Delo.ua з’ясувало, що можуть, а що не можуть конфіскувати у боржника-«ухилянта» та що робити, аби уникнути арешту майна.

Українці в очікуванні штрафів для «ухилянтів» на десятки тисяч гривень за порушення оновленого мобілізаційного законодавства. За словами адвокатів, практика стягнення штрафів з «ухилянтів» не відрізнятиметься від справ щодо неплатників аліментів. Вони також прогнозують, що чимало людей не зможуть сплатити штрафи, і кількість боржників в Україні значно зросте.

19 травня набули чинності зміни до ст.ст. 210 та 210Кодексу України про адміністративні правопорушення. Закон №10379 передбачає штрафи від 17 тисяч до 59,5 тисяч гривень:

  • за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період на особу може бути накладено штраф від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 — 25 500 грн);
  • за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період можуть накласти штраф від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000-25 500 грн) і на посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, юросіб та громадських об’єднань — від 2000 до 3500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 — 59500 грн).

Рішення про штрафи боржників ініціює територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), але ухвалюють суди. Якщо їх не сплатити у строк, передбачений законом, інформацію про порушника передадуть до виконавчої служби  за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, дані про нього внесуть до Єдиного реєстру боржників.

Арешт майна «ухилянта»: що відомо про процедуру

У межах примусового виконання правочину виконавча служба накладає арешт — ухвалюється постанова про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт. Постанову виносять разом з відкриттям виконавчого провадження, але не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ст. 56 Закону «Про виконавче провадження»), пояснила в коментарі Delo.ua партнер Attorneys at Law «Leshchenko, Doroshenko & partners» Лідія Карплюк.

За словами адвокатки, арешт майна (рухомого або нерухомого) є інструментом примусового виконання постанови про накладення штрафу, це значить, що у разі добровільної сплати такого штрафу до арешту майна справа не дійде.

«Візьмемо випадок, коли керівник ТЦК ухвалює постанову про порушення права ведення військового обліку і накладає штраф 17 тис грн. Документ направляють за адресою боржника, адже людину треба викликати на розгляд справи. Але чоловік звернувся в суд, щоб оскаржити постанову, аргументуючи, що не отримав повістки або були поважні причини неявки. Перший варіант, наприклад, суд скасовує постанову. Другий — суд став на бік ТЦК і присуджує сплатити штраф. Лише у випадку, якщо людина не сплатила штраф, справа передається у виконавчу службу для примусового стягнення», — пояснила адвокатка.

Окрім того, за її словами, якщо в постанові може бути прописано, що у разі добровільноїх несплати буде стягнено подвійний розмір штрафу (ст.308). у цьому випадку виконавець буде стягувати вже 34 тис грн.

До того ж, арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

«Виконавчий збір (для державних виконавців) і основна винагорода для приватного виконавця — це по суті плата за виконавче провадження — 10%. Але в даному випадку, такі виконавчі провадження будуть саме в державних виконавців. Щодо витрат — то це в кожному окремому випадку залежно від кількості дій, вчинених виконавцем — це витрати на друк, пересилання документів та інші витрати», — наголосила Лідія Карплюк.

Далі копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Що означає арешт нерухомого майна?

Арешт майна є одним із етапів звернення стягнення для забезпечення виконання будь-якого виконавчого документа, за яким може слідувати вилучення такого майна (списання коштів з рахунків) та його примусова реалізація.

За словами Карплюк, у випадку так званих «ухилянтів», процедура виглядатиме аналогічно, як і щодо порушників, що не виплачують аліментів або штрафи за порушення правил дорожнього руху. Там так само, якщо людина не сплатила штраф, справа передається на примусове виконання і дуже часто людина в супермаркеті вже бачить, що у неї заблокований рахунок.

«Цей механізм застосовується до всіх боржників. Навіть якщо хтось у мене позичив гроші і не віддає, я звертаюсь в суд, суд призначає стягнення, у разі повторної несплати справа передається у виконавчу службу, яка запускає свою процедуру з блокуванням рахунків і арештом майна»,  — зазначила адвокатка.

