Ефективними інструментами навчали користуватися провідні політтехнологи, що працювали із політиками США, Франції, Грузії, Литви, Хорватії та інших країн, в Києві з 1 по 3 грудня на міжнародній конференції №1 про політику «Школа політичного консалтингу».
Про те, яких політиків обирають українці, про «підводні камені» у політичних технологіях і чого чекати від майбутніх парламентських виборів журналісту видання Persona.Top розповів Ростислав Смірнов, Голова Громадської організації «Центр політико-правової освіти», засновник та керівник програми «Школа політичного консалтингу».
На конференції основними стали три тренди: використання інноваційних виборчих технологій, запит на національного лідера та поява нових можливостей для тих, хто прагне піти в політику.
– Через п’ять-сім років вибори в Україні вже можна буде виграти за допомогою соціальних мереж. Цей напрям дуже активно розвивається – в кожного політика є фахівці, які ведуть його блог, сторінку у фейсбуці та в інших соцмережах. Незабаром вже на основі кількості лайків можна буде визначити, як голосуватиме виборець, тому ця технологія є надзвичайно перспективною, – розповідає Ростислав Смірнов.
Зараз в політику вхід вільний
Інший меседж полягає в тому, що зараз в Україні в політику може піти кожен, оскільки ця сфера стала набагато доступнішою.
– Є «вікно можливостей» і «соціальні ліфти». Для тих, хто дійсно прагне займатися політичною діяльністю – є всі можливості. Якщо ми поглянемо на сайт ЦВК, то побачимо, що вибори відбуваються майже щотижня – десь обирають місцевих депутатів або депутатів ОТГ (об’єднаних територіальних громад). Тому не варто боятися політичної сфери – сюди відтепер вхід вільний, – каже засновник «Школи політичного консалтингу».
В Україні є запит на лідера, який вирішить всі проблеми
Ще один меседж конференції – в Україні існує запит на національного лідера, якого поки що немає.
– Ми, українці, відверто кажучи, ліниві, бо не звикли брати на себе відповідальність, очікуючи лідера, який прийде і вирішить всі проблеми. В нас процвітає колективна бездіяльність, тому запит на лідера є актуальним, – говорить Ростислав.
Мета конференції – навчити лобіювати та реалізувати свої інтереси на політичній арені теперішніх і майбутніх політиків, політтехнологів, громадських активістів, журналістів, бізнесменів та інші зацікавлені в політичній галузі групи.
Хто користується політтехнологіями?
Аудиторія конференції, за словами політтехнолога, складалася з трьох сегментів: перший – це політики – депутати колишніх скликань, місцевих та обласних рад, представники департаментів міністерств. Другий – це особи, що планують займатися політикою, зокрема мова йде про громадських активістів, державних службовців та бізнесменів.
– В Україні існує тенденція, що підприємці змушені йти в політику, бо при розширенні бізнесу виникає загроза, що завод або фабрику можуть «віджати». Більшість бізнесменів не хоче займатися політикою, однак без цього ніяк, адже виникає необхідність захищати бізнес, – пояснює експерт.
Третя група слухачів міжнародної конференції – це піарники, політтехнологи, іміджмейкери, журналісти, начальники штабів. Усі ці люди забезпечують виборчий процес.
Популярні українські політтехнології працюють завдяки соціології та адмінресурсу
Як стверджує Ростислав Смірнов, однією із найбільш розповсюджених політичних технологій в Україні є поширення дискурсу щодо того, що маленькі партії нібито не мають шансів пройти в парламент.
– У політиці діє основне правило – ідея має опанувати масами. Той факт, що невеликі політичні сили не мають шансів, навмисно тиражується, адже ви зазвичай чули: «не голосуй за малу партію, бо втратиш свій голос – все одно пройдуть тільки великі». Ця технологія підтримується завдяки прийняттю відповідних законів про високі прохідні бар’єри, а також за допомогою соціологів, – пояснює засновник «Школи політичного консалтингу».
