Історія про те, як мери Києва – від Омельченка до Кличка – допомагали красти земельну ділянку на Воздвиженці біля Подолу.

Як пишуть Наші гроші, будівництво ЖК «Подол Град Вінтаж» на Вознесенському узвозі, 28-30, входить до числа найбільш скандальних у Києві. Активно будувати житлові багатоповерхівки на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», ландшафтної пам’ятки та в зоні громадських будівель (по Генплану), розпочав Укрбуд Максима Микитася у 2018 році. Завдяки активній позиції громади Воздвиженки, будівництво вдалося зупинити ще на стадії фундаменту, але на початку цього року його поновили, користуючись реформуванням ДАБІ та карантином.

Особливої пікантності ситуації додає офіційний замовник незаконного будівництва – Київське учбово-виробниче підприємство № 3 Українського товариства сліпих (УВП-3 УТОС). Незрячі активно захищають незаконне будівництво, в якому їм має дістатися незначна частка квартир, і рік назад навіть проводили пікетування Київради з вимогою поновити зупинене будівництво. Як бідкалася директор УВП-3 УТОС журналістам, вже понад 15 років інваліди не можуть отримати свої квартири, хоча за цей час змінилося вже три інвестори

«Наші Гроші» вирішили детально розібратися в ситуації. Почнемо ми з того самого, з чого починається будівництво: яким чином УВП-3 УТОС отримало під будівництво житла і досі має в користуванні «валізу без ручки», тобто, земельну ділянку, на якій будівництво житлових будинків за законодавством неможливе.

Ера Омельченка: підробка документів – ключ до успіху

Враховуючи зміни законодавства за минулий час, почнемо з опису процедури, яку мало пройти УВП-3 УТОС під час отримання земельної ділянки в 2002-2004 рока.

1) Звернення до Київради з проханням про землевідвід із зазначенням площі ділянки і цілей відведення.

2) Отримання доручення Постійної комісії з питань містобудування та землекористування КМР на розробку проекту землевідведення.

3) Отримання висновків відповідальних органів щодо можливості розроблення проекту землеустрою із вимогами, що мають бути враховані.

4) Отримання доручення на розробку проекту землевідведення, після чого розробляється сам проект.

5) Погодження проекту землевідведення відповідальними органами, які мають перевірити виконання вимог, що було ними надано раніше.

6) Отримання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи.

7) Підготовка проекту рішення КМР та прийняття його на сесії Київради.

Як все відбувалося відповідно до документів із кадастрової справи.

1) УВП-3 УТОС листом від 20.11.2002 № 1009 звертається з проханням виділити додатково 0,1 га землі на вул. Воскресенський узвіз, 28, для будівництва житлового комплексу для робітників підприємства інвалідів по зору, інвалідів війни та інвалідів загального захворювання.

2) Постійна комісія з питань містобудування та землекористування КМР розглядає звернення та направляє для складання проекту відведення листом від 06.12.2002 № 225-ПК2-2320.

Після цього розгляд питання зависає, поки УВП-3 УТОС не укладає 23.06.2003 договір про спільне будівництво з інвестором ПП «Будмаш».

Довідка. Власником ПП «Будмаш» є Олексій Янчук. Він, як і його син Олександр Янчук були помічниками нардепа від Компартії Ігора Алексєєва. Керівником ПП «Будмаш» є Іван Блажчук. «Будмаш» був підрядником на будівництві житлового комплексу на Гоголівській, 43 та до 2003 року виступав інвестором будівництва житлових будинків Нацакадемією СБУ у пров. Лабораторному, 6.

3) Після укладання договору с ПП «Будмаш», починають надходити попередні погодження з дозволами на розроблення проекту відведення.

Головне управління містобудування КМДА надає  висновок від 12.09.2003 № 19-2061, що не заперечує проти розроблення проекту відведення у разі виконання ряду умов, серед яких визначення меж ділянки шляхом розроблення містобудівного обґрунтування (розробка подібних обґрунтувань передбачалася у разі, якщо наміри забудови не відповідають містобудівній документації) та подання розробленого проекту на погодження в Управління.

Від Головного державного санітарного лікаря України згідно листа від 19.09.2003 № 6880 приходить погодження, за умови виконання висновку Головного управління містобудування та погодження проекту в установленому порядку.

Від Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві Міністерства екології та природних ресурсів України надходить висновок №1842 від 06.11.2003 №08-8-20/7518, що вони не заперечують проти відведення в межах, що будуть визначені у складі містобудівного обґрунтування, розробленого та погодженого в установленому порядку.

