Вибори не за горами, а майбутні кандидати вже на злеті і по повній готуються до старту передвиборної кампанії! І Великодні свята вже показали, від кого виборцям перепаде за прихильність!
Днями міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на засіданні уряду виступив із несподіваною ініціативою – законодавчо посилити відповідальність за порушення виборчого права. На перший погляд ініціатива хороша і схвальна, і ми справді потребуємо таких змін, пише 24tv.ua.
Є одне «але» – від кого саме вони надходять? І чи не перетворяться усі ці ініціативи у банальний піар та тему для балачок без реальних наслідків? А може ми справді отак завтра заживемо «по-новому».
А тепер розшифрую. Пан Аваков та активісти руху «Опора» запропонували змінити виборче законодавство так, аби вибори проходили максимально чесно. Серед низки змін – як-то посилити покарання тюремним терміном за так звані «каруселі», підвищення розміру штрафів за явні порушення виборчого закону та запровадження адмінки за розголошення безпосередньо на дільниці виборцем своїх політичних уподобань.
Далі найцікавіше – на 6 років тюрми пропонують саджати кандидатів, які підкуповують виборців грішми та гречкою, а справжній шок та подиву суспільства викликала ініціатива дзеркально карати громадян, які ладні усі ці «подачки» приймати. Звісно, це правильно. Але ж чи спрацює така норма?
Я добре пам’ятаю, як на минулих виборах близьких мені пенсіонерів підкуповували і продуктовими наборами і навіть грішми на спеціально оформлену для таких цілей банківську картку. Відповідь тих виборців була простою – чому ж не брати, якщо дають! Добавка до пенсії зайвою не буде.
А пам’ятаєте як космічний мер Леонід Черновецький завдяки своїм любим бабусям отримав посаду київського міського голови і довів, що він таки потрібний киянам, перемігши на перевиборах. І я так само добре пам’ятаю аргументи тих, хто віддав за нього голоси – мовляв 100 гривень щомісячно до пенсії та продуктові набори ще жоден мер не додавав, звісно ми йому вдячні.
І ця, стара як світ, політтехнологія житиме вічно. От, приміром згадаємо, як цьогоріч наші майбутні кандидати активізувалися на Великдень. До речі, ми помітили фігуранти наших розслідувань, виявляється, найбільш турбуються про народ. А от ми, чомусь, розповідаючи про їхні махінації на посадах, такої шляхетної риси і не помітили.
Отже, найбільше пасок випікали та пороздавали кандидати від «Батьківщини». Фотозвіти заспамили «фейсбук» стірчку не лише мені. 5 тисяч пасок – до АТО, причому – з фотозвітами на найвідоміших інформресурсах. Трохи скромніше попіарили київські депутати – похвалившись благодійністю з власних «фейсбук» сторінок. За класикою жанру, ставку зробили на бабусь.
Щоправда, деякі депутати подбали і про дітей. Активісти порталу «Чесно» ледь не за руку спіймали тандем БППшників Вячеслава Непопа та Дмитра Андрієвського, які разом із пасками в одному із дитсадків докладали листівочки із власними зображеннями. До речі, пан Непоп – окрім того, що депутат київради, ще й директор такого собі КП «Житлоинвестбуд» УКБ і дуже полюбляє ремонтувати дитячі садочки за бюджетні мільйони. Щоправда, за ті ж самі ремонти з батьків регулярно збирають данину.
А от іще один безкорисливий благодійник. Володимир Шарій! Теж депутат, член земельної комісії Київради і… керівник такої собі КП «СПЕЦЖИТЛОФОНД». Тої «капешечки», що будує житло ніби для бюджетників, і вкладає в будівництво бюджетні гроші, а потім це житло продають як комерційне.
Так от, судячи з «фейсбук» сторінки Шарія, він відпрацював свята на вдячну аудиторію бабусь. Фото з його акаунту говорять куди більше, аніж я зможу промовити у ефірі.
І це ж лише початок! Якщо зміни до виборчого законодавства ухвалять, усі згадані нами кандидати та їхня вдячна аудиторія ризикує отримати судимість. Цікаво, це бодай когось із них налякає? Слабо віриться.
Хоча і тут є юридична лазівка. До того як кандидат офіційно не зареєструвався у цьому статусі — платити будь-кому та пригощати будь-кого має повне право. Отже, єдина надія на тверезий розум виборців. Обирати треба не за подачки, а за справи. Коли це зрозуміє більшість українців? Проста, банальна але єдина правильна позиція.
Свою долю і долю країни треба змінювати на краще. Особисто. І починати з малого — з власної принципової позиції, а не кілограму гречки.
