Український ринок праці – знову у дефіциті, пише ctrana.online. Якщо з початку війни зменшувалася кількість вакансій та наростало безробіття, то зараз на підприємствах заговорили про нестачу персоналу. Зокрема, йдеться про робітників.
«Директорів можна знайти, немає проблем з бухгалтерами та іншим офісним персоналом. Але представників робітничих професій не вистачає. Наприклад, немає механіків, слюсарів, електриків, що фактично паралізує роботу СТО», — розповів нам співвласник «Еліт таксі» (одне з напрямів бізнесу – автосервіс) Андрій Антонюк.
Про проблеми з робітниками говорить і голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук. «Дефіцит — практично за всіма кваліфікованими кадрами», — констатує він.
За словами директора Інституту професійних кваліфікацій Родіона Колишка, дефіцит робітників зараз на 20-25% більший, ніж до війни, за підсумками 2021 року.
Антонюк каже, що одна із причин дефіциту робітників – масова мобілізація. «У нас із 6 механіків 5 отримали повістки. ЗСУ, як і бізнесу, потрібні кваліфіковані фахівці», — пояснив Антонюк. На підприємствах кажуть, що бронювання співробітників спрацьовує далеко не завжди, особливо якщо йдеться про невеликі та «не стратегічні» компанії.
«У країні йде війна, багатьох мобілізують, багато хто гине. Точних цифр ми не знаємо, оскільки вони засекречені, про реальну картину можемо судити за кількістю вакансій та їх заповнюваністю», — додав Колишко.
Ще одна причина — масовий від’їзд за кордон жінок робітничих професій, які, на відміну від офісних працівниць, у ЄС, маючи потрібну спеціальність, досить швидко можуть знайти собі непогано оплачувану роботу. При цьому статус біженця надає право на офіційне працевлаштування.
За його словами, ситуацію з дефіцитом кадрів «врівноважує» спад економіки, тому колапсу немає принаймні поки що. Не спостерігається і масового збільшення зарплат робітникам.
Але особливо дефіцитним фахівцям все ж таки почали платити більше — оклади зросли, порівняно з минулим роком, на 10-20%. А, наприклад, послуги будівельників та ремонтників, до яких зараз вишиковуються черги, подорожчали на третину.
Зналися, що відбувається на ринку праці, і куди зникли робітники.
Робітники у дефіциті
З весни ринку праці пішло пожвавлення. І в Держслужбі зайнятості, і на кадрових ресурсах побільшало вакансій. Прес-служба Кабміну дає такі дані щодо робочих місць.
Станом на 11 травня у базі даних Держслужби зайнятості зареєстровано 36 тисяч вакансій. На Єдиному порталі вакансій (він створений минулого року Держслужбою зайнятості та кадровими майданчиками work.ua, rabota.ua, grc.ua та ін.). – 184 тисячі вакансій.
Це значно більше, ніж початку року. Хоча, за словами Колишка, все ще менше, ніж до війни. «Порівняно з 1 кварталом 2021 року просідання ринку праці з вакансій становить 30% або 60-70 тисяч вакансій», — розповів нам Колишка.
Однією із причин збільшення кількості вакансій експерти називають активізацію бізнесу. Втім, реальне пожвавлення, судячи з стану української економіки, не таке велике. У четвертому кварталі минулого року ВВП обвалився на 30,8%, у першому кварталі 2023 року, за прогнозами НБУ, спад сповільниться до 19%, у другому — очікується зростання в 11,7% (але дуже низька база порівняння, адже у другому кварталі 2022 був обвал на 37,2%). Загалом за підсумками року реальний ВВП зросте на 0,3%.
Ілюзія буму ринку праці багато в чому пояснюється плинністю персоналу, якому роботодавці змушені постійно шукати заміну.
При цьому в компаніях в один голий говорять про наростаючі проблеми з пошуком робочих кадрів.
За словами Антонюка, все йде до того, що скоро «нікому працюватиме руками». При цьому, за його словами, немає особливих проблем із іншими фахівцями – бухгалтерами, офісним персоналом, керівниками.
Про те, що у дефіциті практично всі представники робітничих професій заявляє і Барсук.
Про нестачу кадрів у деревообробці розповіла і керівник компанії ВДМК (Львівська область) Ірина Мацепура. «Коли кажуть, що після перемоги будуть шалені інвестиції та відновлення, мене дуже цікавить — чиїми руками працювати нікому», — каже Мацепура.
