Два роки родина Біліченко, вчительки сільського ліцею в Махнівці Хмельницького району (колишній Козятинський), обробляла землю односельчанки, збираючи врожай, яку оформила на себе в результаті цілковито безглуздої афери з використанням підробленого заповіту.
Історія про тваринне прагнення до збагачення
Ця дика історія показово демонструє, до чого призводить неприборкане, тваринне прагнення швидкого збагачення за рахунок інших.
Адже варто було 54-річній Сніжані Біліченко зачекати лише півроку, поки її односельчанка Оксана Грішина вступить в права власності на сімейний земельний пай, і вона без проблем придбала б його за законом — без махінацій.
Натомість тепер Біліченко end company, якщо представники місцевої поліції з прокуратурою не отримають хабар для пом’якшення покарання, може загриміти до в’язниці, поверне привласнений земельний наділ та компенсує збитки.
Поки мама помирала в церебральній комі…
У Грішиних був сертифікат на пай (не є підтвердженням права власності) в розмірі 2,4 га, виданий Козятинською РДА в 1997 році бабусі Катерині Артемівні Бонюк, яка все життя гнула спину в колгоспі.
Ні розуму, ні коштів для оформлення витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно за роки незалежності України у родини не вистачило.
Бабуся померла.
…Настав час для переходу в інший світ і для спадкоємиці Надії Миколаївни Грішиної, дочка якої, 50-річна Оксана Вікторівна, вирішила зайнятися цим витягом, а потім і подальшим продажем паю.
“…Мама у важкому стані… я звернулася за допомогою до Біліченко, в якої і техніка, й наділи інших пайовиків. Гостро потрібні були гроші на лікування та неминучий похорон, — розповідає жертва шахрайства, молодша Грішина. — Спершу вона мені дала десять тисяч гривень, потім частинами ще сорок, пообіцявши сприяння в оформленні документів на мене. В той час, коли мама, знаходячись без свідомості, вмирала і точно не могла нічого підписувати, секретар сільської ради Неля Маліванчук посвідчила фальшивий заповіт… на ім’я Біліченко.
Нічого до ладу не пояснила мені й нотаріус Ірина Барська, яка зареєструвала право власності на Біліченко, спираючись на підробку”.
79-річна Надія Грішина померла у власному помешканні в селі Марківці Хмельницького району 22 травня 2021 року з діагнозом: “гіпертонічна хвороба ІІІ ступеня, позашпитальна лівостороння пневмонія, церебральна кома”, в яку впала напередодні, 18 травня.
Заповіт — 100% підробка
Якого точно числа та де секретар сільради посвідчила заповіт, має встановити слідство. Оскільки в матеріалах кримінального провадження є різні покази з цього приводу.
Судячи з усього, за скоєне правопорушення Маліванчук має намір взяти всю відповідальність на себе, вигородивши вчительку-фермерку. Водночас Оксана Грішина стверджує, що це саме Біліченко підмовила її (небезоплатно, звісно!) зважитися на фальшування.
У слідства мають бути запитання й до нотаріуса Ірини Барської, яка 20 травня 2021 року на підставі сертифікату провела через держреєстр свідоцтво про право на спадщину від бабусі Бонюк на доньку Надію Грішину, яка на той момент уже два дні та до 22 травня перебувала у комі. А 21-м числом внесла дані до реєстру також за липовим заповітом, який нібито підписала вмираюча Надія Грішина.
“Будучи неодноразово у нотаріуса, куди мене возила Біліченко, я була впевнена, що майно моєї родини узаконюється на мене. Але в результаті змови зловмисниці долучили до спадкової справи підробку, яку напередодні, не дивлячись, я підписала замість своєї матері”, — продовжує Грішина.
І справді, 29 січня 2024 року почеркознавча експертиза встановить, що підпис на заповіті виконано Оксаною Грішиною.
“Коли зрозуміла, що мене ввели в оману, обдурили, — журиться вона, — написала заяву в поліцію”.
Першого липня 2023 року правоохоронці внесли відомості до ЄРДР за ч. 2 статті 190 Кримінального Кодексу України – шахрайство за попередньою змовою групи осіб.
Вчителька: «Я нічого не підсовувала на підпис…»
Вчителька, широко витріщивши очі, відмовилася бесідувати з журналістом без адвоката. І тим не менше, від несподіванки та переляку, напочатку роздратовано видавила з себе кілька цікавих фраз.
Звичайно, найбільше Сніжана Миколаївна розхвилювалася від того, що нехитра комбінація щодо неосвіченої односельчанки вийде за межі дізнання та слідства, вона “прославиться” на весь район і їй з ганьбою потрібно буде припинити “сіяти розумне, добре, вічне” школярам.
Ось діалог, що відбувся між нами:
— Оксана Грішина стверджує, що ви підсунули їй папери на підпис, а вона не знала, що підписує…
— Я нічого не підсовувала.
— Вам уже вручено підозру?
— Ні.
— Ви діяли у складі організованої злочинної групи?
— Хто – я?! Як це так?
— Є підроблений заповіт. Ви незаконно збирали врожай! На якій підставі? Ви знаєте, що померла не підписувала заповіт на вас?
— Я з вами не розмовлятиму без адвоката! — вже розгорнута на 180 градусів, на ходу, випалила Сніжана Біліченко та пішла, щоб продовжити освітній процес.
Чому вона навчить дітей? Як обманювати та давати хабарі?
Секретар сільради: “Я… просто дура! Не було ніякої змови…”
Припертою до стінки, секретареві сільради Нелі Маліванчук не було сенсу відпиратися. І так все зрозуміло.
Під диктофон та відеокамеру Агентства розслідувань вона видала «явку з повинною». Але виверталася, як вуж на пательні! Щоб зіскочити з підозри в скоєнні злочину в складі організованої групи?
Факт в тому, що вартість “зливу справи на гальмах”, коли існує кілька учасників, у 3-5 разів вища.
А так державна службовець із 30-річним стажем, гіпотетично, має шанс заробити умовний термін, отримавши (від сім’ї Біліченко, приміром) кошти і на адвокатів, та за мовчання.
В інтерв’ю вона клялася-божилася, що… — «натуральна дура» і пожаліла Оксану, яка через гроші мало не стояла перед нею навколішки. А Біліченко, мовляв, тут зовсім ні до чого.
Її версія виглядає так.
Приїхала до Грішиних. Вмираюча (непритомна, в комі!) їй підморгнула, тобто погодилася. Але підписати заповіт своєю рукою не змогла. І за неї це зробила донька.
Ми ще раз уточнили у потерпілої:
— За яких саме обставин секретар посвідчила сфальшований документ?
— У нас в хаті її не було. Маліванчук бреше!.. А коли розпочалося розслідування, до мене приїздив чоловік Біліченко, погрожував та вимагав повернути 50 000 гривень, чи забрати заяву. Потім зателефонував син і сказав, що виверне мені кишки назовні…
Наразі Грішина, навчена гірким досвідом, готова повернути 50 000 гривень, отримані від односельчанки в якості допомоги, та сподівається на справедливий вирок щодо всіх учасників організованої групи.
Крім того, в травні минулого року вона подала до Біліченко цивільний позов про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину з подальшим визнанням за Грішиною права власності на землю та витребування земельної ділянки на її користь.
Суддя районного суду Наталя Пєтухова наклала арешт на землю, витребувала докази від сільської ради та нотаріуса.
Підготовче засідання щодо цього позову призначено на 15 жовтня цього року.
Після повернення паю та компенсації за втрачену вигоду Оксана Грішина зможе або його продати, або здавати в оренду.
Артем Фляжніков
