За найгіршого сценарію — настання блекауту — багатостраждальне місто Ладижин, в якому внаслідок ворожих обстрілів виведено з ладу теплоелектростанцію, переживе цю зиму у відносному теплі.
Такий прогноз в ексклюзивному інтерв’ю Агентству розслідувань озвучив виконувач обов’язків Ладижинського міського голови, секретар міської ради Олександр Коломієць.
Ладижинці, які до війни звикли за будь-якої зимової температури відчиняти вікна, тепер, на жаль, цього зробити не зможуть. Як і надалі отримувати дешеву гігакалорію та недорогу гарячу воду.
Ладижин не доведеться евакуювати…
Із осені 2022 року місто пройшло шлях від потенційної евакуації, консервації всієї системи теплопостачання до того, що ладижинці точно пройдуть цю зиму.
Що цікаво, мешканці не знали деталей опрацювання владою найнегативнішого сценарію.
— Якби ми нічого не придумали й електростанція не відновила свою діяльність, то існувало два варіанти розвитку подій, — розповідає Олександр Коломієць. — Треба було зливати воду з міської мережі теплопостачання, щоб наступного опалювального сезону не довелося заново та повністю прокладати нові мережі. Ще один ризик був пов’язаний із каналізацією, коли елементарно не можна було б користуватися туалетом.
Тому був розроблений логістичний план щодо того, до яких громад на автобусах відправляти наших людей…
Нині, висловлюючи подяку за допомогу обласним чиновникам, менеджменту МХП, багатьом благодійним організаціям, очільник громади звертає увагу і на іншу сторону цього болісного процесу.
— Питання щодо необхідності створення у Ладижині системи альтернативного теплопостачання обговорювалося задовго до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Ладижинська ТЕС — не вічна, і рано чи пізно потребувала б зупинки, консервації, модернізації.
Про це, до речі, свідчить Національний план з енергетики та клімату, в якому затверджена нова ціль України: до 2030 року зменшити викиди парникових газів на 65% від рівня 1990 року. Документ ухвалений задовго до війни. Процес «зеленого» переходу передбачає ліквідацію виробничих потужностей, закриття вугледобувних підприємств тощо.
Знаючи про це, попередня влада довгі роки займалася освоєнням бюджету і палець об палець не вдарила, щоб убезпечити наших мешканців у майбутньому. Хоча був час, можливості і кошти, аби готуватися до нових викликів. Зокрема, переводити квартири на індивідуальне газове опалення чи будувати котельні, — пояснює Олександр Коломієць. — І ось коли у 2022 році почалися ворожі обстріли, моя команда в авральному режимі направила всі сили на те, щоб вирулити із крутого піке. І тепер Ладижин, серед інших подібних міст України, найкраще підготовлений до холодів.
Альтернатива — котельні та когенерація
— Про що йдеться?
— У лютому минулого року благодійний фонд “МХП-Громаді” подарував місту газову блочно-модульну котельню на 1,9 мегават. Коштом місцевого бюджету її облаштували, під’єднали до газових мереж, ввели в експлуатацію. Ці 1,9 мегавати мають забезпечити теплом квартири у багатоповерхових будинках по вулиці Прибережній.
У цей же період місто придбало та ввело в експлуатацію твердопаливну блочно-модульну котельню потужністю 3,9 мегават по вулиці Ентузіастів.
Приватну ж котельню заводу “Біолік” взяли в оренду. На ній були застарілі радянські котли, які відреставрували. Встановлюється й новий газовий котел. Загалом ця котельня має генерувати близько 20 мегават потужності та подасть тепло в помешкання основної частини центру міста.
Спеціалісти проводили на котельнях випробування, все пройшло успішно.
Керівництвом комунального підприємства «Ладжитлосервіс» частково підібраний персонал для обслуговування побудованих котелень, укладені договори на постачання палива на об’єкти, розрахований тариф на послуги з теплопостачання для нових об’єктів.
— Як будуть опалюватися помешкання у будинках, які підключені до централізованого теплопостачання від ТЕС та які проблематично під’єднати до нової мережі котелень?
— Наразі фактично завершується переведення 37 будинків на індивідуальне газове опалення. Загалом цей процес торкнеться більше 500 квартир.