Від Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт надходить лист від 23.10.2003 № 6188, що ділянка розташована на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та в межах археологічного пам’ятника. Проте, вони не заперечують проти розроблення проекту відведення, але за умови погодження і затвердження цього проекту за усталеним ладом, включаючи затвердження постановою Кабміну чи погодженням Верховною Радою.

4) Після збору всіх Висновків з вимогами до майбутнього проекту відведення, на початку 2004 року Головне управління земельних ресурсів надає Доручення про складання проекту землевідведення та починається розробка самого проекту. Тобто, розроблення проекту відведення розпочалося в лютому 2004 року, тому навіть теоретично документи, що датовані раніше, не можуть бути його погодженнями.

Тут слід акцентувати увагу на наступному. Без жодних офіційних звернень УТОС та доручень КМР, у КМДА вирішують подарувати додатково під будівництво житлового будинку ще 0.21 га з іншого боку наявної у УТОС ділянки.

5) Розроблений проект відведення, всупереч вимогам законодавства та попередніх висновків відповідальних органів, не подається на погодження, а відразу надходить до Головного управління земельних ресурсів КМДА. Там, за підписом начальника Головного управління і, одночасно, заступника голови КМДА, Анатолія Муховикова, відбувається службове підроблення Висновку від 09.07.2004 № 03-52/873, яким Головне управління погоджує проект «враховуючи позитивні висновки погоджувальних організації» та надається перелік наведених нами вище висновків, які:

  • по-перше, не є погодженнями проекту відведення, а лише погодженнями на розроблення проекту;
  • по-друге, вимоги зазначених висновків не виконані під час розробки самого проекту відведення.

6) На день раніше, Головне управління земресурсів КМДА видає негативнийВисновок державної землевпорядної експертизи від 08.07.2004 № 6164. Зверніть увагу, що Висновок ДЗЕ посилається знову на ті самі попередні висновки щодо можливості розробки проекту, як на погодження розробленого пізніше проекту. При цьому, погодження Головного управління земресурсів КМДА вказано без дати та номера, адже його на той момент ще не існувало.

Як зазначено у цьому висновку, проект відведення потребує погодження, тому розглянута документація повертається на доопрацювання як така, що не в повній мірі відповідає чинному законодавству.

Зазначений висновок підписаний начальником управління та експертизи А. Кадомським та начальником експертно-аналітичного відділу О. Бережним.

Але в Кадастровій справі є ще один Висновок ДЗЕ з тим самим номером 6164, підписаний (з резолюцією «При умові врахування зауважень») лише начальником управління та експертизи А. Кадомським. І цей висновок вже позитивний, згідно до якого проектні матеріали відповідають всім вимогам і рекомендуються до затвердження.

7) Далі події розвиваються швидко: вже 15.07.2004 проект «зарубує» юридичне управління, але керівництво Київради все одно в цей день виносить завідомо незаконний проект рішення на розгляд сесії, де Київрада успішно і приймає рішення № 419-20/1829, яким УВП-3 УТОС передає в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,57 га для будівництва житлового комплексу на Вознесенському узвозі, 28–30.

Вже після затвердження Київрадою цього незаконного проекту відведення, у КМДА організовують два додаткові погодження – від Державної служби охорони культурної спадщини (від 26.08.2004 № 22-1384/35) та Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА (від 18.09.2004 № 19-8221), про що відкрито роблять записи на зауваженнях юридичного управління.

До речі, у Висновку Головного управління містобудування, не приховуючи, вказали, що ділянка розташована на території, що за функціональним призначенням належить до території громадських будівель та споруд. Нагадаємо, що на таких територіях не передбачено будівництво житла.

Як всі вже пересвідчилися, ні про яку законність відведення у 2004 році ділянки, на якій зараз відбувається будівництво ЖК «Подол Град Вінтаж», навіть не йдеться – повне ігнорування вимог законодавства та неприкрита підробка документів за часів головування Олександра Омельченка.

Навряд хтось почне стверджувати, що посадовці безкоштовно йшли на злочин, щоб допомогти інвалідам отримати квартири. Міська влада зробила незрячих заручниками, щоб під їх прикриттям проштовхувати будівництво житлового будинку в ексклюзивному місці з непоганим прибутком для інвестора зі зв’язками.