У Держслужбі зайнятості зазначають, що найбільше вакансій відкрито саме для робітників. 22% поданих заявок розраховані на кваліфікованих робітників з інструментом (швачки, електромонтери, слюсарі-ремонтники, електрогазозварники, слюсарі-електрики, пекарі, сантехніки та ін.).
Ще 17% вакансія — для робітників з обслуговування обладнання та машин (водії, трактористи-машиністи, токарі, оператори АЗС, машиністи екскаваторів, фрезерувальники, оператори верстатів та ін.).
Для порівняння – для фахівців з вищою освітою вакансій лише 15% від загальної кількості (найзатребуваніші фармацевти, інженери, лікарі, вчителі та ін.), а для працівників сфери послуг – 13% (найбільше – для продавців, офіціантів, охоронців, перукарів).
Тому до топ-10 найбільш затребуваних фахівців у травні потрапили водії (близько 1800 вакансій), швачки (більше 1500 вакансій), електромонтери, електрогазозварники, слюсарі, токарі, трактористи (до 500 вакансій за кожною категорією).
«Однією з основних проблем ринку праці є професійно-кваліфікаційний дисбаланс та відмінності між попитом та пропозицією робочої сили. На сьогодні найбільший попит з боку роботодавців спостерігається на кваліфікованих представників робітничих професій. Водночас серед зареєстрованих безробітних 43% мають вищу освіту, а в окремих великих містах — до 60% і більше. При цьому кількість безробітних з-поміж колишніх керівників та фахівців утричі перевищує кількість вакансій», — констатують у Кабміні.
Водночас, за словами Родіона Колишка, порівняно з довоєнним 2021 роком дефіцит робітників зріс на 20-25%. І це при тому, що обороти компаній за цей час явно просіли, а кількість робочих місць зменшилась.
«Ідуть на війну або «ховаються» від повісток»
Чому наростає дефіцит і куди зникли робітники?
Антонюк каже, що одна із причин дефіциту робітників – масова мобілізація. «У нас із 6 механіків 5 отримали повістки. ЗСУ, як і бізнесу, потрібні кваліфіковані фахівці», — пояснив Антонюк. На підприємствах кажуть, що бронювання співробітників спрацьовує далеко не завжди, особливо якщо йдеться про невеликі та «не стратегічні» компанії.
Це стало однією з причин, через які чоловіки взагалі не хочуть офіційно влаштовуватися на роботу (оскільки списки військовозобов’язаних компанії відразу передають у військкомати, і по них потім розсилають повістки).
«Багато чоловіків «ховаються» від повісток, а влада нічого з цього приводу не робить. Країну не перевели на військові рейки, і ми у війну живемо за законами мирного часу. Працювати нікому, економіка деградує», — вважає Барсук.
Зрозуміло, що повністю працювати чоловіки не припинили, адже треба за щось жити. Але збільшився відсоток тих, хто намагається влаштуватися неофіційно і при цьому ніде не «світитися». Про це розповів голова громадського об’єднання SAVEФОП Сергій Доротич. За його словами, у неофіційному працевлаштуванні зараз зацікавлені як роботодавці (які у такий спосіб можуть економити на податках), так і самі працівники. Тому, незважаючи на рейди Держпраці, ринок іде в тінь. А на випадок перевірок керівництво компаній домовляється із робітниками, що відповідатиме контролерам. Нібито «зайшов дізнатися з приводу роботи» або «прийшов до знайомого». Зрозуміло, що такі схеми спрацьовують переважно для дрібних підприємств.
При цьому один із мінусів неофіційного працевлаштування у тому, що працівників «нічого не тримає». Тобто сьогодні спеціаліст працює в одній компанії, а завтра — в іншій. Тому збільшилася плинність персоналу. І роботодавці – у постійному пошуку людей.
Ірина Мацепура також пояснює дефіцит робочих кадрів тим, що «чоловіки не хочуть йти на роботу, бо бояться армії – це основна причина». Жінки – робітники, за її словами, продовжують виїжджати за кордон, де є можливість влаштуватися на вищі зарплати.
Зазначимо, що за кордон по можливості продовжують просочуватись і українські чоловіки. Особливо активно шукають спосіб виїхати представники затребуваних у Європі професій, наприклад, будівельники та водії-дальнобійники.
