Поки росія за всіма ознаками готується до затяжної війни, Україна називає 2023рік вирішальним і має намір зробити все для повернення територій. Військова перемога України над окупантами – один із чотирьох основних сценаріїв закінчення війни, які розглядають наші та західні аналітики. Детальніше про ці сценарії і що вони означатимуть для всіх сторони конфлікту – на інфографіці «Слово і діло» (за даними Центру протидії дезінформації).

Ідеальний сценарій, якого, як заявляв Володимир Зеленський, Україна хоче досягти вже у 2023 році – абсолютна військова перемога над росією: це означатиме повернення всіх окупованих територій, у тому числі Донбас та Крим.

Винятково своїми силами Україна не зможе реалізувати такий сценарій – потрібна стабільна військова та фінансова підтримка західних союзників. «Якщо недостатньо зброї, набоїв, снарядів – то ми, звісно, можемо програти. Але головне, що ми втрачатимемо наших людей. Це буде ще один виклик для нашої країни. Найбільша проблема, яка може статися – слабкість усередині нашої країни. Я навіть не хочу думати про те, що наступного року 24 лютого ми будемо в такій ситуації, як зараз. Це було б жахливо», – казав президент на пресконференції, присвяченій роковинам повномасштабного вторгнення.

Для росії військова поразка цілком реально може обернутися крахом системи влади, активізацією опозиційних сил і навіть можливим розпадом країни.

Такі ж наслідки росію чекають у разі насильницької втрати влади путіним – це може статися внаслідок його смерті, революції в росії або «дворцового перевороту». Війна в такому разі відразу закінчиться, оскільки у рф не буде можливості її вести в умовах внутрішнього хаосу.

Як зазначають у ЦПД, за такого сценарію у росії певний час не буде сильної центральної влади, опозиція отримає можливість перезавантажити внутрішній та зовнішньополітичний курс, а суб’єкти федерації боротися за свою незалежність.

Менш імовірним, ніж рік тому, вже виглядає найнегативніший сценарій – військова перемога росії над Україною. Такий варіант передбачає, що окупанти переходять у наступ та захоплюють інші міста України, змушуючи владу погодитись на капітуляцію. Що згодом означатиме поглинання України росією.

Поразка України мала б катастрофічні наслідки: під загрозою російської агресії відразу опинилися б країни східної Європи. Крім того, у разі перемоги росія могла б створити антизахідну коаліцію з такими авторитарними та диктаторськими режимами як Іран, Сирія, Північна Корея та Китай.

Насправді «великий» зимовий наступ росії, на який усі чекали на початку року, виявився не таким масштабним і при цьому провальним. Війська рф зосередилися на захопленні Донбасу, а точніше ведуть запеклі бої за Бахмут.

І, на думку американської розвідки, з нинішнім потенціалом росія не зможе розпочати новий великий наступ, а вважатиме «перемогою» заморожування конфлікту та закріплення на окупованих територіях України.

Цей четвертий сценарій – багаторічне затяжне протистояння без серйозних рухів лінії фронту – теж є небезпечним і доволі правдоподібним. Війна в такому разі триватиме роками, послаблюючи економічний та військовий потенціал України, яка, до того ж, була б під загрозою регулярних обстрілів. Міжнародна підтримка у такому разі також може ослабнути.

А у росії за такого сценарію буде час для мобілізації економіки та населення.

Нагадаємо, видання Foreign Affairs описувало три основні сценарії поразки росії у війні.

Які території ризикує втратити росія після поразки – на інфографіці «Слово і діло».

Аналітики також назвали Insider шість сценаріїв закінчення війни в Україні.

У свою чергу керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов вважає реальним вийти на кордони України 1991 року цього року.

У США, якщо вірити злитим у мережу документам Пентагону, вважають, що війна між росією та Україною, ймовірно, затягнеться до 2024 року. Однак жодна із сторін не доб’ється перемоги.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Previous articleВійна в Україні: які цивільні аеропорти були зруйновані чи пошкоджені під час бойових дій
Next articleЗамість призову – “курс молодого бійця”? Яким може бути майбутнє нашої армії