Піврічний марафон із виділенням допомоги Україні від США добігає кінця. Американські конгресмени грали в «політичний футбол» і здавалося, що він триватиме до президентських виборів. Однак «греблю» різко прорвало і Конгрес виділення допомоги швидко погодив. Деякі американські ЗМІ зазначили, що на винесення спікером Палати представників Майком Джонсоном на голосування законопроекту про допомогу Україні вплинули оголошені дані розвідки, політичний тиск та зміна в особистих переконаннях. Але в американських ЗМІ фігурує інформація і про те, що затвердити нам допомогу американці вирішили після того, як Україна почала виводити з ладу російські НПЗ і наполегливо ігнорувала прохання Білого дому та Пентагону цього не робити. Чи так все насправді і чи варто нам продовжувати у тому ж дусі, розбирався «Апостроф«.

Затримка із західною допомогою, як відомо, змусила українську владу шукати інші способи боротьби з агресором. І цими способами стало використання безпілотників, за допомогою яких Україна била по російським нафтопереробним заводам.

Як пише видання The Economist, «з того часу, як президент Володимир Зеленський визначив пріоритетність цієї технології, Україна інвестувала сотні мільйонів доларів у безпілотники далекого радіусу дії, що здатні шукати і вражати віддалені цілі. Зараз їх виробляють півдюжини компаній. Найкраща з нових моделей має дальність польоту 3000 км і здатна досягти Сибіру«.

До Сибіру, щоправда, українські безпілотники поки що не долетіли, але в Татарстані, розташованому на відстані понад 1000 км від кордону України, вони відзначилися. Там, зокрема, атакували Нефтекамський нафтопереробний завод.

Завдали шкоди українські безпілотники і російським НПЗ розташованим трохи ближче до нашого кордону.

Як зазначає той же The Economist, атаки українських дронів вже підірвали значну частину російської нафтової та військової інфраструктури.

«Але Білий дім незадоволений. Він підштовхує українців до припинення ударів. Занепокоєння Америки було різним: від зростання ціни на нафту до перспективи неконтрольованого «око за око», у чому Україна могла б програти», — пише The Economist.

Про це заявляв і міністр оборони США Ллойд Остін. На його думку, Україні вигідніше атакувати тактичні та оперативні цілі.

«Ці удари можуть мати наслідки для світової енергетичної ситуації. Україні вигідніше атакувати тактичні та оперативні цілі, які можуть вплинути на поточну боротьбу», — наголосив голова Пентагону під час засідання комітету Сенату у справах збройних сил.

Президент України Володимир Зеленський відповів на критику глави Пентагону США Ллойда Остіна щодо ударів по НПЗ у Росії.

«Не секрет, що умовою надання Україні західної зброї була неможливість атакувати територію Російської Федерації цими видами зброї. Я можу ще раз наголосити: жодного разу жодною західною зброєю чи амуніцією ми не атакували територію РФ. Навіть не відповідали. Все, що використовує Україна після агресії Росії виробляється виключно Україною. Проти мирного населення ця зброя не використовується: її використовують виключно проти військових цілей», — заявив Володимир Зеленський.

Британське видання, між тим, зазначило, що Україна ігнорує американські поради щодо припинення ударів, але робить це вимушено, оскільки ті самі США допомогу Україні затримують через політичні ігри в Конгресі.

«Американська економіка справді переживає сплеск на нафту. І там справді зростають на неї ціни. Але я не думаю, що на них впливають українські удари по російських НПЗ, — пояснює в коментарі «Апострофу» експерт-міжнародник, дипломат Ярослав Войтко, — Водночас Байдену потрібна стабільна економіка. Йому вдалося «вирулити» з ковидної кризи і зараз спостерігається зростання економіки в 2%. Тому перед виборами йому не потрібні економічні потрясіння».

«Щодо прохань американців не бити по російських НПЗ, то такі прохання мали місце, — продовжує експерт, — Але водночас ПАРЄ визнала, що НПЗ Росії є легітимною ціллю. Там виробляються нафтопродукти, що йдуть на експорт і приносять прибуток російській економіці, а також всілякі паливно-мастильні матеріали для російської армії. І якщо НПЗ знищувати, то це негативно вплине на російську економіку, що Україна успішно і робила».

«Для нас ціна із затримкою американської допомоги дуже висока — це втрата територій, втрата інфраструктури, втрата людських життів. То чому ми не можемо постояти за себе, знищуючи російські НПЗ, які приносять прибуток агресору і працюють на російську армію?», — каже «Апострофу» голова програм з безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.

«Цими ударами по НПЗ ми показали, що є ігри, в які можна грати удвох», — наголосив у розмові з виданням військовий експерт Іван Ступак.

«Чи прискорили удари по російським НПЗ надання Конгресом допомоги? Я б цю тему не спрощував. Тут зіграли роль кілька факторів, — каже Ярослав Войтко, — Однак після погодження пакету ударів по НПЗ ми поки що не бачили».

На думку дипломата, факт, що нам хочуть передати ATACMS більшої дальності багато про що говорить.

«Прислухатись до тих, хто дає нам військову допомогу і гроші ми, звичайно, будемо. Та й американці кажуть, що не заохочуватимуть удари по російській території своєю зброєю. Але військове керівництво України робитиме, як вважає за краще. Наразі допомогу від США затверджено, а в тому, що вона пройде Сенат і її підпише Байден я не сумніваюся, і я думаю, у зв’язку з цим будуть якісь дипломатичні компроміси. Найближчим часом побачимо», — резюмує Ярослав Войтко.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статьяВ Україні обвал цін на продукти: чому люди цього не відчувають
Следующая статьяНовий наступ російської армії: що відомо про терміни та цілі окупантів