Освітній омбудсмен Сергій Горбачов закликав навчальні заклади припинити змушувати дітей носити шкільну форму. “Апостроф” з’ясував, чому ця практика існує і запитав думки з цього приводу батьків та експертів.

Нас форму не змушували купляти ніколи. Якщо моєму сину подобається ходити в спортивному одязі, то він може хоч і кожного дня так ходити. Головне, не шорти у хлопців і не короткі топи в дівчат”, — розповіла “Апострофу” мама школяра Марина Горбацька.

Авторці цього тексту пощастило менше. Я закінчила школу у 2008 році і застала жорстке впровадження шкільної форми новою директоркою. Дівчатам пошили картаті сарафани, в яких влітку було невимовно жарко, а взимку складно було підібрати такі теплі колготки, щоб не мерзли ноги. Наявність форми керівництво школи щоранку перевіряло в холі. Сарафан часто не враховував параметри дитини. Мій був завеликий, тож на 1 вересня батьки купили мені інший, теж картатий, але в інших кольорах, для свят. Пригадую, як після урочистостей директорка знайшла мене і сказала: “Виділятися треба результатами навчання, а не одягом”. Це було несправедливо, адже я не тільки була медалісткою, а й отримала найвищі оцінки із ЗНО.

Проблема примусу до шкільної форми, очевидно, не відійшла в минуле. “До Служби освітнього омбудсмена знову надходять звернення, а в соціальних мережах ширяться дописи від батьків щодо примусу учнів носити шкільну форму або певну форму одягу на кшталт “білий верх, чорний низ”. Батьки повідомляють про шкільні “рейди” під час занять зовнішнього вигляду учнів, які здійснюють педагогічні працівники, адміністрація шкіл. Дітей не допускають до або відсторонюють від занять через зовнішній вигляд”, — написав у соцмережі освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Відсторонення від занять і направлення дитини додому для переодягання під час освітнього процесу може призвести до загрози життю та здоров’ю дитини, наголосив омбудсмен.

Добровільно-примусово: як вимогу шкільної форми пояснюють у Міністерстві освіти

У відповідь на запит “Апострофа” у Міністерстві освіти і науки нагадали, що у 2019 році президент України скасував Указ No417/96 від 12 червня 1996 року “Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти”. Цей указ втратив чинність від 23 червня того ж року. Саме цей документ встановлював обов’язковість шкільної форми для учнів закладів загальної середньої освіти, а також постановляв, що Кабмін має вибрати і затвердити зразки шкільної форми. “Указ скасовано, а отже шкільна форма в закладах освіти більше не обов’язкова. Оскільки Постанова Кабінету Міністрів України “Про запровадження шкільної форми для учнів середніх закладів освіти” від 22 серпня 1996 року, розроблена на виконання скасованого Указу, який наразі втратив чинність, вона також не є чинною”, — наголосили у відомстві.

Разом з тим, відповідно до статті 23 Закону України “Про освіту”, держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.

Питання щодо шкільної форми може регламентуватися статутом школи та правилами внутрішнього розпорядку, що розробляються самим закладом освіти. Статтею 28 закону визначено право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти в межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти. Батьки учнів закладів загальної середньої освіти та особи, які їх замінюють, мають право долучатися до розв’язання організаційних питань щодо запровадження чи скасування шкільної форми”, — зазначили в МОН.

Форма насилля і невиправдані витрати

З точки зору психологів, шкільна форма — це одна з форм насилля над дітьми. “Ми маємо приймати індивідуальність своїх дітей, їх бажання самовиражатись, в тому числі через одяг. Свобода самовираження та самореалізації є елементом свободи взагалі”, — каже “Апострофу” психолог, психотерапевт, кандидат психологічних наук Анна Крайлюк.

Крім того, це додаткове навантаження на сімейні бюджети.“Все одно кожна дитина поза школою одягає те, що хоче, що батьки купили, а на додачу до цього зобов’язувати їх купувати шкільну форму — це додаткові витрати для сімейних бюджетів. Тим більше зараз, в умовах війни, дуже важкої економічної ситуації, яка є її наслідком, змушувати батьків нести необов’язкові додаткові витрати — це не тільки недоцільно, а частково злочинно. Носіння шкільної форми — це рецидив з радянського минулого, якого давно треба позбутися”, — переконаний економіст Андрій Новак.

Освітній омбудсмен звертає увагу на те, що статут і положення про шкільну форму не мають вищої сили, ніж закон. “Положення про обов’язкову шкільну форму, яка є у деяких школах, — незаконний документ, який не має юридичної сили”, — наголосив Сергій Горбачов. Він закликав педагогів та адміністрацію закладів освіти “припинити усі заходи щодо перевірки одягу учнів” і наголосив, що “заборона відвідувати учневі заняття через відсутність обов’язкової шкільної форми… порушує його право на освіту”. Про факти примусу до носіння обов’язкової шкільної форми омбудсмен рекомендує повідомляти, користуючись посиланням: https://bit.ly/3MAx4fR.

Одяг для школи – це вільний вибір дитини та/або її батьків. Єдиними вимогами до такого одягу є охайність, зручність, відповідність сезону. Будь-які вимоги щодо стилю, кольору чи інших атрибутів шкільного одягу незаконні, резюмували в Міністерстві освіти і науки України.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Предыдущая статьяНе тільки фанати: чи змусять українців сплачувати податки з доходів, які вони одержують на іноземних інтернет-платформах
Следующая статьяКабмін заморожує прожитковий мінімум: що буде із зарплатами українців