Ера Черновецького-Попова: Конституційний Суд Київраді не указ

Наступні зміни із ділянкою відбулися у 2007 році, коли Київрада рішенням від 13.12.2007 № 1439/4272 внесла незначні коригування у вид використання земельної ділянки, замінивши слова «житлового комплексу» на «житлового будинку з об’єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом» та додавши новий перелік листів-погоджень і інші непринципові зміни. Тому перейдемо відразу до питання, як УВП-3 УТОС отримало ділянку в постійне користування.

За два місяці до завершення строку дії договору оренди, УВП-3 УТОС звертається листом від 09.02.2010 № 51 до Київського міського голови Леоніда Черновецького з проханням про оформлення права постійного користування земельною ділянкою замість оренди, на що вони мають право, як підприємство інвалідів.

Вже 15 квітня 2010 року, на підставі цього звернення затверджується технічне завдання, але не на передачу земельної ділянки в постійне користування, а на внесення змін у рішення Київради від 15.07.2004 № 419-20/1829, яким планується замінити передання в короткострокову оренду на надання в постійне користування.

Тут слід нагадати, що за рік до цього, 16.04.2009, Конституційний Суд України прийняв одне із найбільш відомих та часто вживаних органами місцевого самоврядування рішення № 7-рп/2009. У цьому рішенні, КС висловив наступну правову позицію:

«Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання».

Рішення Київради від 15.07.2004 № 419-20/1829 про передання УВП-3 УТОС в оренду земельної ділянки, є саме таким ненормативним правовим актом, яке вичерпало свою дію фактом укладання договору оренди, тому Київрада жодним чином вже не могла його змінювати.

Навіщо було обрано такий, завідомо незаконний з порушенням рішення КС, спосіб надання ділянки в постійне користування?

Відповідь на це питання проста. Надання ділянки з порушенням вимог Генплану під житлове будівництво на території громадських будівель та споруд, в будь-якому разі незаконне. Але якщо ділянку надавати окремим новим рішенням, то відповідальність лягає на чітко визначених посадових осіб КМДА, які погодять надання в користування. А якщо вносяться зміни в старе рішення, то в порушенні Генплану як завжди «винні попередники», а рішення КС порушила Київрада, депутати якої не несуть відповідальності за свої колегіальні рішення.

Провести рішення до зміни керівництва КМДА не встигли, а потім просування проекту зупинилося. Чому саме зупинилося? Відповідь є в матеріалах кадастрової справи.

У листі від 06.07.2011 № 165 на ім’я профільного заступника голови КМДА Михайла Кучука, директор УВП-3 УТОС прямо пише, що технічна документація двічі подавалася на погодження Кучуку, але поверталася. А в травні під час особистого прийому, Кучук пообіцяв все погодити, якщо буде знайдено інвестора для будівництва.

13 липня 2011 року цей лист від УВП-3 УТОС про укладання договору з ТОВ «Нове Місто!» надходить до КМДА і в цей самий день Михайло Кучук відправляє резолюцію – додати до справи договір з інвестором та виносити на сесію.

Зверніть увагу на копію цього договору, що була додана до кадастрової справи. По-перше, у УТОС був діючий інвестор будівництва, а 01.07.2011 вони домовилися про передачу будівництва від нього до нового інвестора. По-друге, копія договору завірена мокрими печатками ТОВ «Нове Місто!», яке юридично не має жодного відношення до надання земельної ділянки УВП-3 УТОС. Тобто, саме цей новий інвестор прямо домовлявся та передавав документи для землевідведення.

До речі, як розповіла ЗМІ нинішня директор УВП-3 УТОС, цього інвестора порадили саме в КМДА.

Довідка. ТОВ «Нове Місто!» у 2011 році заснували киянин Анатолій Гречуха і Олександр Марченко з Вишгорода. «Нове Місто!» є співвласником ТОВ «Нове місто – Інвестиції» разом з одеситами Ігорем Гнатенком і Олександром Соколовським. Останній є також власником ТОВ «Укрстрой Сервіс», якою раніше володів чиновник Одеської міськради. У 2017 році «Укрстрой Сервіс» виграв підряд на 105 млн грн на ремонт колишньої будівлі заводу «Краян», за продаж якої за заниженою ціною мер Одеси Геннадій Труханов потрапив на лаву підсудних.

