Депутати запевняють: виборів в Україні найближчим часом не очікується. Проте стало відомо, що ЦВК займається оновленням даних про виборців, що все ж свідчить про їх підготовку. Більше деталей — у матеріалі “Апострофа”.
Закон України про «Правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення президентських, парламентських, місцевих виборів під час дії воєнного стану. Тобто щоб провести вибори в час війни, найперше потрібно вносити відповідні зміни до законодавства. Жодні зміни стосовно цього в депутатському корпусі не обговорюються, публічно запевняють нардепи.
Водночас 20 вересня Центральна виборча комісія видала постанову про відновлення функціонування автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи “Державний реєстр виборців” у частині обліку виборчих дільниць, які існують на постійній основі. Як відомо, функціонування Реєстру з лютого 2022 року до листопада 2023 року (включно) було призупинене.
Згідно з новою постановою, на сьогодні потребує актуалізації інформація щодо близько 14 тисяч виборчих дільниць, утворених на постійній основі, тобто 43% від загальної їх кількості. Відтак районні військові адміністрації, районні у місті Києві державні адміністрації, виконавчі комітети міських рад міст протягом трьох місяців з дня прийняття документу мають уточнити відомості про виборчі дільниці на постійній основі.
У ЦВК кажуть: робота з оновлення даних про виборців триває давно і “це не означає, що завтра будуть вибори”. “Ще пів року тому відновили часткову роботу шляхом оновлення періодичних даних, які збиралися на паперових носіях, їх внесли в базу поки що без відкритого доступу — йде узгодження з правоохоронними органами з питань безпеки. На минулому тижні було прийнято ще одне рішення — ми продовжили поновлення даних періодичного реєстру в контексті адресного реєстру — тобто нові вулиці, нові будинки, знищені будинки, пошкоджені, знищені населені пункти. Тепер це вже наступний етап — інформація оновлюється в даному контексті адресного реєстру. А щодо людей, за пів року ми вийшли на поточну роботу, внесли всі зміни, які відбулися за два роки. Зараз йде планова поточна зміна відомостей щодо виборців”, — розповів “Апострофу” член ЦВК Сергій Постівий.
Тобто ЦВК не заперечує, що має намір оновити інформацію про адреси (включно з перейменуванням вулиць), будівлі, споруди — наявні, знищені, пошкоджені — які утворюють виборчі дільниці. “Це не може говорити про якусь підготовку до якихось конкретних виборів, бо це завдання ЦВК — забезпечувати періодичне, тобто щомісячне оновлення баз даних Державного реєстру виборців”, — розповів «Апострофу» ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера.
Іншої точки зору політолог Сергій Гайдай. “Однозначно [йдеться про підготовку до виборів], прораховують технічні можливості провести вибори, — каже співрозмовник видання. — Думаю, вибори — це вимога наших західних партнерів, тому що є втома західного суспільства від війни. Вони думають: яку Україну вони захищають? Країну, де немає виборів, демократії, кордони закриті, де суспільство все більше не довіряє владі”.
Чи можливі вибори найближчим часом
Підготовку до виборів слід починати зі змін до правової рамки, вважають фахівці. “Наявного Виборчого кодексу недостатньо. Потрібно ухвалити спеціальний виборчий закон, який би передбачав особливості перших післявоєнних виборів — як президентських, так і парламентських. Треба врахувати нюанси щодо виду таких виборів, їх важко назвати черговими; щодо дати; щодо особливості порядку висування кандидатів, їх реєстрації, агітації; формування комісії; включення до списків виборців, враховуючи велику кількість ВПО, біженців”, — переконаний Магера.
“Наше виборче законодавство писалося, не враховуючи можливість довготривалої війни. По-друге, його з часом кожна влада так змінювала, що на момент до початку війни воно було настільки складним, незрозумілим, що навіть у мирний час, користуючись ним, проводити вибори ставало все тяжче”, — вважає Гайдай.
Водночас голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк в інтерв’ю підтвердила, що підкомітет веде роботу над законодавством для проведення перших післявоєнних виборів за участі міжнародних партнерів.
Разом з тим, потребують вирішення і низка організаційних питань. Наприклад, потрібно лібералізувати порядок зміни виборчої адреси виборця, який виїхав за кордон. “Має бути альтернативний механізм — не тільки прийти ногами і написати заяву, а й за допомогою електронних ресурсів. Тобто на сайті ЦВК, за допомогою електронного цифрового підпису така людина могла б змінити свою виборчу адресу”, — уточнив Магера.
“Провести вибори по старому законодавству старими технічними методами з бюлетенями, дільницями, довгим підрахунком голосів неможливо, особливо в час діджиталізації, де навіть такий процес, як оновлення своїх даних в Резерв+, давно може на себе взяти діджиталізовані системи”, — переконаний Сергій Гайдай.
Магера не погоджується: у середньостроковій перспективі вибори можуть відбуватися тільки у звичний спосіб, “інакше — будуть ризики для принципу вільних виборів, принципу таємного голосування, рівних виборів”.
Варто також взяти до уваги те, що у проєкті державного бюджету на наступний рік поки не передбачено коштів на проведення будь-яких виборів. Немає в ньому і коштів для програмного забезпечення для виборів. “Видатки на ЦВК майже на рівні цього року (навіть трохи менші)”, — написав нардеп Ярослав Железняк.
Саме відсутність фінансування — основний маркер, який опосередковано дає відповідь на питання, чи очікувати вибори в 2025 році. “Тільки на сервера [потрібно] десь під 100 млн гривень. А загалом на видатки розвитку під 400 млн. На оплату праці за 130 млн. На комунальні і ще різні теж декілька десятків млн. І це лише для організації процесу. А на самі вибори: президентські — 6 млрд 221 млн грн, парламентські — 3 млрд 993 млн грн, місцеві — 4 млрд 093 млн грн. Якщо всі разом — 8 млрд 884 млн грн”, — підрахував депутат Київської міської ради Леонід Ємець.
Тобто доки до бюджету не будуть внесені зміни на ці потреби — ні про яку підготовку до виборів не може йтися, резюмував він.
