Війна та обстріли – в апогеї, відновлення житла – на часі, але ресурсів – обмаль? За даними «Укрпромзовнішекспертизи», в Україні під час відбудови бракує певних видів будматеріалів. Тож можливі перебої з їх постачанням та неконтрольовані стрибки прайсів на тлі дефіциту. Зокрема, ціна цементу вже зросла, і, як стверджують забудовники, це відбилось і на собівартості похідної продукції та будівництва.
З чим насправді повʼязане подорожчання будматеріалів, чи справді в Україні можуть діяти цементні «картелі» і чому Антимонопольний комітет досі не зміг надати ґрунтовної відповіді з цього приводу? Та хто ж власне генерує надприбутки на відбудові країни? Подробиці – в новому розслідуванні Алли Мартин для СтопКору.
Повномасштабна війна в Україні триває вже третій рік: за даними Київської школи економіки, загальна сума збитків для інфраструктури сягнула майже 155 млрд доларів і продовжує зростати. Сума і обсяги роботи колосальні, тож без великої відбудови не обійтись. Проте, як попереджає керівник держпідприємства «Укрпромзовнішекспертиза», яке проводило масштабне дослідження щодо майбутнього відновлення, вже за кілька років галузь, імовірно, відчує дефіцит деяких будматеріалів. А це негативно впливатиме на швидкість, ефективність і витратність повоєнної відбудови.
«Однією з цілей цієї роботи було подивитися, наскільки ми готові. Ми розрахували кількість і потребу будівельних матеріалів, які необхідні для того, щоб відбудувати зруйноване. Всього ми розраховували потребу в 31 ключовому будматеріалі, з яких зводяться будинки. Тобто цегла, бетон, цемент тощо», – коментує директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк.
Згідно з оприлюдненими даними «Укрпромзовнішекспертизи», через майбутнє зростання попиту в Україні очікується брак цементу, бетону, профілю ПВХ, мінеральної вати й скла. Лише одного цементу для відбудови, за розрахунками станом на листопад 2022 року, необхідно понад 35 млн тонн. Саме він є компонентом багатьох похідних необхідних для будівництва матеріалів, таких як бетон (якого потрібно щонайменше 50 млн тонн), асфальтобетонна суміш (майже 18 млн тонн), газобетон, штукатурка та інших.
Потенційний дефіцит оцінюється орієнтовно в 14%.
Серед головних наслідків нестачі цементу – можливі проблеми з постачанням, затримки термінів відбудови і подорожчання будматеріалів. Ще один, не менш важливий фактор, – імовірне погіршення якості матеріалів. Як стверджує директор ДП «Український науково-дослідний інститут будматеріалів» Андрій Скрипник, вже сьогодні клієнти скаржаться на велику кількість фальсифікату цементу.
«Ринковий нагляд дозволяє в даній галузі боротися з величезним обсягом фальсифікату будівельних матеріалів та виробів, який особливо відчутний в сфері в’яжучих, таких як цемент. Ми, спілкуючись в цій галузі, отримуємо подібну інформацію. Звичайно, неофіційно, але звернення йдуть постійні. І зволікати з цим питанням не можна», – наголошує він.
Експерти переконують: збільшення вартості цементу – неминуче з кількох причин.
По-перше, закономірності економіки в умовах шаленого попиту і дефіциту. По-друге, здорожчання собівартості виробництва цементу. І нарешті, по-третє, обмеження конкуренції, адже імпортного цементу в Україні немає. До того ж, одні заводи з виготовлення в’яжучих сьогодні не працюють через війну, а інші намагаються перекупити активи своїх конкурентів, щоб збільшити частку на ринку.
Тож відбувається монополізація цементного ринку, що, за словами екскерівника Антимонопольного комітету Олександра Мельниченка, може мати негативні наслідки.
«Посилення монопольного становища – це завжди погано. Держава в особі антимонопольного відомства повинна ретельно стежити, чи немає зловживання монопольним становищем. Якщо хтось встановлює монопольну ціну чи перешкоджає в укладанні угод для суб’єктів господарювання, які працюють на цьому ринку, то за такі речі існує жорстка відповідальність у вигляді 10% річного обороту компанії – штрафи», – підкреслює він.
Хто саме впливає на обмеження конкуренції і монополізацію цементного ринку України?
