26 жовтня у Грузії відбулися парламентські вибори за новою пропорційною системою, на яких правляча проросійська “Грузинська мрія” отримала 53,94% голосів. Попри невизнання результатів опозиційними силами, багатотисячні демонстрації та заяви ряду країн про розірвання відносин з Грузією, схоже, ситуацію навряд чи вдасться переломити, кажуть експерти. “Апостроф” проаналізував, чому демократи програли вибори і як це вплине на Україну.
Десятки тисяч грузин вийшли на вулиці 28 жовтня на заклик президентки Саломе Зурабішвілі, яка відмовилася визнати результати парламентських виборів. Вона заявила, що офіційні результати є свідченням “російської спецоперації — однієї з нових форм гібридної війни, яка проводиться проти нашого народу, нашої країни”. Зурабішвілі наполягає, що “Грузинська мрія” має зв’язки з Москвою, свідчення чого — ухвалення урядом закону про “іноземний вплив”, аналогічного російському. На фальсифікації вказують і міжнародні спостерігачі. Так, Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) звітує про “серйозні порушення [які] включали насильство проти членів опозиції, залякування виборців, наклепницькі кампанії проти спостерігачів і масове зловживання адміністративним ресурсом”.
Як відомо, бар’єр у 5% подолали опозиційні сили: “Коаліція за зміни” – 11,0%, “Єдність — Національний рух” — 10,16%, “Сильна Грузія” — 8,80%, “Гахарія за Грузію” – 7,77%. Опозиційні партії відмовились визнавати результати виборів і закликали до проведення повторного голосування. Один із лідерів партії “Єдність-Національний рух” Георгій Вашадзе заявив, що опозиція не має наміру вести будь-які переговори з “Грузинською мрією”.
Ставлення до результатів виборів Грузії у світі зайвий раз засвідчило поляризацію на демократів та авторитарні режими. В уряді Швеції заявили, що призупинили усю пряму співпрацю з владою Грузії. У МЗС Канади повідомили, що “переоцінять свої відносини з грузинським керівництвом”. “Цього року ми постійно закликали уряд Грузії припинити свої антидемократичні дії та повернутися на євроатлантичний шлях. Ми не виключаємо подальших наслідків, якщо напрямок уряду Грузії не зміниться”, — заявив речник Держдепу США Метью Міллер. Президент Литви Гітанас Науседа висловився, що Тбілісі віддаляється від Заходу, від можливого членства у Євросоюзі. Натомість Вірменія, Туреччина, Китай та Азербайджан заявили, що поважають вибір грузинського народу, а прем’єр Угорщини вважає, що перемога партії влади унеможливила перетворення Грузії на другу Україну. Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель закликав до проведення “прозорого розслідування” ймовірних фальсифікацій.
Україна ж досі не виступила з офіційною позицією. “Нам треба визначатися, чи визнаємо ми ці результати, чи ні. Є великі сумніви… Я підписав заяву голів комітетів закордонних справ низки парламентів ЄС плюс Канада, де міститься заклик не визнавати легітимність цих виборів, оскільки були численні порушення. Але це не є позиція ЄС. Україна має узгоджувати свою зовнішню політику з позицією ЄС”, — каже “Апострофу” Олександр Мережко, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Чому опозиція насправді програла вибори
“За підрахунками соціологічних опитувань, екзитполів, “Грузинська мрія” на першому місці, але не має 50%”, — звертає увагу політолог Віталій Бала.
Попри це, правляча партія таки доволі популярна серед грузинів. “Фальсифікація можлива там, де рейтинг достатньо високий, щоб накидати додаткових відсотків”, — додає політолог Дмитро Васильєв.
Перемозі правлячої партії сприяло те, що суперник виявився заслабким. “В опозиції не виникло харизматичних лідерів, не відбулося її обʼєднання. Вона знала, що влада фальсифікує, що намагатиметься створити ситуацію переважаючої більшості, але нічого не зробила. Попри обізнаність і заяви жодних конкретних кроків на злам системи відтворення своєї влади Іванішвілі (проросійського політика, лідера “Грузинської мрії”) вона не зробила”, — зауважив “Апострофу” політолог Віталій Кулик.
У грузинському суспільстві спостерігається втома і недовіра до політиків часів колишнього президента Міхеїла Саакашвілі. “Опозиція не спромоглася дати третій шлях. А ці партії переважно розглядали як повернення політиків типу Саакашвілі. “Грузинська мрія” — якраз і наслідком реформ, які мали б бути гарними, штовхати Грузію в Європу, — продовжує співрозмовник видання. — Але їх побічні наслідки полягали в тому, що цілі групи населення були викинуті з активного економічного, політичного життя тощо. І вони не хочуть повернення експериментів по типу Саакашвілі».
“Грузія зробила величезні реформи, ми на неї орієнтувались, вражались, але не було такої популістичної діяльності, щоб люди зрозуміли, як вони виграли від цього. А “Грузинська мрія” показує, як вони можуть виграти в гаманцях”, — коментує “Апострофу” Васильєв.
Крім того, добре спрацювали російські гроші й пропаганда, яка в Грузії працює фактично без перепон. Правляча партія вміло використала війну в Україні під час передвиборчої кампанії, розмістивши на своїх білбордах руйнування в Україні, спричинені агресією РФ. Мовляв, от що буде, якщо інші партія прийде на зміну “Грузинській мрії”.
Що далі
Центральна виборча комісія Грузії оголосила, що перерахує бюлетенів на 14% виборчих дільниць у відповідь на сумніви міжнародних спостерігачів. На протест проти результатів виборів під парламент у центрі Тбілісі 29 жовтня вийшли студенти. Вони тримають транспаранти Грузії та ЄС, наполягаючи на незворотності євроінтеграції. Тим часом влада не відступає. Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що уряд буде затверджено, незважаючи на відмову опозиції визнавати результати голосування.
“Я не вважаю, що в них (опозиції — ред.) є спроможність ініціювати потужні акції, які могли б привести до виникнення революційної ситуації. За межами Тбілісі, крупних міст опозиція не має реальної підтримки”, — переконаний Кулик.
Варто очікувати, що Європа заморозить інтеграцію Грузії у ЄС, кажуть експерти, а відносини між Грузією та Україною погіршуватимуться. “Поки буде сформовано новий уряд, поки будуть вирішуватись внутрішньополітичні питання, але вони продовжать лінію на загострення протиріч з Україною. Відносини у нас й так на рівні взаємодій відомств достатньо проблемні. Ситуація ще більш ускладниться, — коментує політолог. — Пізніше, коли влада закріпиться, вони спробують перезапустити відносини, бо є проблеми, які позначаються на рівні товарообігу”.
“Ключова позиція України має полягати в тому, що є держава, і є народ. Народи України і Грузії — це братні і дружні народи, які співчувають і бʼються один за одного. Ми вдячні грузинському народу за грузинський легіон, який бореться на нашому боці з російською агресією. Але є держава. Міждержавні відносини, очевидно, будуть дуже холодними, якщо держава Грузія вирішить співпрацювати з РФ”, — зазначив Дмитро Васильєв.
Таким чином, опозиція має зробити висновки зі свого програшу, консолідуватися й об’єднати прогресивно налаштоване суспільство, аби не дати російським проксі визначати майбутнє своєї країни.
