Першу професію здобудуть вже у школі
Давати школярам професійну освіту у старших класах, що передбачено 12-річною системою навчання, можуть розпочати вже наступного року – на три роки раніше запланованого. Глава Державної служби якості освіти Руслан Гурак висловив думку, що здійснити такий перехід має сенс уже з 2024 року замість 2027-го.
Що це означає? Окрім 12-річної програми навчання, як у більшості країн Європи, вже у школі діти отримуватимуть профільну, а не загальну освіту. Тобто першу професію вони матимуть разом із атестатом. Це стосується дітей, які після дев’ятого класу базової освіти оберуть професійний напрямок. Є також ще один варіант – академічний напрямок, якому присвятять останні три роки у школі ті, хто далі збирається вступати до вищих навчальних закладів.
Ця новина сколихнула батьків та вчителів. Багато хто був шокований такою «оперативністю», адже ані педагоги, ані самі діти не розраховували на швидку перебудову.
Майже через тиждень на цю ідею зреагував і новий міністр освіти Оксен Лісовий. У понеділок, 24 квітня, він запевнив на своїй сторінці у фейсбуці, що пришвидшеного переходу не буде.
«Перехід на 12-річну систему шкільної освіти запланований у законі на 2027 рік.
Він має відбутися в межах реформи «Нова українська школа».
По-перше, для такого переходу необхідно мати затверджений державний стандарт про профільну старшу школу. Наразі він лише розробляється. По-друге, перехід вимагатиме чималих коштів, які нині у бюджеті не передбачені. Тому такі зміни на 2024 рік зараз не плануються», — написав Лісовий.
Нагадаємо, за 12-річною програмою «Нової української школи» учні гризуть граніт науки вже шість років – навчання дітей, які пішли до школи у 2018 році, було розраховане на 12 класів.
Чому таке прискорене нововведення у школах не на часі і чи є у ньому бодай якісь переваги, KP.UA. дізнавалась у педагогів.
Після нашої школи не беруть до вишів у Європі
Вчителька математики ліцею №7 у Нововолинську (Волинська область) Наталія Венгрин, яка веде уроки у TikTok, на Youtube та викладає їх у Facebook, ідею 12-річного навчання загалом схвалює. Але є нюанси.
Вчителька математики ліцею №7 у Нововолинську Наталія Венгрин. Фото: facebook.com/Математика з Наталією Венгрін
– Мета хороша, але які методи будуть використані для її досягнення – це інше питання, – розмірковує у розмові з KP.UA Наталія Венгрин. – Ввести у 10-12-х класах профільну освіту – це правильно. З власного досвіду знаю – випускники, які після 11-го класу поїхали вступати до Італії, не змогли це зробити, бо немає дванадцятого класу школи. Скрізь у Європі, як я розумію, 12 класів мають бути відпрацьовані у школі.
На думку математика, плани розділити шкільну освіту на професійну та академічну звучать дуже привабливо. Початкова школа за такої системи займає чотири роки, базова середня освіта – п’ять років.
Академічний напрямок останніх трьох класів передбачає поглиблене вивчення предметів різного рівня складності, який також можна вибрати.
Правильно прорекламувати
Після здобуття професійної освіти також можна вчитися далі або одразу йти працювати.
— Це дуже правильно, якщо в останніх класах розвантажать дітей – вони профільно працювали б з тими предметами, які для них будуть основними, а все інше – факультативно, — зазначає Наталя Венгрин. — Не відкинеш математику повністю — вона потрібна і для історика, але не в тій же кількості, що для математика. Математика для математика має бути одна, для історика – інша, для філолога – третя. Я завжди вірю в краще, але поки що дуже багато питань та нюансів у «Новій українській школі», хоча сама по собі це гарна задумка.
Програму, як пояснюють педагоги, яку раніше діти опановували за два роки, тепер розтягнуто на три. У повільному темпі освоїти предмет буде простіше і не так поверхово.
— Якщо залишити ті ж три години математики на тиждень, але вести три роки, звичайно, вийде більше годин — дитина більше знатиме і бути впевненішою в собі, — зазначає Наталя Угоррин. — Знання мають бути не на папері, а в голові. А швидко все вивчити не можна.