Незалежних соціологів в Україні немає
За його словами, якісної і реальної соціології в Україні немає. Усі чотири рейтингові групи належать зацікавленим в політичному процесі особам, які власне й формують відповідні рейтинги для маніпуляції свідомістю виборців.
– Думаю, ви часто бачили соцопитування на кшталт: «Якщо вибори пройдуть завтра, то хто переможе? Тимошенко чи Порошенко?». Таким чином одразу відкидаються всі альтернативні варіанти, а громадянам нав’язуються меседжі, що главою держави можуть бути тільки ці дві особи, – розповідає про принцип дії технології експерт.
Зараз модно голосувати за «зірок»
Головною умовою того, щоб технологія працювала для конкретного кандидата, є не сама по собі політична ідея, а впізнаваність кандидата.
– Скажімо, якщо ми візьмемо нікому не відомого Івана Івановича, який має гарну і привабливу для електорату ідею, але про нього ніхто не знає, то його шанси нульові. Поставте поруч з ним зірку естради, і 90 відсотків українських виборців проголосує за співака, незалежно від ідеї, з якою він йде на вибори. Зараз це дуже популярно в Україні. Наприклад, використання в якості технічного кандидата Святослава Вакарчука та реєстрація партії «Слуга народу» – це всього лише технологія, і нині є популярною приказка: «Ми вже втратили одного талановитого боксера, тому не втратьмо ще й співака», – стверджує політичний консультант.
Коли чекати інноваційних змін?
Голова ГО «Центр політико-правової освіти» Ростислав Смірнов переконаний, що через 5-7 років в Україні політтехнології якісно зміняться, тобто стануть інноваційнішими.
– Наприклад, відомо, що американський президент Дональд Трамп виграв вибори завдяки соцмережам, зокрема фейсбуку. Знаєте чому? Вся справа в покритті: 90 відсотків американців активно користуються соціальними мережами, тоді як в Україні через погане покриття ця цифра ще досить-таки низька. В США всюди 5G-інтернет, а на Україні навіть 3G не всюди добре працює, – розповідає про інноваційні інструменти політтехнолог.
Українці створюють собі кумирів, в яких потім розчаровуються
За його словами, нашій державі в контексті технологій варто орієнтуватися на Естонію – країну, яка змогла стати електронною, мінімізувавши таким чином комунікацію бюрократичних установ з пересічними громадянами. Однак, варто звернути увагу і на те, що ментальність українців та жителів західноєвропейських країн разюче різниться.
– Український і західний темпераменти дуже відрізняються між собою. Українці звикли чекати, що прийде хтось, візьме на себе відповідальність і вирішить усі їхні проблеми. Ми зазвичай створюємо собі кумирів та ідолів, а потім розчаровуємося. Так вже було з Ющенко, Савченко та Саакашвілі – на ділі вони виявилися пустословами. Це ментальна проблема наших громадян – у нас немає суб’єктивної відповідальності на всіх рівнях. От, наприклад, приходиш в ЖЕК, аби вирішити певне питання, а тебе посилають по кабінетах. Чи приходиш в парламент і питаєш депутата: «Навіщо ви голосували за той чи інший законопроект?», а парламентар каже, що особисто не голосував, – пояснює Ростислав.
Прогрес буде видно в 2024 році
За його прогнозами, кардинальні зміни і інноваційні технології в Україні на повну будуть застосовані вже в 2024 році, на парламентських виборах.
– Скажу, що з кожними виборами склад Ради буде розширюватися та оновлюватись. І зросте кількість «якісних» депутатів – тих, хто дійсно пише закони, – підсумував політичний консультант.
Відмітимо, що на міжнародній конференції ідеями ділилися такі відомі спікери, як Брайан Мефорд (Brian Mefford), Філіп Гріфін (Philip Griffin), Джейсон Смарт (Jason Smart), Наталія Улинець, Олексій Антипович та інші.
Автор: Ірися Герцун, Persona.Top