Як СтопКор вже розповідав у попередніх розслідуваннях, одна з найбільших цементних компаній в Україні, ірландська CRH, планує викупити українські активи свого італійського конкурента Дікергофф (Buzzi). І якщо в АМКУ цій угоді дадуть «зелене світло», CRH стане власником найбільшої частки цементного ринку у державі і може зловживати монопольним становищем, чого побоюються великі споживачі цементу.
«Я вважаю, що це однозначно негативно вплине на концентрацію на ринку цементу. Це обмежить конкуренцію і створить додаткові ризики для споживачів в частині наявності продукції, доступу її і її вартості. Вартість цементу впливає на всю будівельну продукцію, яка трансформується уже в готові об’єкти. Чи це житлове будівництво, чи це соціальна інфраструктура, чи транспортна», – зауважує гендиректор промислово-будівельної групи «Ковальська» Сергій Пилипенко.
Про ймовірні наміри цементного гіганта саме поглинути український ринок, а не просто вигідно придбати активи, які продаються на диво дешево, може свідчити і факт планів купівлі-продажу потужностей «Кривий Ріг цементу». За даними деяких ЗМІ, це нібито планувала зробити саме компанія CRH. У коментарі Стопкору бенефіціар «Кривий Ріг цементу» Ігор Мазепа підтвердив, що йому пропонували продати підприємство, але хто саме – не уточнив, додавши, що навпаки планує інвестувати в наявні потужності.
А як на такий хід подій реагують в Антимонопольному комітеті, який має відстежувати всі спроби збудувати «картель»?
В АМКУ Стопкору ще у жовтні повідомили, що ретельно вивчать питання концентрації, розглядаючи угоду купівлі-продажу між компаніями CRH та Дікергофф, і нададуть офіційні висновки щодо дослідження ринку не пізніше трьох місяців. З тих пір минуло вже п’ять місяців, але, як йдеться у новій відповіді на журналістський запит, розгляд справи про концентрацію комітет ще не завершив.
На думку економічного експерта, керівника інвестиційної компанії «William Invest Expert» Віктора Медвідя, АМКУ може навмисно затягувати цей процес.
«На даний час найбільша проблема в нас – це непрозорість роботи Антимонопольного комітету та досить тривалі терміни проведення антимонопольних розслідувань. Так, дуже багато разів Антимонопольний комітет заходив на перевірку цементних виробників і в минулі роки, але нормальних якихось прозорих даних не було опубліковано. На даний час є величезна загроза щодо збільшення концентрації на даному ринку», – акцентує він.
Чому ж комітет не вклався у терміни розгляду справи, які власноруч зазначив?
Чи може це бути пов’язано з тим, що компанію CRH підтримували на найвищому державному рівні, що засвідчено на урядовому порталі? З цього приводу репортери звернулися за коментарем до радника голови Офісу Президента Михайла Подоляка, який запевнив, що АМКУ в усьому розбереться.
«Ви прекрасно розумієте, що будь-яка монополія – це вкрай негативний процес як такий. Але в нас є Антимонопольний комітет, і він буде опікуватися тим, щоб на ринку будівельних матеріалів була певна конкуренція. Якщо буде монополізація більше 30%, ми розуміємо, що ціна буде залежати від адміністративних заохочень тієї чи іншої компанії», – прокоментував він.
Попри це, на цементному ринку України вже діє олігополія, якою, за даними економічних експертів, зловживають.
Сьогодні ринок розподілений між чотирма цементними групами, до яких входять заводи у різних регіонах України: це компанії Cemark, IFCem, Buzzi і Кривий Ріг цемент. Всі вони входять в асоціацію виробників цементу «Укрцемент«. І саме за їхньої ініціативи, як кажуть експерти, в Україні попередні роки суттєво скоротили імпорт, ввівши антидемпінгове мито на дешевший закордонний цемент з Молдови та Туреччини, щоб підтримати українських виробників.
Як запевняють виробники будматеріалів, обмеження імпортної конкуренції стало однією з причин стрімкого підвищення вартості в’яжучих матеріалів. Відтак про необґрунтоване і дуже стрімке зростання цін в один голос почали заявляти споживачі цементу та громадські активісти.
І ця динаміка продовжує набирати обертів, про що свідчить чергове стрімке подорожчання будматеріалів у лютому цього року.
Як зазначають підприємці, підвищення коливається у межах 10-15 % залежно від обсягу замовлення та регіону доставки. Очікується й зростання вартості бетону, штукатурки, залізобетону та інших матеріалів із цементу для будівництва та ремонту, кажуть підприємці. За словами голови асоціації виробників автоклавного газобетону Олега Сиротіна, про подорожчання їх попередили.