Дітям же, як зазначають вчителі, байдужі нововведення. Ті, хто не хоче вчитися, підуть зі школи вже після дев’ятого класу – до училищ.
– Моя донька закінчувала коледж архітектури, будівництва та дизайну у Львові, – наводить приклад Наталія Венгрин. — Її академічна освіта слабша за шкільну, але професійна – бомба! Якби це правильно прорекламувати, що профільна освіта – це шикарно… Дитина, яка не хоче чи не може навчатися у виші, а працюватиме – їй би дати професію та якісну освіту. Я дуже сподіваюся на пана Оксена (Оксен Лісовий, міністр освіти та науки. – Авт.), дуже.
Готуватись до переходу треба заздалегідь
Олександра Демкура, директор школи у селищі Гусятин Тернопільської області, вважає, що готуватися до переходу на профільну освіту у старших класах у 2024 році, якщо такі плани справді почнуть реалізовувати, треба розпочинати вже зараз.
Олександра Демкура, директор школи у селищі Гусятин Тернопільської області. Фото: facebook.com/Олександра Демкура
– За бажання це можна зробити, все залежить від того, як спрацює вся наша освітня вертикаль, починаючи від міністерства і закінчуючи нами на місцях, – розмірковує Олександра Демкура. — Але це треба робити заздалегідь, хоч би за рік — уже починаючи з вересня працювати, а не в останні місяці перед початком навчального року. Це дуже велика системна робота.
Такий швидкий перехід можливий, на думку педагога, якщо адаптувати програму старших класів під здобуття профільної освіти. Це може бути перехід лише на рівні коледжів.
— Але чи вдасться це вже 2024-го – під великим питанням, – зазначає директор школи Олександра Демкура. – У мене великі сумніви щодо цього. Чи буде підтримана 12-річна освіта – час покаже. У нас новий міністр освіти, який порушує питання про розвантаження шкільних предметів. Так що як буде далі, поки що важко сказати. Сам задум непоганий — за аналогією з європейською шкільною освітою, де діти мають вибір швидше визначитися з професією, а не вивчати всі предмети. Але наскільки наша система освіти готова до такого переходу вже наступного року?
Перевага нової системи, як вважає Олександра Демкура, полягає в тому, що розвивати свої таланти та будувати своє професійне майбутнє діти зможуть зі шкільної лави.
Потрібно провести експеримент
Викладач київської гімназії міжнародних відносин № 323 Оксана Ходорич мінусом таких поспішних змін у школах (якщо вони будуть) вважає відсутність їхньої перевірки на практиці.
– Треба, щоб було проведено експеримент – усі інновації мають проходити апробацію, – зазначає KP.UA Оксана Ходорич. – І має бути експертна оцінка педагогів, вчителів, які працюють у старшій школі. Позитиву багато, але ж має бути матеріальна база для такої освіти. Якщо матеріально та морально під час війни до цього готові – то немає проблем. Але мені здається, треба, щоби був підготовчий час. А то у нас усі інновації робляться так: р-р-раз! — і вони вже є.
Також варто було б поцікавитись і думкою батьків, вважає Оксана Ходорич.
— А може, батьки хочуть, щоб їхні діти здобували класичну освіту, – каже викладачка. — У нас за цією моделлю побудована школа, і я не бачу недоліків у тому, що діти багато чого знають. І для себе не бачу недоліків у тому, що я по ній навчалася. Нова — «вау, яка класна!», але вона дорога, до кожного предмета потрібен учитель. Це дорого. Можливо, країна не може зараз…
На думку Оксани Ходорич, не завадило б попередньо ознайомити батьків школярів і дітей з тим, що на них чекає у разі швидкого переходу на 12-річку.
– Це прогресивне цікаве явище, але навчання – це робота, – наголошує викладач. — Цікаво має бути в садочку та молодшій школі. Якщо дитина тільки грається — вона і дорослою гратиметься. Дуже багато дітей зараз погано соціалізовані у дорослому житті – вони звикли нічого не робити у школі.
А в школі, зазначає педагог, діти мають працювати, адже її й вигадали для того, щоб підготувати їх до дорослого життя та праці.