Як відомо, Михайло Кучук, до того як стати заступником голови КМДА з 1990-х років працював в Одеській міськраді, зокрема, у 2005-2010 роках бувзаступником мера Одеси. Після призначення Кучука у 2010 році заступником голови КМДА одеські компанії почали регулярно вигравати комунальні підряди в столиці. Фірма «Ростдорстрой» з бізнес-угрупування Геннадія Труханова та Юрія Шумахера станом на 2012 рік отримала підряди в Києві щонайменше на 400,29 млн грн. У цьому році одеське видання «Монітор» писало, що Труханов пропонував Кучуку посаду віце-мера, але той відмовився, втім, посаду зайняла людина Кучука – Сергій Підгайний.

Після появи нового інвестора, питання про передачу в постійне користування з порушенням правової позиції Конституційного Суду швидко вирішується рішенням Київради від 06.10.2011 № 341/6558.

Ера Кличка: захистимо в суді діяння попередників

В «еру Кличка» УВП-3 УТОС зайшло з ділянкою в постійному користуванні та інвестором від попередньої влади. ТОВ «Нове Місто!» вистачило запасу швидкості, щоб зібрати дозвільні документи, але запустити саме будівництво вони вже не змогли.

14 вересня 2017 року ТОВ «Нове Місто!» віддає свої права та обов’язки ТОВ «Будгруппроектінвест-2», бенефіціарним власником якого на той момент по е-декларації був фаворит діючої міської влади Максим Микитась.

В серпні минулого року, намагаючись зупинити незаконне будівництво, ОСН «Вуличний комітет Воздвиженка» та власник приватної школи поряд із будівництвом ТОВ «Оптимум-Капітал» звертаються з позовом до суду з вимогою визнати протиправними та скасувати рішення Київради про передачу ділянки та акту на право постійного користування УВП-3 УТОС.

Серед відповідачів – Київрада, а третьою особою на стороні відповідача – Департамент земельних ресурсів КМДА. Чи знали їх представники про незаконність землевідведення? Мали знати, адже вище ми аналізували документи, що у складі Кадастрової справи зберігаються саме у Департаменті земресурсів КМДА.

Враховуючи, що у суді вирішувалося питання про незаконність дій попередників, підлеглі Віталія Кличка могли зайняти позицію на кшталт такої, надавши до суду всі необхідні докази:

«Визнаємо позов і просим його задовольнити.

За Генпланом там територія громадських будівель і споруд, тому передавати під будівництво житлового будинку не мали права. Київрада давала дозвіл на відведення додатково 0,1 га в одному місці, а без дозволу додали ще 0,21 га в іншому. Проект землеустрою не був погоджений, а за його погодження видали невиконані висновки з вимогами до розроблення проекту. Державна землевпорядна експертиза була негативною, а ця позитивна з тим самим номером і датою – підробка.

А надання в постійне користування в 2011 році з порушенням рішення Конституційного Суду взагалі недопустиме – рішення КС для нас святі, допоки міський голова Віталій Кличко є головою КМДА!»

Але відставимо мрії і повернемося до реальності, в які Київрада та Київзем виступили на захист незаконних рішень попередників та просили суд відхилити позов.

Як наслідок, Господарський суд Києва прийняв рішення від 23.12.2019 по справі № 910/11316/19, в якому:

  • порушення Генплану відхилили юридичною нісенітницею, що Генплан визначає категорії земель, а не функціональне призначення територій;
  • відсутність клопотання та дозволу Київради на додаткові 0,21 га не помітили;
  • невиконані висновки з вимогами до розроблення проекту видали за позитивні висновки самого проекту землевідведення;
  • замість негативного висновку державної землевпорядної експертизи № 6164 від 08.07.2004, посилання на підроблений позитивний з тим же датою та номером.

Про правову позицію Конституційного Суд, суд господарський вирішив навіть не згадувати.

Як бачимо, за останні 20 років на рівні місцевого самоврядування в Києві нічого принципово не змінюється, окрім прізвищ голів КМДА та назв інвесторів, які у спадок від попередників отримують корупційні схеми та незаконні будівництва.

А в ситуації з незаконним землевідведенням на Вознесенському узвозі, нам залишається лише чекати рішенням апеляційного суду та сподіватися, що апеляційна Феміда сліпа при прийнятті рішення, а не дослідженні доказів.

І наостанок. На жаль, це не весь перелік чиновників, які забруднились в цій історії У наступній частині згадаємо всіх тих, хто давав «дозволи на будівництво», і як вони це робили.

 

Георгій Могильний для «Наших грошей»

Предыдущая статьяЛето не пощадит украинцев, появился неутешительный прогноз: «град, засуха и…»
Следующая статьяВ УПЦ МП приняли решение о паске в карантин