«Чергове подорожчання для нашої галузі відбулося у лютому. Вартість цементу зросла приблизно на 450 грн на одній тонні. Звісно, що подорожчання вартості цементу призвело до підвищення собівартості виробництва блоків з автоклавного газобетону. Але виробники автоклавного газобетону поки що не підіймали відпускні ціни на свою продукцію», – стверджує Сиротін.
Про підвищення цін на цемент говорить і керівник «Хмельницького залізобетонного заводу» Валерій Корбут. За його словами, через подорожчання основної сировини і вони вже запланували підняття вартості залізобетону.
Якщо ще на початку року, за словами виробників будматеріалів, цемент коштував близько 4200 грн за тонну, то в лютому вартість зросла приблизно на 500 грн. І, як зазначають підприємці, їх вже попередили, що ціна надалі зростатиме чи не щомісяця. Тож відповідно здорожчають і ремонт та нове житло, кажуть провідні українські девелопери Борис Голденштейн, засновник та CEO «ZEZMAN HOLDING», та Ігор Гуда, засновник «Креатор-Буд».
То чому ж такими шаленими темпами дорожчає цемент?
Як пояснює Павло Качур, голова асоціації виробників цементу «Укрцемент», підвищення ціни – вимушене через ріст собівартості.
«Електроенергія з 2020 до 2023 року – ріст 200%, вугілля з 2020 по 2023 рік – ріст 283%. Перевезення з 2020 по 2023 рік – ріст 317%. А перевезення і енергоносії – це 72 відсотки нашої собівартості… Я теж хочу дешевого цементу», – коментує він.
Проте, на думку ірландського бізнесмена Шеймуса Мея, який займався бетонним бізнесом, реальна причина подорожчання цементу в Україні не стільки у здорожчанні собівартості, як у прагненні надприбутків.
«Звичайно, ці великі компанії скажуть, що подорожчання відбувається через підвищенні цін на ресурси, так вони виправдовують підвищення цін. Але насправді вони використовують здорожчання собівартості як прикриття для підвищення вартості цементу. Я маю на увазі, що всі ці люди прагнуть максимізувати прибутки. Зрозумійте, що можливо 20-30% і пов’язано зі збільшенням витрат, але все криється у захопленні ринку і понаднормових прибутках», – зазначає ірландець.
Аби поліпшити конкуренцію на цементному ринку та уникнути ймовірного необґрунтованого підняття цін, потрібно створювати в Україні нові потужності, кажуть експерти.
Як пояснила у коментарі СтопКору народна депутатка, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, будівництво нових цементних заводів – це і поповнення Держбюджету на мільярди доларів, і створення більше сотні нових робочих місць, і надходження до Пенсійного фонду.
«Цемент в Україні – це наше будівельне золото. Цемент буде знаходитися наряду з тим же склом або з профілем ПВХ в категорії матеріалів, які будуть у дефіциті. Тому вже зараз потрібно і планувати свої потужності. Ми маємо створити такі умови для розвитку будівельної галузі, цементної сфери, яка буде працювати, з одного боку, за ринковими умовами, а з іншого боку – мати конкурентоспроможну продукцію», – наголошує Шуляк.
Як додала заступниця міністра економіки України Надія Бігун, в Україні будівельна техніка та матеріали становитимуть особливу потребу, бо окрім відбудови заплановане також і будівництво фортифікаційних споруд. Тож проводиться активна робота із залучення коштів для інвестицій у створення нових потужностей, в тому числі з виробництва будматеріалів. За її словами, в бюджеті закладені понад 40 млрд для стимулювання бізнесу, зокрема на кредитування за держпрограмою «Доступні кредити 5-7-9%».
Але що робити сьогодні, поки нові потужності – лише в планах і проєктах?
Поки в Україні тільки планують будувати нові потужності та розширювати наявні, щоб уникнути дефіциту ключових для відбудови будматеріалів, державним органам контролю варто зосередити увагу на питанні конкурентного становища, наголошують експерти. Адже зловживання монополією і неконтрольоване зростання цін так чи інакше відіб’ються на вартості й ефективності нашої відбудови.
Нагадаємо, якщо компанії CRH вдасться викупити українські активи свого конкурента Dickerhoff, холдинг стане тримачем найбільшої частки ринку і зможе диктувати власні умови й ціни. Варто зауважити, що CRH вже має за плечима багатий досвід поглинання ринків у різних країнах. Зокрема, у себе на батьківщині, в Ірландії, а також у Сполучених Штатах.
