Щоб протидіяти відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та ухиленню від сплати податків уповноважені органи проводять моніторинг фінансових операцій. «Слово і діло» розібралося, які операції під нього підпадають.
Суб’єктами державного фінансового моніторингу є: Національний банк, Міністерство юстиції, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також Міністерство цифрової трансформації України та уповноважений орган.
Для юридично осіб фінансовий моніторинг передбачає ідентифікацію та верифікацію юрособи, встановлення кінцевого бенефіціара, встановлення мети та характеру ділових відносин, встановлення мети проведення фінансової операції. Крім того, ведеться постійний моніторинг ділових відносин та фінансових операцій.
Щодо фізичних осіб, то суб’єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють їх ПІБ, дату народження, реквізити паспорта, номер рахунку, унікальний обліковий номер фінансової операції.
Під моніторинг потрапляють також порогові та підозрілі фінансові операції.
Порогова фінансова операція – це сума, що дорівнює або перевищує 400 тисяч гривень (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті або банківських металах). Крім того, під фінмоніторинг потрапляють операції з однією або більше з таких ознак:
- якщо один із учасників операції зареєстрований, проживає або перебуває у сумнівних юрисдикціях (наприклад, росії);
- фінансова операція політично значимих особистостей, членів їхніх сімей чи пов’язаних осіб;
- платіжні операції з переказу коштів за кордон (у тому числі в офшорні зони);
- фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);
- фінансові операції е-резидента.
Незалежно від суми фінансові операції вважаються підозрілими, якщо суб’єкт моніторингу має підозру або достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності. Або пов’язані або стосуються фінансування тероризму або фінансування поширення зброї масової поразки.
Нагадаємо, у вересні Україна приєднається до міжнародного обміну інформацією щодо фінансових рахунків на основі стандарту CRS, який використовують для контролю податків. Що це означає і який вплив матиме на українців за кордоном – на інфографіці «Слово і діло».
З жовтня НБУ запроваджує тимчасові ліміти на суму переказів з картки на картку.