У разі арешту нерухомого чи рухомого майна власник позбавляється права ним вільно розпоряджатись: продати, подарувати, обміняти.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець також виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для оплати штрафу, стягнення невідкладно переходить на інше майно, крім речей, які не підлягають арешту. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. (ч.ч. 2, 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

«Сума штрафу не буде дотягувати до того, щоб робити стягнення, тим більше, якщо це стосується єдиного житла. Тому не виключено що арешти будуть «підвішеними», до реалізації рідко коли буде доходити. Швидше за все арештовуватимуть автомобілі, дрібне майно, а по квартирах цей арешт може висіти роками і виникнуть проблеми лише тоді, коли людині захочеться майно подарувати або продати. Тоді доведеться погашати борг», — нагошує Карплюк.

Але, як додає адвокатка, навіть коли майно під арештом, це не забороняє людям там жити — виконавча служба не відбиратиме єдине житло. Проблеми виникають лише у випадку, поки власник не захоче розпоряджається своїм майном — подарувати або продати.

Яке майно підлягає арешту

Арешту може підлягати будь-яке майно, яке належить людині на праві приватної власності. «Автомобіль, частина житла або земельної ділянки, вклади в банку.

«Як це трапляється з іншими боржниками, зазвичай спочатку обмежують у праві користування транспортним засобом або блокують рахунки. В загальному порядку накладати арешт можна на будь-яке рухоме, так і нерухоме майно, а також грошові кошти», — пояснив Delo.ua адвокат Станіслав Стадницький.

За його словами, якщо квартира записана на дружину чи інших родичів, арешт накладається лише на частку, яка належить боржнику.

Щоб уникнути арешту, чимало людей почали переоформляти власність на родичів. Тим більше, що договір купівлі-продажу або дарування квартири можна оформити за 1-2 дні, якщо документи в порядку. Якщо це стосується авто — його можна переоформити і через «Дію».

«Люди вже оформляють майно на кого можна і не можна, щоб убезпечитись від стягнення — на будь-кого з родичів: на батька чи на маму, на малолітніх дітей. Якщо переоформити на дружину, все одно половина майна буде вважатися спільним, набутим у шлюбі. Тобто на 1\2 квартири чи машини держава все одно зможе претендувати», — наголосив Стадницький.

На яке майно не може бути накладений арешт

Проте не все майно підлягає стягненню. У роз’ясненнях Міністерства юстиції  наголошується, що виконавча служба не має права забирати у боржника геть усе, що йому належить. За інформацією Мін’юсту, забирати забороняється:

  • предмети необхідності для щоденних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни);
  • речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі);
  • ліки, окуляри та інші вироби медпризначення;
  • меблі (по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл та одна шафа на сім’ю);
  • один холодильник на сім’ю, один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон – на кожну особу;
  • питну воду та продукти харчування, необхідні для особистого споживання – з розрахунку на три місяці, або гроші, необхідні для їхнього придбання;
  • майно та книжки, необхідні для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, професійних занять, якщо воно є єдиним джерелом доходу;
  • паливо, необхідне для приготування щоденної їжі та опалення житлового приміщення;
  • засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю;
  • призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки.

Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване житло, не здійснюється. Виконавець зобов’язаний вжити заходів за рахунок іншого майна боржника (ч. 7 ст. 48 Закону).

Проте законодавча заборона звертати стягнення на таке майно не означає, що воно не може бути арештоване, адже арешт майна унеможливлює розпорядження ним, тому часом цього достатньо, щоб спонукати боржника погасити борг.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби (в тому числі, постанови про арешт майна чи звернення стягнення) щодо виконання рішень інших органів, тобто і постанов керівників ТЦК про притягнення до адмінвіповідальності за ст.ст. 210 та 210КУпАП, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду.

Тож не існує якогось окремого механізму для арешту майна «ухилянтів» крім як в межах виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови про накладення штрафу за ст.ст. 210 та 210КУпАП.

