Президент Володимир Зеленський дав перше після початку війни України з РФ велике інтерв’ю незалежним російським журналістам із «Медузы», «Дождя», «Коммерсанта» і «Новой газеты».

Сайт «Апостроф» зібрав головні висловлювання українського лідера на найважливіші теми.

Маріуполь

Російські нацисти влаштували у Маріуполі гуманітарну катастрофу. До міста не можна привезти продукти, ліки та воду. Військові РФ обстрілюють гумконвої та вбивають водіїв вантажівок.

Окупанти в Маріуполі викрали та вивезли до Росії понад дві тисячі українських дітей, і тримають їх там як обмінний фонд.

Українські військові можуть, але не підуть із обложеного Маріуполя, не покинуть поранених і тіла загиблих товаришів.

Обмін полоненими та тілами

Київ готовий обміняти російських військовополонених на українців «усіх на всіх» не чекаючи закінчення війни, проте Москва поводиться «по-скотськи», захоплюючи навіть цивільних.

Україна готова віддати Росії тіла знищених окупантів, проте РФ поводиться з трупами своїх військових гірше, аніж із домашніми тваринами. Вона пропонує тримати їх у пакетах, аби лише не відправляти на Батьківщину.

Бойкот російської мови та росіян

Найгірше російській мові зробив Путін. Він завдав непоправної шкоди, і люди будуть соромитись за межами Росії розмовляти в суспільстві російською.

Кожен день війни в Україні ставить під питання взагалі розуміння, що таке російська мова. Люди не хотітимуть читати, дивитися кіно, говорити нею.

Міжнародний бойкот російських спортсменів, які «не мають до політики жодного стосунку», — правильне рішення. Бойкот має дати зрозуміти, що коли в Україні помирають, росіянам має бути хоча б дискомфортно.

Відносини між народами

Після 24 лютого у Зеленського та всього населення України дуже погіршилося ставлення до народу Росії, попри те, що там залишилося чимало людей, які нас підтримують.

Росія має поважати українців та державну мову України, а не говорити, що це мова неписьменних людей.

Агресія Росії проти України – найстрашніше розчарування, яке сталося. Розчарування, що перейшло у ненависть народів.

Про переговори та гарантії

На переговорах про припинення війни взагалі не йдеться про «денацифікацію» та «демілітаризацію». Україна взагалі не сяде за стіл переговорів, якщо Росія порушуватиме ці питання.

Київ готовий обговорювати питання нейтралітету, без’ядерного статусу і, найголовніше, гарантій безпеки України. Але це не має бути ще один папірець а-ля Будапештський меморандум.

Рішення про зміни до Конституції про без’ядерний статус та гарантії безпеки може бути прийняте на референдумі протягом кількох місяців.

Джонсон, Байден, Дуда та Ердоган не сядуть за стіл переговорів і не підпишуть гарантії безпеки Україні, поки Путін не дасть своїм військам наказ вийти з нашої країни.

Зустрічі Зеленського з Путіним та підписання договору достатньо для початку виведення військ РФ з України. Після виходу окупантів гаранти все підпишуть.

90% біженців, жінок та дітей, хочуть повернутися до своїх будинків у перший день закінчення пострілів. А чоловіки здебільшого взагалі нікуди не поїхали.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статьяМитниця бере добро: як в час війни митники наживаються на контрабанді
Следующая статьяПотенційний вантаж-200: бойовий дух окупантів нижче «ватерлінії»