Це та частина міста, куди резервними, швидкими темпами не можна було подати тепло з котелень. Коштом місцевого бюджету було профінансовано проектно-кошторисну документацію, переобладнано зовнішні газові мережі на загальну суму близько 22 мільйони гривень.
Власне на ладижинців лягали витрати на придбання котлів безпосередньо у квартиру та на прокладання внутрішньоквартирної тепломережі. Але й тут ми підтримали людей, ухваливши програму пільгового кредитування на 10 років.
Умовно ще дванадцять багатоповерхівок все-таки забезпечить теплом газова блочно-модульна котельня. Також 12 інших будинків накриє твердопаливна котельня. Тим, що залишились, віддасть тепло котельня “Біоліка”.
Звісно, неприємно, що ладижинці можуть не мати ту температуру, яка була раніше і до якої всі звикли.
Адже ЛТЕС має більше можливостей для збільшення потужностей подачі тепла, ніж новозбудовані котельні. До того ж багато будинків утеплено. Відповідно, взимку складалася така ситуація, що мешканці відчиняли вікна, бо їм спекотно.
Тому сьогодні ми зіткнулися з дещо завищеними очікуваннями від громади.
Але не треба забувати про те, що є міста — такі, як Бурштин, Добротвір, Зеленодольськ, які не зробили жодного дієвого кроку до індивідуального газового опалення, не поставили жодної котельні. Їм тільки зараз надали кошти з урядового резервного фонду. Але до холодів часу все менше. Тому, на жаль, вони мало що встигнуть зробити, адже тільки виготовлення проектно-кошторисної документації триватиме кілька місяців, постачання обладнання — до півроку.
Натомість вся альтернативна система опалення в Ладижині збудована коштом місцевого бюджету, з допомогою благодійників і без допомоги держави.
Крім того, у листопаді на благодійних умовах ми очікуємо на газову блочно-модульну котельню потужністю 4 мегавати та одну мегаватну від німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), щоб підсилити утворену нами теплогенерацію. Ще по двох котельнях по мегавату завершуються переговори на постачання з Червоним Хрестом — до реабілітаційного центру, школи та дитсадка. Разом це додаткові сім мегаватів.
Ви ж розумієте, що це обладнання не прийшло б на порожнє місце. Адже донори допомагають тим, кого можна врятувати й хто активно займається цим порятунком. Іншими словами, це є результатом зусиль моєї команди з 2022 року.
Тому маю підгрунтя заявити, що ладижинська тепломережа вистоїть на 100%, і не потрібно буде масових пунктів обігріву.
А взагалі зараз йдеться про вихід нами на колишній рівень забезпечення теплом Ладижинської ТЕС.
Так чи інакше ми надамо теплоносій (плюс, при сильних морозах, десь буде газова конфорка, десь електрообігрівач), при якому зможемо перезимувати. Не з відчиненими вікнами, звісно…
Тотальний блекаут та пункти незламності
— Давайте уявимо, що стався тотальний блекаут… Що буде?
— Тотальний блекаут – навряд чи. Адже основну генерацію в нашій країні створюють атомні електростанції, які, за оцінками експертів, не бомбитимуть, та й зруйнувати з військової точки зору їх складно.
А відсутність електроенергії по 12 години ми вже проходили. І до цього готові, за потреби.
Котельні Ладижина забезпечені генераторами. Але вони не можуть продукувати світло до 20 годин на добу. По-перше, це надзвичайно високий об’єм палива. По-друге, їхня здатність працювати без перерви становить не більше 5-10 годин.
Альтернатива — це поки що дві когенераційні установки потужністю по 0,5 мегават кожна, які нам гарантовано поставлять у листопаді з Нідерландів по лінії їхнього Міністерства кліматичної політики та зеленого розвитку. Загальна вартість підписаних контрактів — понад 34 мільйони гривень.
Це благодійні кошти, які залучені завдяки політиці міської ради, спрямованій на співпрацю з донорами, чого ніколи не було за колишнього голови громади.
Нещодавно наша делегація відвідала енергетичну конференцію в Берліні, де було встановлено багато свіжих контактів із потенційними партнерами.
— В чому цінність когенераційних установок?
— Вони забезпечать електрикою найпотужнішу котельню «Біолік», яка, як я вже наголосив, опалюватиме більшу частину міста.