Як перевірити, чи накладено арешт на нерухомість

Арешт майна також можливий в межах кримінального провадження, наприклад, з метою збереження речових доказів або конфіскації майна як виду покарання, проте ст. 336 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, не передбачає конфіскації як виду покарання.

Тому, за словами адвокатки, з цієї підстави арешт точно не буде накладений, а щодо арешту з метою збереження речових доказів, то очевидно, що здебільшого майно особи не може бути речовим доказом ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, крім хіба якихось особистих речей, наприклад, телефону, де може міститися якесь листування.

Існує декілька способів отримати інформацію щодо стану майна:

  • на сайті ДП “Національні інформаційні системи” — у реєстрі “Майно та обтяження”- “Державний реєстр речових прав на нерухоме майно”. Тут кожен може отримати витяг за кілька хвилин (послуга коштує 30 грн). Зокрема, можна дізнатися, хто є власником майна, реєстраційний номер майна та чи не перебуває під арештом.
  • дані з Держреєстру речових прав  на нерухоме майно можна отримати через мобільний додаток «Дія» (також 30 грн).
  • через чат-бот Opendatabot. Завантажити можна у Телеграмі або Viber.

Для отримання отримання витягу з реєстру нерухомого майна треба:

  • відкрити Опендатабот та зробити запит за власником— ввести ІПН фізособи або код ЄДРПОУ юридичної особи.
  • перейти у розділ «Нерухомість, борги, штрафи».
  • обрати об’єкт нерухомості з переліку та сплатити за його замовлення.
  • отримати витяг.

Як уникнути арешту майна

Наскільки масовим буде арешт майна — покажуть найближчі місяці. Не варто забувати, що примусове стягнення — це спосіб змусити порушника заплатити штраф. Усе залежатиме від того, як швидко військомати будуть накладати штрафи, опрацьовуючи справи про адміністративне правопорушення. Також впливатиме, чи платитимуть люди і чи будуть ці справи оскаржуватись.

«Адже під час оскарження постанова ТЦК не набирає законної сили. Документи направлять на примусове виконання лише після оскарження — якщо людина добровільно не виконала або якщо не знатиме про це. Тоді виконавці чекають 10 днів, відведені на оскарження і запускають процедуру стягнення. По закону ще дається термін 15 днів на добровільне виконання», — пояснила Лідія Карплюк.

Щоб уникнути несподіваного арешту майна, у звʼязку з примусовим виконанням постанови про накладення штрафу за ст.ст. 210 та 210КУпАП необхідно тримати на контролі сам факт складення такої постанови (отримувати кореспонденцію за місцем реєстрації), використати можливість оскарження такої постанови до суду, добровільно сплатити штраф, якщо стало про нього відомо і оскарження постанови було неуспішним.

Адвокатка радить періодично перевіряти дані щодо себе в Єдиному реєстрі боржників, а також в Автоматизованій системі виконавчого провадження (на відповідних сайтах). А в разі, якщо арешт вже накладено, то в першу чергу слід:

  • знову перевірити дані в ЄРБ та АСВП і зʼясувати номер виконавчого провадження;
  • ознайомитися з матеріалами;
  • за наявності підстав оскаржити рішення та дії виконавця, в тому числі, арешт майна;
  • вжити заходів щодо погашення боргу та проконтролювати зняття арешту.

За словами Станіслава Стадницького, не варто доводити справу до арешту майна.  «Щоб уникнути стягнення, треба, щоб у чоловіка був військово-обліковий документ, оновлені дані в реєстрі «Оберіг». По-друге, не слід допускати порушень мобілізаційного закородавства», — пояснив адвокат.

Адже арештоване майно, якщо воно підпадатиме під норми стягнення, далі буде виставлятися на торги через систему СЕТАМ. За загальною процедурою, після рішення суду про стягнення майна, воно виставляється на торги, як і інше майно боржників.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статьяГроші знецінюються на очах: ​​як уберегти заощадження від інфляції
Следующая статьяЯдерна безпека і повернення полонених: про що йдеться у спільному комюніке за підсумками саміту миру