Ідея базового доходу іноді активно обговорюється і навіть точково впроваджується в різних країнах, але потім тихо згасає. В Україні поки що далі розмов справа не йшла, але тут у уряду виникла свіжа ідея – запровадити базовий дохід для пенсіонерів.
Як повідомляється на сайті Кабміну, в уряді задумали закріпити базовий пенсійний дохід на рівні законодавства, пише КП в Україні. Більше того: відповідний законопроєкт вже «напрацьований» та отримав схвальні висновки від Світового банку та Міжнародної організації праці, а запровадити його планують у 2023 році.
“Нічого не зрозуміло”
Безумовний базовий дохід передбачає виплату грошей «просто так», але щодо пенсіонерів це взагалі не можна застосувати. З повідомлення на урядовому порталі мало що зрозуміло, але не виключено, що базовим доходом планують замінити пенсії, які, як відомо, сплачуються зовсім не просто так – люди заробляли все своє трудове життя.
В уряді відрапортували, що середній розмір пенсії станом на 1 липня 2022 року становив 4437 гривень, що майже на 660 грн більше, ніж рік тому, а також нагадали про послідовне охоплення пенсіонерів віковими надбавками до пенсії (людей віком від 80 років – у 2020 році), людей віком від 75 років – у 2021 році). Виходячи з цього, чиновники дійшли висновку, що фактично вони вже впровадили елементи базового пенсійного доходу і протестували їх на практиці під час пандемії та військового стану.
Озвучено навіть «формулу» нової пенсії: базовий пенсійний дохід плюс індивідуальні пенсійні накопичення. Причому, як відомо, самі пенсійні накопичення – це питання не просто далекої, а дуже далекої перспективи, адже на сьогодні їх немає. Економісти не раз говорили, що для запуску накопичувальної пенсійної системи потрібно не менше 25 років.
Незважаючи на це, в уряді оптимістично заявляють, що їхня «формула» дає пенсіонерам необхідний захист, а молодим людям – гідну пенсійну перспективу.
Як це буде працювати, поки що незрозуміло навіть експертам.
– Судячи з того, про що йдеться на сайті Кабміну, для всіх буде введено одну базову пенсію, а решта – накопичувальна, – припускає аналітик Данило Монін. – Хоча, говорячи відверто, все це може бути задумане і по-іншому: із повідомлення мало що зрозуміло.
Піар та популізм
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що рішення української влади про базовий доход – це піар, у ході якого на базовий дохід легким рухом руки перетворяться доплати пенсіонерам.
– Наприкінці ХХ століття низка американських та європейських учених почали обговорювати ідею про якийсь «базовий дохід», який має отримувати кожен громадянин країни під контролем держави, і з того часу подібні ініціативи витають у повітрі, – каже експерт. – Щоправда, у жодній країні світу ці експерименти успішними не були. Щодо України, то у нас і раніше пенсіонерам старше 70 років робили доплати, бо їх мало, а тепер хочуть це обіграти та зробити це у вигляді доплат у рамках базового доходу. Щоб піар вийшов ще гучнішим, у майбутньому пообіцяли доплати пенсіонерам віком від 65 років. Щоправда, ніхто не розуміє, коли настане це майбутнє.
На думку Охріменка, реалізація цієї ідеї є малоймовірною. В Україні склалася критична ситуація з Пенсійним фондом: грошей катастрофічно не вистачає і не вистачатиме. Тому політика невеликих доплат найстарішим пенсіонерам продовжиться, але ілюзій із цього приводу годі й плекати. Пенсії були низькими, так і залишаться.
Популістським кроком назвав ідею базового прибутку аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак.
– Базовий дохід – це регулярна виплата певної суми громадянам країни без жодних умов, – пояснює Орищак. – Такий дохід може бути реалізований на національному, регіональному чи місцевому рівнях, але щоб реалізувати таку ідею, країна має бути в змозі вільно розпоряджатися своїм бюджетом. А ми поки що набираємо нові борги і важко платимо по старих. Тому, гадаю, це черговий популістський крок влади.
Перспективи також безрадісні, продовжує аналітик. Чисельність населення країни скорочується через війну з Росією, отже демографічна криза лише посилюється.
«Це просто назва»
Те, що автором і навіть, можна сказати, «амбасадором» даної ініціативи була Марина Лазебна, яка вже залишила посаду міністра соціальної політики, зовсім не означає, що разом з нею піде ідея. Як повідомляється на сайті Кабміну, необхідний законопроєкт вже напрацьований і навіть отримав схвальні висновки від Світового банку та Міжнародної організації праці.
Олександр Охріменко каже, що, очевидно, українські чиновники, як завжди, націлені, щоб «було як у ЄС». А в Європі, нагадує експерт, державна пенсія є мінімальною, і її за бажання цілком можна називати базовим доходом. Решта – це накопичувальна пенсія.
Але на запуск накопичувальної пенсії знадобляться десятиліття, а щоб виплачувати людям гроші у розмірі базового доходу, у бюджеті потрібні просто величезні гроші, продовжує експерт. Водночас можна просто поміняти назву «прожитковий мінімум» чи «доплати» на «базовий дохід». Тому, вважає економіст, доплати пенсіонерам назвуть базовим доходом і піаритимуться на цьому.
– Думаю, що базовий дохід у розумінні уряду – це заслужена пенсія плюс невелика доплата для того, щоб людина мала достатньо грошей на нормальне життя, – вважає Охріменко. – Бо ж мета базового доходу – щоб у країні не було жебраків.
Економіст Олександр Гаврутенко додає: йдеться про об’єктивну неспроможність нинішньої системи загальнообов’язкового державного соціального страхування самостійно, без дотацій із держбюджету забезпечувати необхідне пенсійне забезпечення. У зв’язку з цим держава на законодавчому рівні зобов’язується забезпечити непрацездатним громадянам мінімальні пенсії.
– По суті термін “базовий гарантований пенсійний дохід” є компіляцією таких застарілих понять, як “мінімальний прожитковий мінімум” та “солідарна чи державна пенсія”, – каже економіст. – До того ж, нова назва добре поєднується з поняттям «накопичувальні пенсії». Власне, у цьому й полягає логіка сучасної пенсійної системи, до якої ми рано чи пізно маємо прийти: єдиний для всіх мінімальний базовий пенсійний дохід, гарантований державою, та пенсійні накопичення громадян за підсумками їхньої особистої трудової діяльності.
