Під час липневого саміту НАТО у Вільнюсі, на який запрошено президента Володимира Зеленського, обговорюватиметься членство України в організації. Україна, як заявив глава МЗС Дмитро Кулеба, не вимагає негайного прийняття до складу Альянсу, але на майбутньому саміті хоче отримати від союзників конкретику – чіткий графік вступу. «Слово і діло» вивчило настрої союзників щодо членства України.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 20 квітня вперше за час великої війни приїжджав до Києва.
На пресконференції із Зеленським він підтримав євроатлантичні прагнення України. «Майбутнє України в євроатлантичній родині. Майбутнє України у НАТО. Усі союзники згодні із цим. Водночас, основна увага Альянсу, союзників по НАТО зараз, спрямована на забезпечення перемоги України», – заявив генсек.
Однак, наприклад, Угорщина явно не в захваті від такої перспективи. Прем’єр Віктор Орбан у Twitter репостнув новину зі словами Столтенберга, прокоментувавши її промовистим: «Що?!».
Загалом союзники визнали, що Україна має стати членом НАТО, але після перемоги у війні.
Президент Литви Гітанас Науседа, чия країна влітку прийматиме саміт, також погоджується з тим, що Україні потрібно дати конкретний план для членства. «Замість того, щоб повторювати заїжджені фрази про відчинені двері НАТО, нам потрібно знайти більш конкретні механізми для швидкої інтеграції України в простір НАТО після закінчення війни», – сказав він.
До речі, Сейм Литви ухвалив резолюцію, де є пункт про те, що Україну на саміті потрібно офіційно запросити приєднатися до блоку.
У Канаді та Чехії також вважають, що Україна має бути членом НАТО. Президент Чехії Петро Павло зазначив, що українські військові, ймовірно, будуть найдосвідченішими в Європі.
Прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін наголошувала, що якби Україна була у складі Альянсу, то і цієї війни не було б: «Якщо є один кордон, який росія не перетне, то це кордон НАТО».
Велика Британія, за словами міністра закордонних справ Джеймса Клеверлі, також хоче підтримати Україну на шляху до НАТО. «Дуже важливою є послідовність дій – і сьогоднішня робота полягає у тому, щоб допомогти їм захистити себе», – зазначив він.
Схожа риторика у США: у квітні держсекретар Ентоні Блінкен заявив, що двері НАТО відчинені, але зараз потрібно зосередитись на підготовці до контрнаступу.