При споживанні газу на виході когенерація дає електроенергію та теплоносій.
Такі прогресивні міста, як Кам’янець-Подільський, Хмельницький, Львів встановили певну кількість цих установок. Щоправда, вони також не забезпечують їх потреби на всі 100%.
Додам, що зараз ми ведемо перемовини з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) щодо ще однієї когенераційної системи на 0,4 мегават, яка очікується до кінця цього року і заживить електроенергією твердопаливну котельню.
— А що робитимете там, де теплоносія не буде вистачати?
— Швидше за все, на онлайн навчання підуть школи. Можливо, на цей час потрібно буде призупинити роботу дитячих садочків, аби соціальна сфера не забирала теплоносій, і таким чином більше тепла подати в будинки.
Наша лікарня обладнана двома твердопаливними котлами та повністю автономно готова до проходження опалювального сезону за потрібної для пацієнтів температури.
Наприкінці минулого опалювального сезону у медзакладі ми встановили один котел. Цього літа лікарня за рахунок міської ради закупила ще один і вже його встановила.
При настанні тотальної кризи це буде ще й містким пунктом обігріву, тому що лікарня велика.
У нас також готові інші пункти незламності — зі старлінками, питною водою, їжею, генераторами. Це і ліцей №1 із власною твердопаливною котельнею. І палац культури “Лада”, теж із котельнею.
Позаяк, це найгірший сценарій, в якому також буде відсутня вода. Для цього в Ладижині між кварталами є колонки, до яких вода надходить із артезіанських свердловин. Насоси у цих свердловинах приєднають до генераторів і тоді воду безперебійно подаватимуть у місто.
Опоненти не заспокоюються…
— Справді, які можуть бути претензії до вас? А вони кимось періодично підливаються в соцмережі…
— Ми розуміємо, що це політика, спроби маніпуляцій громадською думкою.
Тому не зупиняємось, а продовжуємо підсилюватися до того комфорту, який був раніше.
— Чому ж ваші опоненти стверджують, що ці три котельні не врятують місто?
— Усі знають про “Біолік”, але ніхто з опонентів туди не їздив останнім часом та не бачив, які там зміни. Нібито там стара радянська котельня, яка апріорі не може забезпечити місто теплом.
Вони вперто «не бачать» новий теплопункт, хімводоочищення, прокладену магістраль, здійснену реставрацію котлів, додаткове обладнання, насоси, ще один газово-мазутний котел.
Натомість рвуть на собі сорочку та кричать про необхідність переведення всього міста на індивідуальне газове опалення. А що ж раніше цим не займалися, коли понад двадцять років перебували при владі?
Тим більше, що зараз газовики це все не потягнуть, тому що другий рік поспіль переводять на індивідуалку 37 будинків: то бригад немає, то труб, то потужностей…
Так, ми ударно, за півтора роки, врятували місто та його жителів від неминучої катастрофи. Але це треба було робити до нас, протягом щонайменше десяти попередніх років. Для цього були ресурси і можливості мирного часу.
Маємо й цікаву статистику. Сталися нові прильоти по ТЕС, — зросли заявки на встановлення індивідуального опалення. Немає прильотів — люди тягнуть, чекають… Думають, що обійдеться.
А під’єднати до газу треба всіх. Якщо не погоджується частина мешканців одного будинку, то решта залишаються на загальних умовах, оскільки постачальнику не вигідно обслуговувати тільки частину.
Тому переведення усіх мешканців Ладижина на індивідуалку — це утопічна, популістська ідея прибічників колишнього мера.
— Але тут, як я розумію, проявляється інше питання. Тарифне…
— Саме так. Вартість гігакалорії від Ладижинської ТЕС становить 900 гривень.
«Дякуючи» путіну, вона зросте до 2800 гривень за одну гігакалорію за тепло, вироблене котельнями.
І якщо у Вінниці городяни живуть із цим більш-менш терпимо, то для ладижинців це буде шок!
Ви хочете запитати, що у зв’язку з цим робить місцева влада?
Як уже казав, свого часу будинки у нас утеплювали, щоправда, не встановлювали в них теплові пункти, розумні рамки, аби економити. Так от плануємо поставити в деяких багатоповерхівках поки що пілотні установки.
