правління партії «Право та справедливість». Брюссель досить символічно підбив підсумки двох років «добрих змін» від PiS на європейській арені.
У ЄП нагадали початкові ініціативи партії Ярослава Качинського стосовно Конституційного трибуналу та порушення Конституції. Суботній марш на День незалежності з ксенофобськими та расистськими гаслами теж відіграв свою роль – депутати закликали Польщу засудити це.
Однак навіть такий тривожний сигнал Європейського Союзу поки не викликав особливих когнітивних процесів у країні над Віслою.
Резолюція ЄП спричинила лише чергову хвилю непорозуміння та критики на адресу як Брюсселя, як від влади та правлячої партії «Право та справедливість», так і від опозиції.
Теорія великої зради
«Поведінка та мова депутатів «Громадянської платформи» та їх партнерів по коаліції в Європейському парламенті неприйнятна. Це мова брехні, яка б’є в Польщу, поляків і наше право вибору. Де повага до демократії?», — запитав у Twitter’i після голосування президент Польщі Анджей Дуда.
Нагадаємо, що євродепутати «Громадянської платформи» розділилися:12 представників партії утрималося від голосування і лише 6 підтримали резолюцію, що засуджує порушення законності в Польщі.
Згодом про зраду євродепутатів від опозиції говорить прем’єр-міністр Беата Шидло. Маршалек Cенату Станіслав Карчевський вважає, що наклепи на Польщу вже досягнули дна. Віце-маршалек Сейму Ришард Терлецький не розуміє, як представники опозиційної партії могли проголосувати проти своєї країни, запропонувавши їм в такому разі обиратися до парламенту в Німеччині чи Бельгії.
«Огидна поведінка по відношенню до батьківщини», — додав політик.
Найцікавіше, що такі аргументи прийняли й у самій «Громадянській платформі». «Платформа» утрималася від голосування, а кілька євродепутатів проголосували по-іншому, незважаючи на чітку позицію фракції», — вважає заступник лідера партії Томаш Семоняк, який анонсував «наслідки» таких для депутатів.
ГП приймає правила гри PiS. У партії не тільки шукають винних, але й намагаються довести, що представники нинішньої влади більше «доносили на Польщу» у Європі, мовляв, і це ви нам про зраду розповідаєте.
І це замість того, аби сформулювати чітку позицію, що голосування в Європарламенті направлене не проти країни та її громадян, а проти незаконних, на думку Брюсселя, дій польської влади.
Повернення Дональда Туска
Екс-прем’єр Польщі Дональд Туск як ніхто інший знає, як це – бути «зрадником» та «німцем».
Польща була єдиною країною ЄС, яка не підтримала кандидатуру Туска на президента Європейської ради. Тому досить дивно, що вперше за роки правління PiS, екс-прем’єр прийняв формальне запрошення президента Анджея Дуди на участь на День незалежності.
Що ж сталося? Існує декілька ймовірних пояснень.
Як відомо, у партії «Право та справедливість» триває конфлікт через спірні зміни у судочинстві. Консервативне оточення Ярослава Качинського проти поміркованого табору Анджея Дуди.
Але, напередодні святкування Дня незалежності лідер партії та президент досягли домовленостей. Одночасно Туск приймає запрошення Дуди, говорячи в пресі слова вдячності президенту за його рішення.
Невідомо, наскільки таким жестом голова Європейської ради намагався поглибити конфлікт між представниками партії, але у консерваторів це точно не викликало посмішки.
Також можна оцінювати візит Туска як початок повернення на польську політичну сцену напередодні виборів до місцевих органів влади і президентських у 2020 році. Про це дещо складно говорити, особливо, коли «Громадянська платформа» сьогодні не може запропонувати жодної альтернативи правлячій партії і виглядає скоріше декорацією у тріумфах PiS, але нехтувати цією думкою також не можна.
В контексті голосування у Європарламенті найцікавіший наступний момент.
Дональд Туск з’явився у складі офіційної делегації. Стоячи за спиною міністра оборони Антоні Мацеревіча, який на адресу Туска не підбирав слів, він розумів, що буде освистаний натовпом, адже участь громадськості у державних святах теж залежить від того, яка партія править.
 |
Для Туска не було секретом, що люди на площі Пілсудського у Варшаві – це переважно виборці та прихильники правлячої партії.
Однак своєю участю глава Євроради добре обіграв тезу виборчої кампанії Анджея Дуди – президент всіх поляків. Не є, але може бути, по-перше.
А, по-друге, знаючи про любов партії Качинського до теорії зрад і голосування напередодні, Туск зменшив для себе удар за резолюцію в ЄП.
Дарма, що до Європарламенту він не має відношення. Якщо Брюссель – значить Туск.
Які наслідки?
У Брюсселі статтю 7 трактату про Європейський Союз називають «ядерною». Наслідки, які можуть чекати порушника– це призупинення права голосу в Раді ЄС.
Напередодні ЄС лише один раз мав намір застосувати механізм 7 статті проти Угорщини, але Рада Євросоюзу відхилила пропозицію.
Сьогодні Будапешт «стоїть муром» за Польщею. «Угорський уряд не підтримуватиме будь-який крок проти Польщі», — прокоментував голосування в Європарламенті Янос Лазар, голова адміністрації прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Але чи не занадто у Варшаві сподіваються на можливе угорське вето?
По-перше, Будапешт вже обіцяв Варшаві не підтримувати кандидатуру Дональда Туска, але зрештою проголосував «за».
По-друге, Євросоюз може знайти свої важелі впливу на угорського прем’єра Віктора Орбана.
По-третє, Польща часів PiS може стати саме тою єдиною «жертвою» 7 статті і прикладом, щоб іншим не хотілось. Оскільки сигнал з Угорщиною, скоріше за все, не спрацював.
Цікаво, що не проти цього не тільки у Брюсселі. Здається, що й Варшава сама не сильно намагається виправити ситуацію, неначе наперекір всім хоче стати першою, навіть у такій