Цим багато в чому пояснюється дефіцит будівельних бригад. Попри різке скорочення обсягів будівельних робіт в Україні знайти кваліфікованих майстрів дуже складно. І з цим уже зіткнулися ті, хто відбудовує чи ремонтує будинки та квартири – ремонтні бригади розписані на місяці вперед, а розцінки на роботи зростають.
Але повернемося до питання зарплат трохи згодом.
Родіон Колишко також каже, що на ринку праці позначаються реалії воєнного часу — багатьом українцям вручають повістки, багато хто гине або отримує поранення, а оперативно закривати вакансії не так просто. «Про реальні масштаби втрат ми поки що можемо тільки здогадуватися, оскільки дані засекречені», — зазначив Колишко.
Той факт, що мобілізація сильно б’є за ситуацією саме в сегменті робочих кадрів, самі роботодавці пояснюють тим, що «кваліфікованим фахівцям віддають перевагу у військкоматах», адже ті ж водії, електрики, слюсарі потрібні у ЗСУ, нібито більше, ніж білі комірці. Втім, насправді офіційного підтвердження такого кадрового перекосу в ході мобілізації немає.
Зарплати для робітників та схема «ПТУ-шник»
Дефіцит робітників поки що не позначився на середніх зарплатних пропозиціях. За даними Держслужби зайнятості, середній розмір зарплати у поданих вакансіях становив 11 тисяч гривень. При цьому працівникам сфери торгівлі пропонують 12 тисяч, а кваліфікованим робітникам – від 8 тисяч (у сільському та лісовому господарстві) до 11 тисяч.
Зрозуміло, що тут йдеться про офіційні зарплати. Реальні оклади можуть бути вищими, але не в рази, — каже Колишка. Наприклад, за офіційними вакансіями швачкам пропонують 10 тисяч, у ринкових оголошеннях зустрічаються цифри в 12-12,5 тисяч, — додав він.
За словами Колишка, середній рівень зарплат за вакансіями впав порівняно з довоєнним 2021 роком з 12 тисяч до 10,7 тисяч. І зростання поки що не намічається. «Ситуація в економіці поки що не дозволяє», — пояснює Колишка.
Ірина Мацепура розповіла нам, що, приміром, у деревообробці зараз рентабельно випускати лише дорогі вироби – меблі чи шпон, а ось виготовлення чорнових меблевих заготовок іде в мінус. «Ми за рахунок меблевої групи підтримуємо заготівлі, тому й не маємо особливих можливостей підвищити зарплати», — каже Мацепура.
Втім, деяким особливо дефіцитним фахівцям все ж таки стали платити більше.
Держслужба зайнятості наводить такі пропозиції щодо зарплат для висококласних кадрів. Наприклад, для ливарників металів та сплавів є пропозиції із зарплатами у 70 тисяч гривень, для слюсарів-інструментальників – до 60 тисяч, ковалів на молотах та пресах –, слюсарів-електриків з ремонту вантажопідіймальних кранів та машин, водіїв – до 50 тисяч. Машиністи бульдозерів можуть влаштуватися на зарплату до 46 тисяч гривень, трактористи – 43 тисячі, токарі – 40 тисяч. Але такі зарплатні пропозиції – не для всіх.
«За тими ж водіями на високі зарплати можуть претендувати далекобійники, які мають необхідні категорії, всі дозвільні документи, досвід роботи в Європі, знають іноземний. Звичайна водійська вакансія на розвезенні містом — це в середньому по країні — 12,5 тисяч, хоча водіїв не вистачає і для них відкрито найбільшу кількість вакансій у країні», — пояснив Колишка.
Проте, за його словами, нестача робітників вже цього року може кардинально змінити ситуацію з професійно-технічною освітою в країні, яка, нагадаємо, останніми роками була, м’яко кажучи, не дуже популярною серед випускників. «Цього року очікуємо сплеску активності в сегменті профтехосвіти. Крім того, що складається все більш сприятлива ситуація на ринку праці, поштовхом може послужити також той факт, що учням надається відстрочка від мобілізації на час навчання (1-1,5 року — ред) «Плюс не потрібно складати тести під час вступу. Не виключено, що буде більше вступників з категорії 40 плюс (які минулого року атакували вузи, що вже стало схемою, про яку «Країна» писала — Ред)», — підсумував Колишко.