Показати людям, що і з цим тарифом — у 2800 гривень — вони платитимуть дещо менше.
Трохи поясню для тих, хто не зовсім орієнтується у нюансах.
Історично постачальником тепла, холодної та гарячої води для мешканців міста є Ладижинська ТЕС. Ці послуги є частиною інших виробничих процесів електростанції, і, відповідно, вони не потребують додаткових витрат. Тому ЛТЕС подає місту тепло та воду за ціною, яка набагато дешевша, ніж в інших населених пунктах.
Звідси 900 гривень гігакалорія, 13 гривень куб холодної води. Плюс 13 гривень водовідведення.
У Гайсині ж куб води коштує 50 гривень та 50 гривень водовідведення.
За 10 кубів у них треба платити 1000 гривень, а у нас – 260.
Ладижинці звикли до такого тарифного комфорту.
Пригадайте, як у багатьох містах відмовлялися від центрального постачання гарячої води 10 років тому, перейшовши на бойлери. У населення до влади відсутні претензії, чому немає гарячої води.
У Ладижині ж перед війною її відсутність влітку прирівнювалась до надзвичайної події.
Тому що дешева та гаряча вода була завжди в останні 50 років!
У планах — створення міського водоканалу. Ми прагнемо підвищити якість води та водопостачання. Будемо шукати благодійників, які погодяться надати кошти на відновлення водомережі та водозабору. Можливо, тарифу по 13 гривень за куб води вже не буде. Але ми будемо прагнути до того, щоб вода в Ладижині була найдешевшою в регіоні.
Економіка будь-якого підприємства (крім Ладижинської ТЕС) не витримає таких низьких тарифів.
Тому маємо два варіанти — цілеспрямовано направляти десятки мільйонів із бюджету міста на дотації для покриття тарифу. Але в такому випадку постраждає багато програм муніципального розвитку.
Або таки підвищувати тарифи до рівня всеукраїнських, не втішаючи себе ілюзіями, не виставляючи претензії до місцевих депутатів, чому в нас не так, як було завжди. Так, це болісний для рейтингу моєї команди, але єдиний в ім’я порятунку Ладижина, шлях.
Ну… тому, що йде війна і тому, що місто влаштоване таким чином, що ціла купа проблем йому дісталася автоматично.
І моя команда, своєю чергою, перебуваючи в надзвичайних умовах, зробила дуже багато для того, щоб цю ситуацію вирівняти.
— Ваші недоброзичливці також розганяють хвилю про те, що зведення котелень буцімто породило фінансові зловживання з боку місцевої влади… Нібито заведено пачки кримінальних проваджень, і незабаром усіх пересаджають…
— Розумію прагнення та спритність опонентів, які сплять і бачать, як пропхають своїх друзів-корупціонерів в депутатський корпус та виконком з метою усунути Олександра Коломійця. Але цього ніколи не станеться!
Дійсно, 70% мешканців Ладижина, як показало недавнє соціологічне опитування, непокоїть готовність до зими. І на цій темі нас намагаються підставити під «зраду» — там, де її не може бути і не буде.
Котельні з’явилися в період оголошення надзвичайної ситуації регіонального масштабу, коли було знято обмеження на деякі тендерні процедури. Слідчі органи наразі перевіряють (і це їхній прямий обов’язок!), чому закуплена нами у 2022 році труба коштувала, приміром, 1000 гривень за метр, а не 750.
Але тоді були космічні ціни на все — через зупинку виробництв, перебої зі світлом…
А ми півтора місяця сиділи без опалення, і для нас було важливим у найкоротший термін закупити та прокласти ці труби за будь-якою наявною тоді ціною.
Сьогодні підрядники працюють стабільніше, ніж минулої зими — відповідно, і ціни менші.
Наведу конкретний приклад по генератору на 200 кіловатів, який за рахунок бюджету територіальної громади було закуплено в 2022 році для лікарні за 1 мільйон 900 тисяч гривень.
Місцева поліція відкрила кримінальне провадження — нібито було завищено ціну на його закупівлю. Але у 2022 році він справді коштував 1 мільйон 900 тисяч гривень. Бо генератори ще не завозили в Україну у потрібній кількості.
В підсумку — слідство на шляху до припинення, що відбудеться і по інших розпочатих провадженнях.
Артем Фляжніков
