Фото - Вголос

У лютому мін’юст, аби якнайкраще забезпечити інтереси дітей, чиї батьки розлучилися, вирішив запровадити публічний реєстр неплатників аліментів.

В уряді встигли похвалитися, що до ганебного списку вже потрапило понад 75 000 тисяч батьків. До злісних неплатників застосовуються жорсткі санкції, для прикладу понад 82 000 осіб не можуть виїхати за кордон, понад 79 000 неплатників були позбавлені права керувати автівкою і ще стільки ж отримали заборону на користування зброєю. Чи дійсно такими ефективними стали новації Мінюсту з’ясовувала журналіст онлайн-видання Marionetki.net.

Репутація понад усе

Як стверджує юрист Сергій Павлюк, в першу чергу, реєстр боржників і відкритий список злісних неплатників, у яких міститься інформація про всіх осіб, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці, створений з метою психологічного впливу на боржника.

“Так, наприклад, така категорія осіб, як чиновники, парламентарі, підприємці — усі вони працюють в тіньовому секторі економіки,  і аж надто  переймаються, аби не втратити репутацію в очах оточуючих людей. Тому вони навряд чи хотіли фігурувати в таких скандальних історіях, як відмова від турботи про власних дітей. Таким чином, публічний список неплатників аліментів сприятиме своєчасній сплаті аліментів у визначеному судом розмірі, адже набагато легше заплатити всі заборговані дітям гроші, аніж назавжди втратити репутацію, опинившись на ганебній дошці», — говорить Сергій Павлюк.

«Дошка ганьби» працює

За його словами, впровадження публічного реєстру боржників  вже має приголомшливі результати, які підтверджують, що ті діти, які залишилися без батьківської опіки, ті діти, які були жертвами фактично безвідповідальності своїх батьків, почали отримувати ту мінімальну соціальну підтримку у вигляді аліментів, які їм заборгували їхні батьки. При цьому статус батьків, посада, соціальна роль тут значення не мають.

“Так, лише за перші три тижні роботи нового закону 160 мільйонів гривень було стягнуто на користь українських дітей. Таким чином, і українські мами, і  українські діти новому закону кажуть «дякую», — додає юрист.

Фото – Сергій Павлюк. Джерело – з власного архіву С. Павлюка

Чи не обмежуються права неплатників?

Санкції щодо злісних неплатників є дійсно жорсткими і в деяких моментах навіть є суперечності з приводу порушень прав людини, гарантованих Конституцією. Як пояснює Сергій Павлюк щодо відповідності обмежень Основному закону України, то, дійсно, Конституція гарантує (22 стаття), що при прийнятті нових законів чи внесенні змін до чинних не можна звужувати існуючі права і свободи. Але 33 стаття української Конституції допускає, що можуть бути певні обмеження у питаннях перетину державного кордону. Тому конституційні права “аліментних” боржників, які стосуються виїзду за кордон, у цьому випадку не порушуються.

«Але є порушення тут у праві користуватися автомобілем. Як відомо, боржники не мають право тимчасово користуватися транспортним засобом, поки не погасять борг перед дітьми. Це пряме порушення 41 статті Основного закону України. Конституція гарантує право кожному володіти і розпоряджатися своєю власністю. Тобто людина, маючи автівку, має право на її використання, а закон про аліменти це право обмежує — таким чином норма Конституції порушується», — пояснює юрист.

Новації на користь дітям: вже стягнуто 2 мільярди гривень

Як стверджує адвокат Олександр Гладенко, запровадження реєстру неплатників аліментів є дуже ефективним у боротьбі за права дітей.

“Мін’юст вже хвалиться позитивною статистикою по цьому питанню та стягненням понад двох мільярдів гривень після введення зазначених новацій”, — каже Олександр.

За його словами, впроваджуючи реєстр, законодавець виходив з особливого захисту прав дитини (що відображено й у Пояснювальній записці до законопроекту, як відсилка до Преамбули Конвенції про права дітей 1987 року), так і з того, що у батьків, окрім прав, існують і обов’язки щодо своїх дітей. Серед інших це й обов’язки щодо своїх дітей, зазначені у  статтях 18, 27 Конвенції про права дітей 1987 року та обов’язку утримувати своїх неповнолітніх дітей, закріплений у статті 180 Сімейного кодексу України.

Кількість недобросовісних батьків може зменшитися

Закон, як пояснює Олександр Гладенко, встановлює досить серйозний «арсенал» можливостей по заохоченню неплатників аліментів до виконання рішення суду.

“У таких осіб після спливу шести місяців несплати виникає ризик не тільки бути позбавлених прав на керування транспортом, володіння зброєю та відвідування інших країн, а й ще бути притягнутими до соціальних робіт та навіть адміністративного арешту.  З урахуванням такого широкого спектру та й самого факту знаходження особи у «почесному» переліку злісних неплатників аліментів можна прогнозувати, з одного боку, зменшення кількості таких злісних неплатників, а з іншого — збільшення правової обізнаності таких осіб з метою захисту своєї позиції у спорі”, — відзначив експерт.

Фото — Олександр Гладенко. Джерело — Фейсбук

Нагадаємо, в Мін’юсті повідомили, що санкції проти неплатників аліментів будуть ставати жорсткішими. Зокрема, буде посилена відповідальність для тих

Осіб — рівнозначно чоловіків та жінок, які ухиляються від підтримки своїх рідних дітей. Заплановано запровадження автоматичного збільшення розміру аліментів за їх несплату більше ніж протягом 1-го року: якщо батько чи мати протягом року не сплачує аліменти, то їх сума автоматично зросте аж на 30 відсотків. А якщо – протягом 2 років, то – на 50 відсотків. Ті, хто ухилявся від сплати аліментів протягом трьох років і більше, зобов’язані будуть виплатити суму вдвічі більшу.

Автор: Ірися Герцун

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статьяПредпринимателям нужно знать законодательство как «Отче наш», — глава Ассоциации
Следующая статьяДомашнє насильство: як піти від тирана